- •Одеська національна академія харчових технологій Кафедра обліку та аудиту Конспект лекцій
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •1.1. Історія розвитку статистики.
- •1.2. Предмет статистики як науки.
- •1.3. Положення, категорії статистичної науки
- •1.4. Статистична методологія
- •1.5. Організація національної та міжнародної статистики
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- •2.2. Програмно-методологічне та організаційне забезпечення спостереження
- •2.3. Форми, види та способи спостереження
- •2.4. Помилки спостереження та методи їх контролю
- •Тема 3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення
- •3.2.Основні класифікації в економічній статистиці національної
- •3.3. Групування статистичних даних.
- •Тема 4. Статистичні показники
- •4.1.Суть і значення статистичних показників
- •4.2. Абсолютні величини
- •4.3. Відносні величини
- •4.4. Середні величини
- •4.5. Система статистичних показників.
- •Тема 5. Ряди розподілу.
- •5.1. Суть і види рядів розподілу. Елементи рядів розподілу.
- •5.2. Мода і медіана.
- •5.3. Статистичне вивчення варіації.
- •5.4. Обчислення дисперсії.
- •6.Методи аналізу взаємозв`язків.
- •6.1. Види взаємозв`язків.
- •6.2.Регресійний аналіз.
- •6.3.Оцінка щільності
- •6.4.Поняття множинної кореляції
- •Тема 7. Ряди динаміки
- •7.1. Суть, складові елементи та види рядів динаміки
- •7.2. Характеристики динамічних рядів
- •7.3. Методи обробки динамічних рядів
- •7.4 Вимірювання сезонних коливань в рядах динаміки
- •Тема 8. Індекси
- •8.1. Суть індексів
- •8.2. Методологічні принципи побудови індексів
- •8.3. Індивідуальні індекси
- •8.4. Агрегатна форма загальних індексів кількісних показників
- •8.5. Агрегатна форма загальних індексів якісних показників
- •8.6. Агрегатна форма загальних індексів змішаних показників
- •8.7. Загальні індекси середніх величин
- •9. Вибіркове спостереження .
- •9.1. Суть вибіркового спостереження.
- •9.2. Характеристика генеральної та вибіркової сукупностей.
- •9.3 Похибки вибіркового спостереження
- •9.4. Різновиди вибірки.
- •9.4.1. Проста випадкова вибірка.
- •9.4.2 Механічна вибірка.
- •9.4.3 Мала вибірка.
- •10. Графічний метод (подання статистичних даних: таблиці, графіки)
- •10.1. Статистичні таблиці
- •10.2. Статистичні графіки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
9.4.2 Механічна вибірка.
Якщо
в генеральній сукупності обсягом N
одиниць – вони розміщені в певному
порядку (географічне положення , за
алфавітом, за зростанням, за зменшенням)
розподіляються на (n) рівних частин і з
кожної частини обстежується одна одиниця
– тоді мова іде про механічну вибірку.
Відношення
зветься інтервалом
вибірки.
Наприклад,
якщо відбір складає 4 % від генеральної
сукупності працюючих на підприємстві,
розміщених у списку за алфавітом
(сукупність підприємств розміщених у
списку по зростанню виробництва,
потужності) то
обстежують
кожного
працюючого.
Інтервал
вибірки буде складати
.
За початок підрахунку при обстеженні генеральної сукупності приймають або початкову одиницю, або середню першого інтервалу.
Механічна вибірка дуже вигідна і зручна у ряді випадків (при контролі якості продукції - кожен 10 виріб, при обстеженні покупок у магазині – кожен 10й покупець).
Помилки вибірки при механічному відборі одиниць обчислюються за формулами простої випадкової без повторної вибірки:
З метою економії коштів та часу можна обстежувати не всю вибіркову сукупність, а її частину тобто здійснити підвибірку з одиниць первісної вибірки.
Цей спосіб зветься двохфазовим, а при декількох вибірках – багатофазовим (коли кількість вибраних показників має різну точність – різний ступінь варіації показників).
Помилки при багаторазовій вибірці розраховуються по кожній фазі окремо.
Приклад 1. Визначення помилки вибіркової середньої при випадковому безповторному та механічному виборі.
В районі проживає 2800 сімей. Для встановлення середньої кількості дітей в сім'ї була проведена 5% випадкова безповторна вибірка сімей. В результаті обстеження було отримано такі дані.
Кількість дітей |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Кількість сімей |
18 |
36 |
24 |
20 |
15 |
10 |
9 |
8 |
З ймовірністю 0,950 необхідно визначити межі, в яких буде знаходиться середня кількість дітей в сім'ї у генеральній сукупності району. Зробити висновки.
Для визначення меж генеральної середньої, необхідно розрахувати вибіркову середню та помилку вибіркової середньої. Встановимо середню кількість дітей у сім'ї у вибірковій сукупності та дисперсію вибірки.
Таблиця 9.3 – Розрахунок вибіркової середньої та вибіркової дисперсії
Кількість дітей у сім'ї ( ) |
Кількість
сімей, |
|
|
( |
|
0 |
18 |
0 |
-2,6 |
6,76 |
121,68 |
1 |
36 |
36 |
-1,6 |
2,56 |
92,16 |
2 |
24 |
48 |
-0,6 |
0,36 |
8,64 |
3 |
20 |
60 |
0,4 |
0.16 |
3 2 |
4 |
15 |
60 |
1,4 |
1,96 |
29,40 |
5 |
10 |
50 |
2,4 |
5,76 |
57,60 |
6 |
9 |
54 |
3,4 |
11,56 |
104,04 |
7 |
8 |
56 |
4,4 |
19,36 |
154,88 |
Всього |
140 |
364 |
х |
х |
571,60 |
Вибіркова
середня :
дітей.
Вибіркова
дисперсія:
.
Середня квадратична помилка вибірки відносно середньої при безповторному відборі складає :
.
Заданій ймовірності Р=0,950 відповідає коефіцієнт довіри t = l,96. Тоді гранична помилка вибірки складає
дітей.
Довірчий інтервал для генеральної середньої
.
З ймовірністю 0,95 або 95% середня кількість дітей в сім'ї району знаходиться в межах
2
З
Приклад 2. Визначення необхідної чисельності вибірки при вивченні середньої для простого випадкового та механічного відбору.
В районі проживає 2800 сімей. У випадку простої безповоротної вибірки необхідно визначити середній розмір вибірки при умові, що помилка вибіркової середньої не повинна перевищувати 0,325 сім`ї з ймовірністю Р = 0,950 і середньому квадратичному відхиленні 2,02 сім'ї. Зробити висновки.
У випадку безповторного відбору необхідна чисельність вибірки розраховується:
.
При
заданій ймовірності Р = 0,950 коефіцієнт
довіри t становить 1,96. При чисельності
генеральної сукупності N = 2800 сімей,
граничної помилки вибірки відносно
середньої
=
0,325 сім`ї та середньому квадратичному
відхиленні
визначимо
необхідну чисельність вибірки:
сім`ї
Для порівняння визначимо чисельність вибірки у випадку повторного випадкового відбору, який використовується при відсутності даних чисельності генеральної сукупності:
сім`ї.
В даному випадку існує певна розбіжність, що свідчить про те, що безповторна вибірка приводить до більш точних результатів.
