4) Забезпечення аспірації піни з верхніх дихальних шляхів і інгаляції кисню через носові катетери (при необхідності використання піногасників - спирту етилового чи антифомсилану інгаляційно).

Подальша тактика лікування визначається етіологією набряку, патогенетичними механізмами, результатами перших лікувальних заходів і реальними можливостями (лікаря, лікувального закладу) і передбачає:

5) Введення внутрішньовенно гангліоблокаторів або вазодилататорів (з урахуванням показань і протипоказань);

6) Введення внутрішньовенно швидкодіючих або осмотичних діуретиків;

7) Введення антигістамінних препаратів, глюкокортикоїдів і еуфіліну;

8) Корекція кислотно-основного стану, електролітного балансу, введення серцевих глікозидів тощо.

При різних формах набряку легень, які супроводжуються гіпотонією, протипоказанні гангліоблокатори, бронхолітики, з обережністю використовуються сильнодіючі діуретики (фуросемід, кислота етакринова) тощо.

 

Національний Медичний Університет імені О.О. Богомольця

Кафедра:Клінічна фармакологія та клінічна фармація

 

Тема:Лікарські засоби,що впливають на дихальні шляхи

Студентки:

4-го курсу

заочної ф.н.

відділення фармація

Шевчук Катерина

2014р.