2.4. Помилки спостереження та методи їх контролю

Однією з важливих вимог статистики є точність і вірогідність статистичних даних, значення яких в сучасних умовах значно зростає.

Помилками спостереження є розбіжність між дійсними значенням показника та даними спостереження. Слід розрізняти помилки реєстрації і репрезентативності.

Помилки реєстрації – що виникли внаслідок невірного встановлення фактів, неправильного їх запису. Вони можуть бути випадковими і систематичними.

Випадкові помилки – що виникають як результат випадкових причин, коли дані змінюються в ту чи іншу сторону з вини респондентів чи реєстраторів. В цьому випадку узагальнюючі показники можуть урівноважуватися.

Систематичні помилки призводять до значних змін у підсумках статистичних спостережень. Вони бувають навмисні (свідоме викривлення фактів для прикрашення дійсності) і ненавмисні.

Помилки репрезентативності виникають тільки в несуцільному спостереженні, так як вибрана, обстежена частина сукупності не відображає сукупність в цілому.

Помилки спостереження виявляються внаслідок ретельної перевірки та контролю відповідності даних.

Зовнішній контроль формулярів спостереження – перевіряється правильність оформлення, наявність і повнота записів, відповіді на питання, точність оформлення.

Логічний контроль – зіставляються відповіді на взаємозв’язані питання, що дозволяє встановити несумісність результатів (зіставлення даних за звітний період з планом, попередніми результатами).

Арифметичний контроль заключається в перевірці всіх узагальнюючих показників у формах звітності або формулярах спостереження. Завданням цього контролю є виправлення підсумків і окремих кількісних показників. На якість контролю впливає рівень підготовки перевіряю чого, знання фактів, що перевіряються.

Тема 3. Зведення та групування статистичних даних

3.1. Суть статистичного зведення

Зібрана в процесі спостереження інформація має бути упорядкована, систематизована і науково оброблена. Цей процес зветься статистичним зведенням, основним завданням якого є підрахувати, узагальнити матеріал, щоб вивчити характерні риси і відмінності явищ і процесів, виявити закономірності їх розвитку.

Суть статистичного зведення заключається в об’єднанні одиниць сукупності в групи, типи, класи і агрегуванні інформації про них як у межах груп, так і в цілому за сукупністю. Вся робота по статистичним зведенням складається з таких етапів:

– формування мети і завдань статистичного зведення;

– формування груп з одиниць спостереження, вибір групувальних ознак, кількості груп та величини інтервалу;

– перевірка зібраного матеріалу, підрахунок результатів і показників для характеристики всієї сукупності та її частин.

Статистичні зведення розрізняють за рядом ознак (за складністю побудови, організацією роботи, ступенем обробки даних).

За складністю побудови зведення буває просте і складне.

Просте зведення являє собою простий підрахунок підсумків первинного статистичного матеріалу.

Складне зведення передбачає групування (вибір ознак групування) встановлення меж групування, встановлення групових і загального підсумків, представлення результатів зведення у вигляді статистичних таблиць графіків, рядів розподілу.

За організацією робіт виділяють централізоване та децентралізоване зведення. При першому матеріали спостереження обробляють і систематизують у центральному органі статистики – Держкомстаті. При другому узагальнення даних виконують на місцях – обласне управління статистики, а зведені матеріали направляють у Держкомстат.

За ступенем автоматизації обробки даних зведення розрізняють на автоматизоване, яке проводиться на робочих місцях оснащених ПК і ручне. Наукову основу статистичного зведення складають класифікації та групування.