
- •Одеська національна академія харчових технологій Кафедра обліку та аудиту Конспект лекцій
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •1.1. Історія розвитку статистики.
- •1.2. Предмет статистики як науки.
- •1.3. Положення, категорії статистичної науки
- •1.4. Статистична методологія
- •1.5. Організація національної та міжнародної статистики
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- •2.2. Програмно-методологічне та організаційне забезпечення спостереження
- •2.3. Форми, види та способи спостереження
- •2.4. Помилки спостереження та методи їх контролю
- •Тема 3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення
- •3.2.Основні класифікації в економічній статистиці національної
- •3.3. Групування статистичних даних.
- •Тема 4. Статистичні показники
- •4.1.Суть і значення статистичних показників
- •4.2. Абсолютні величини
- •4.3. Відносні величини
- •4.4. Середні величини
- •4.5. Система статистичних показників.
- •Тема 5. Ряди розподілу.
- •5.1. Суть і види рядів розподілу. Елементи рядів розподілу.
- •5.2. Мода і медіана.
- •5.3. Статистичне вивчення варіації.
- •5.4. Обчислення дисперсії.
- •6.Методи аналізу взаємозв`язків.
- •6.1. Види взаємозв`язків.
- •6.2.Регресійний аналіз.
- •6.3.Оцінка щільності
- •6.4.Поняття множинної кореляції
- •Тема 7. Ряди динаміки
- •7.1. Суть, складові елементи та види рядів динаміки
- •7.2. Характеристики динамічних рядів
- •7.3. Методи обробки динамічних рядів
- •7.4 Вимірювання сезонних коливань в рядах динаміки
- •Тема 8. Індекси
- •8.1. Суть індексів
- •8.2. Методологічні принципи побудови індексів
- •8.3. Індивідуальні індекси
- •8.4. Агрегатна форма загальних індексів кількісних показників
- •8.5. Агрегатна форма загальних індексів якісних показників
- •8.6. Агрегатна форма загальних індексів змішаних показників
- •8.7. Загальні індекси середніх величин
- •9. Вибіркове спостереження .
- •9.1. Суть вибіркового спостереження.
- •9.2. Характеристика генеральної та вибіркової сукупностей.
- •9.3 Похибки вибіркового спостереження
- •9.4. Різновиди вибірки.
- •9.4.1. Проста випадкова вибірка.
- •9.4.2 Механічна вибірка.
- •9.4.3 Мала вибірка.
- •10. Графічний метод (подання статистичних даних: таблиці, графіки)
- •10.1. Статистичні таблиці
- •10.2. Статистичні графіки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
Тема 2. Статистичне спостереження
2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
Сукупність статистичних даних, які відображають соціально-економічні процеси, використовуються в управлінні економікою, суспільним життям являє собою статистичну інформацію.
Збір такої інформації, тобто статистичне спостереження є першою стадією статистичного дослідження, наслідки якого значною мірою залежать від якості проведення статистичного спостереження. Зрозуміло, що помилки допущені при зборі статистичної інформації вплинуть на правильність теоретичних і практичних висновків. Тому статистичне спостереження слід добре продумати, чітко організувати та вірно виконати.
Статистичне спостереження здійснюється шляхом реєстрації (запису) відповідних ознак явищ і процесів, тобто притаманних їх властивостей, рис, особливостей.
Статистичне спостереження – це спланований, науково організований збір масових даних про різноманітні суспільно-економічні явища, процеси. Ці дані мають бути достовірними і об’єктивно характеризувати явища та процеси суспільного життя.
2.2. Програмно-методологічне та організаційне забезпечення спостереження
При проведенні будь-якого статистичного спостереження необхідним є програмно-методичне та організаційне забезпечення. До програмно-методичних питань належать такі:
а) встановлення мети та завдань статистичного спостереження;
б) визначення об’єкта та одиниць сукупності і спостереження;
в) розробка програми статистичного спостереження;
г) підготовка інструментарію спостереження;
д) додержання найважливіших принципів і правил проведення статистичного спостереження.
Готуючись до статистичного спостереження найперше визначають його мету і завдання.
Мета спостереження – визначається конкретними потребами в статистичних даних. Так, метою обстеження сімейних бюджетів є дослідження складу доходів і витрат сімей працівників.
Завдання спостереження визначають виходячи з проблем виробництва, чи стану явища, що вивчається.
Відповідно до мети визначають об’єкт і одиницю спостереження.
Об’єкт спостереження – сукупність одиниць явища, про який збирається статистична інформація. Так, при обстеженні промисловості об’єктом спостереження є промислові підприємства, при перепису населення – населення.
Одиниця спостереження – це елемент об’єкта спостереження, що є джерелом інформації: підприємство, господарство, установа, сім’я.
Носіями ознак, що підлягають реєстрації є елементи сукупності, які становлять основу обліку і підлягають безпосередньому обстеженню. При перепису промислового обладнання одиниця спостереження – підприємство, а елемент сукупності – одиниця обладнання.
Програма статистичного спостереження підпорядковується меті та завданням дослідження і включає ті питання, що відображають суть явища.
Запитання програми спостереження містяться в статистичних формулярах, які мають форму: статистичного звіту, переписного або опитового листа, анкети, карти, картки або бланка.
Обов’язковим атрибутом формуляра є адресна частина, в якій відображається час і місце збору даних. У формах статистичної звітності вказується також адрес і термін подання.
Правильність відповідей на питання статистичного формуляра забезпечує інструкція – сукупність роз’яснень і вказівок щодо програми спостереження. В інструкції подаються питання і відповіді на них, визначаються об’єкт і одиниці спостереження, організація та термін його проведення.
Основу організаційного забезпечення статистичного спостереження складає організаційний план, в якому відображаються найважливіші питання організації та проведення таких заходів.
Організаційна частина плану спостереження вказує місце, час, органи спостереження, графік підготовки, інструктаж кадрів, матеріально-технічну базу спостереження.
Місцем спостереження є пункт, де безпосередньо реєструють ознаки окремих одиниць сукупності в статистичних формулярах. Це місце знаходження одиниці спостереження (підприємства, організації, установи).
Час спостереження поділяють на об’єктивний і суб’єктивний. Об’єктивний – це той час, до якого відносяться дані спостереження (за певний період часу виробляється якась кількість продукції; на певний момент (дату) встановлюється наявність чогось – житловий фонд, кількість населення).
Критичний момент – це момент часу станом на який проводиться реєстрація ознак елементів сукупності. Так, критичний момент по перепису населення 12 година ночі з ___ на_____.
Суб’єктивним часом є період, протягом якого проводиться реєстрація ознак об’єкту спостереження. При перепису населення він становить 8 днів, якщо строк подання місячного звіту 5 березня то і суб’єктивний час (час складання звіту) буде з 1 по 5 березня, а об’єктивний – 1 місяць.
Суб’єктивний час має бути максимально близьким до критичного.
Органи спостереження відповідно до плану спостереження організують:
– при загальнодержавних спостереженнях – Держкомстат України;
– в інших випадках це відповідні відділи відомств, інститути, різні суспільні організації.
План спостереження передбачає права і обов’язки кожного органу, взаємовідносини між ними.
Підготовчі заходи для статистичного спостереження передбачають наступне:
– розрахунок потреби в кадрах, їх підбір, підготовка;
– своєчасне друкування бланків, інструкцій, іншої документації;
– використання різних заходів інформації (радіо, телебачення, газети, журнали) для пропаганди мети спостереження.