
- •Тема №9. Заходи безпеки при виконанні земляних робіт.
- •Кріплення поділяють на такі види:
- •Заходи безпеки при бетонних, арматурних і опалубних роботах
- •Тема 10. Заходи безпеки при антисептуванні, заготовленні, складанні і монтажі дерев'яних будівельних конструкцій
- •Заходи безпеки при покрівельних роботах
- •Заходи безпеки при забиванні паль
- •Тема 11. Заходи безпеки при опоряджувальних роботах
- •Техніка безпеки при виконанні будівельних робіт взимку
- •Тема 12. Заходи безпеки при монтажі каркасних, панельних і блочних будівель
- •Норми бракування сталевих канатів з обмеженою серцевиною
- •Заходи безпеки при монтажі, експлуатації і демонтажі риштувань та помостів
- •Заходи безпеки при монтажі, експлуатації і демонтажі будівельних машин, механізмів та підіймачів
- •Тема № 13. Класифікація виробничих процесів за ступенем вибухової, пожежної та вибухопожежної небезпеки
- •Поняття про вогнестійкість, займистість. Класифікація будівель та споруд за вогнестійкістю
- •Характеристика будівель і споруд за ступенем їх вогнестійкості
- •Тема № 14. Протипожежні розриви між будівлями і спорудами
- •Протипожежні розриви між виробничими будівлями, спорудами, закритими складами і допоміжними будівлями
- •Протипожежні розриви між житловими, громадськими і допоміжними будівлями промислових підприємств
- •Евакуація людей при виникненні пожеж
- •Тема № 15. Шкідливі виробничі фактори в будівництві та заходи захисту від них.
- •Метеорологічні умови, що діють на організм людини
- •Пил та заходи захисту працюючих від його впливу
- •Отруйні речовини і заходи захисту від професійних отруєть
- •Виробничий шум, вібрація і заходи захисту від їхнього впливу
- •Виробниче освітлення і його вплив на безпечні умови праці
- •Радіоактивне та іонізуюче випромінювання та його вплив на організм людини
- •Засоби колективного та індивідуального захисту працюючих під час виконання будівельно-монтажних робіт
Тема №9. Заходи безпеки при виконанні земляних робіт.
Загальні вимоги. Основними причинами травматизму під час проведення земляних робіт є: відсутність чи недостатнє кріплення ґрунту; перевищення критичної висоти розробки ґрунту без кріплення: порушення правил розробки кріплень; скочування по укосу брил ґрунту на робітників, які працюють у котлованах чи траншеях; рух транспортних засобів і механізмів у межах призми обвалень; недодержання безпечних методів навантаження ґрунту в транспортні засоби; недостатній нагляд за безпечним станом вибою, особливо в туман і нічний час; можливість падіння людей по укосу взимку внаслідок його обледеніння.
Земляні роботи виконують відповідно до ПВР і за наявності письмових дозволів від організацій, комунікації яких розміщені в зоні робіт, а також схем з вказівками про розміщення і глибину закладання комунікацій. Земляні роботи повинні бути максимально механізовані. Перед початком їх встановлюють знаки, що показують розміщення підземних комунікацій.
З наближенням до ліній цих комунікацій земляні роботи проводять під наглядом виконавця робіт, а якщо це електрокабелі, то і в присутності працівників електрогосподарства. Ґрунт у таких місцях розробляють землекопними лопатами обережно, без ударів. Не можна користуватися ломами і кирками.
Виявивши в процесі робіт непередбачені планом Підземні комунікації, споруди, вибухонебезпечні матеріали чи боєприпаси, земляні роботи треба припинити до з'ясування їхнього характеру і одержання відповідного дозволу.
Перед початком проведення земляних робіт на ділянках з можливим патогенним зараженням ґрунту (звалище, скотомогильники, кладовища) потрібно мати дозвіл органів Державного санітарного нагляду. Якщо можлива поява шкідливих газів, то робітників треба попередити і проінструктувати про засоби захисту від нього. Будівельні організації повинні бути забезпечені протигазами та індикаторами для визначення газу. У разі раптового виявлення газу роботи негайно припиняють і виводять робітників до повного усунення його. До початку проведення земляних робіт відводять поверхневі та ґрунтові води, відкачують їх або влаштовують дренажі. Викинутий з виїмки ґрунт розміщують не ближче ніж за 0,5 м від верхньої бровки котлованів. Для спускання і піднімання робітників у широких виїмках встановлюють драбинки завширшки не менш як 0,6 м з поручнями заввишки 1 м і бортовою дошкою заввишки 15 см, а для вузьких траншей застосовують приставні драбини. Спускання робітників по розпірках кріплень заборонено. Всі виїмки треба обгороджувати на відстані 1 м від бровки, а вночі освітлювати, на огорожах треба встановлювати попереджувальні знаки і написи.
Встановлюють кріплення згори донизу по мірі розробки виїмок на глибину не більш як 0,5 м, а розбирають при засипанні виїмок — знизу догори.
Для переходу через канави будують місточки завширшки 0,6 м з поручнями заввишки 1 м і бортовою дошкою і освітленням.
Категорично забороняється розміщення різних машин, а також ведення будь-яких робіт у межах призми обвалення ґрунту. З настанням весни чи після опадів і обігрівання ґрунту розкріплення виїмок, зроблені взимку, перекріплюють заново. Якщо ґрунт підігрівають димовими газами, водою чи парою, треба захистити робітників від опіків. Не можна вести інші роботи до закінчення механізованих земляних робіт.
Заходи безпеки під час робіт у водонасичених і мерзлих ґрунтах. Ці роботи проводять відповідно до ПВР, де вказують способи видалення води, види кріплень стінок траншей і котлованів та способи розробки ґрунтів, що гарантують повну безпеку праці. У пливунах, вологих лесових ґрунтах, а також при інтенсивному припливі ґрунтових вод стінки виїмок укріплюють, забиваючи по їхніх контурах шпунтові стінки на глибину не менш як 0,75 м нижче від проектної відмітки дна виїмки.
У водонасичених ґрунтах виїмки розробляють заморожуванням окремими секціями у довжину, залишаючи між ними перемички з мерзлого ґрунту завтовшки понад 0,5 м. Взимку мерзлий ґрунт спочатку розморожують або підривають. Заглиблювати виїмки нижче від рівня промерзання без кріплення стінок не можна. Загальна глибина відкопування мерзлих ґрунтів без кріплення не повинна перевищувати 3,5 м. Робітники, які розробляють мерзлий ґрунт, забезпечуються окулярами в металевій оправі із сіткою.
Електропрогрівання ґрунту. Ділянки для електропрогрівання ґрунту обгороджують. Відстань між огорожею і контурами цієї ділянки не повинна бути меншою ніж 3 м. Обслуговувати електроустановки напругою до 1000 В можуть лише робітники, які мають посвідчення III кваліфікаційної групи.
Електроустановки для прогрівання ґрунту і бетону повинні бути захищені від струму короткого замикання, а також мати звукову та світлову сигналізації. Ці роботи слід вести під цілодобовим наглядом досвідчених чергових, які повинні працювати в діелектричних рукавицях, калошах і мати спеціальні прилади для вимірювання напруги. Електролінію від трансформатора до ділянки, що прогрівається, виконують з ізольованих проводів, а трансформатор заземлюють. Справність електропроводів перевіряють щодня і після кожного переміщення. Проводи не повинні торкатися землі, а підключають додаткові електроди, замінюють запобіжники , замірюють температуру при вимкнутому струмі. На території прогрівання вивішують попереджувальні таблички і написи. Температура ґрунту не повинна перевищувати 80°С.
Заходи безпеки під час розробки виїмок з укосами і вертикальними стінками. Види кріплень стінок. Виїмки у ґрунтах природної вологості чи без неї можна розробляти з вертикальними стінками без кріплення на глибину, м, не більш як: у насипних, піщаних і велико-обломкових ґрунтах — 1; у супіщаних — 1,25; у суглинках і глинах — 1,5.
В інших умовах виїмки можна влаштовувати з укосами чи вертикальними стінками, закріпленими на всю висоту. Крутість укосів (відношення глибини укосу до його закладання) котлованів, які розробляють без кріплень, визначають згідно з табл. 3.
Крутість укосу котлованів. Таблиця З
Ґрунти |
При глибині виїмки, м, не більш як |
||
1,5 |
3,0 |
5,0 |
|
Насипні не втрамбовані |
1:0,67 |
1:1 |
1:1,25 |
Піщані і гравійні |
1:0,50 |
1:1 |
1:1,00 |
Супісок |
1:0,25 |
1:0,67 |
1:0,85 |
Суглинок |
1:0 |
1:0,50 |
1:0,75 |
Глина |
1:0 |
1:0,25 |
1:0,50 |
Леси і лісо-подібні |
1:0 |
1:0,50 |
1:0,50 |
Примітка. У разі напластування різних видів ґрунтів крутість укосів для всіх пластів треба вибирати за найслабкішим ґрунтом.
Крутість укосу повинна бути такою, щоб запобігти обвалюванню ґрунту. На рис. 5 показано, як визначити крутість укосу К, що є відношенням його глибини Н до закладання а, причому глибина завжди дорівнює одиниці: К=Н/а.
Дані табл. З стосуються виїмок завглибшки не більш як 5 м і ґрунтів звичайної вологості. Крутість похилів виїмок завглибшки більше як 5 м встановлюють проектом. Виконувати роботи у зволожених ґрунтах можна тільки після вжиття застережних заходів проти обвалення, зокрема:
- майстер повинен старанно оглядати стан ґрунту перед початком кожної зміни і штучне обвалення його в місцях нависання або тріщин біля бровок та на укосах;
- тимчасово припиняти роботи у виїмці до осушення ґрунту, коли очевидна небезпека обвалення;
Рис. 5. Визначення крутості відкосів виїмок
- зменшувати крутість похилів на ділянках виїмки, де проводяться роботи;
- забороняти рух транспорту і механізмів поблизу верхніх бровок виїмок.
Про всі заходи вжиті проти обвалення ґрунту виконроб повинен скласти акт і зробити записи в журналі.
Робітникам, які працюють на укосах виїмок і насипів завглибшки понад 3 м і крутістю понад 1:1, а при вологій поверхні — на укосах крутістю понад 1:2, видають запобіжні пояси. У разі виявлення тріщин на укосах вживають заходів проти довільного обвалювання ґрунту і виводять робітників з небезпечних місць.
Щоб прискорити розробку ґрунту, іноді роблять підкопи. Що дуже небезпечно. Способи кріплення стінок виїмок обов'язково зазначають у проектах робіт. Якщо немає інвентарних і типових деталей для кріплення виїмок, то застосовують кріплення, виготовлені за індивідуальними проектами. Верхні дошки кріплень випускають над бровками не менш як на 15 см.
Під час розбирання кріплень обов'язково повинен бути присутній виконроб чи майстер. У місцях, де розбирання кріплень може спричинити пошкодження або обвалення суміжних споруд, а також у сипких і насичених водою ґрунтах кріплення можна частково або зовсім не розбирати.
За станом кріплень потрібно стежити систематично, а результати нагляду заносити в журнал робіт.
Рис. 6. Кріплення стінок траншей і котлованів:
а — інвентарне металеве кріплення траншеї конструкції; б — анкерне кріплення котловану; в — підкісне кріплення котловану; г — горизонтальне розпірне кріплення траншеї із зазорами; д — суцільне розпірне кріплення траншеї; е — план шпунтової огорожі. 1 — стояки; 2 — гвинт для розсуван¬ня рам; 3 — розпірки; 4 — інвентарні щити; 5 — анкерна паля; 6 — дерев'я¬на відтяжка; 7 — горизонтальні дошки; 8 — підкіс; 9 — вертикальні дошки; 10 — підкладки; 11 — тимчасова прокладка; 12 — маякові палі; 13 — шпунтини.