9. Вибіркове спостереження .

9.1. Суть вибіркового спостереження.

За ступенем охоплення одиниць спостереження буває суцільним і несуцільним.

Суцільне – спостереження при якому обстежують всі без винятку одиниці сукупності ( перепис населення, облік випуску продукції, основних засобів, фінансових результатів

При несуцільному спостереженні обстежується лише частина одиниць сукупності. Несуцільне спостереження в свою чергу поділяють на вибіркове, монографічне (окремі одиниці сукупності – нові технології, нові види продукції), обстеження основного масиву ( спостереження за частиною найбільших одиниць), анкетне , моніторинг.

В практиці статистичного обстеження суспільних явищ часто недоцільно (обстеження бюджету сімей в обсязі всієї країни) або неможливо (контроль якості всіх продуктів, так як це приведе до пошкодження , знищення всієї партії) проведення суцільного спостереження, тобто вивчення всіх одиниць сукупності. Саме в таких випадках використовують несуцільне спостереження , одним з видів якого є вибіркове спостереження.

Вибіркове спостереження замість суцільного зберігає трудові ресурси, кошти, дає можливість виконати обстеження в стислі строки. Всі одиниці явища називаються генеральною сукупністю, а частина цих одиниць, відібраних для безпосереднього спостереження , називається вибірковою сукупністю. Вибіркова сукупність має репрезентувати (представляти ) всю генеральну сукупність. Для забезпечення репрезентативності слід дотримуватися науково обґрунтованих способів відбору одиниць вибіркової сукупності:

а) вибірка має бути проведена випадково, тобто усі одиниці мають однакову ймовірність потрапити у вибірку;

б) вибірка має бути здійснена із однорідної сукупності.

Випадкова вибірка створюється через два підходи:

а) вибір при жеребкуванні заздалегідь занумерованих одиниць генеральної сукупності (повторна і безповоротна вибірка);

б) використання таблиць випадкових чисел.

В практиці використовують такі різновиди вибірки:

а) за способом, організації вибіркового спостереження:

– проста випадкова вибірка ;

– механічна вибірка;

– районована (типова) вибірка;

– серійна вибірка;

– ступенева вибірка.

б) за ступенем охоплення одиниць обстежуваної сукупності:

– великі (при n > 30 );

– малі ( при n < 30 ).

9.2. Характеристика генеральної та вибіркової сукупностей.

Існує генеральна сукупність з обсягом N одиниць , в якій нас цікавить ознака х (генеральна сукупність – кількість сімей в області, ознакою може бути кількість дітей в сім'ї, доход сім`ї тощо).

Генеральну сукупність можна уявити як варіаційний ряд 1:

Таблиця 9.1 – Розподіл одиниць генеральної сукупності

Варіанти, X			…		…
Частоти,F		F2	…		…	FM

Це схематичний, а не реальний розподіл. Якби були відомо матеріали реального розподілу, то відпала б необхідність в організації вибірки.

Узагальнюючими характеристиками ряду 1 будуть:

а) генеральна середня – :

;

б) генеральна дисперсія:

;

в) генеральне середнє квадратичне відхилення –

г) частка ознаки одиниць генеральної сукупності р, тобто частка одиниць М, яка володіє даними значеннями ознаки в загальному обсягу N одиниць генеральної сукупності:

Метою вибіркового спостереження є вибір з генеральної сукупності п одиниць, їх обстеження і на цій основі оцінка невідомої нам генеральної характеристики.

Варіація ознаки х у вибірковій сукупності обсягом п може бути представлена у вигляді варіаційного ряду 2 .

Таблиця 9.2 – Розподіл одиниць вибіркової сукупності.

Варіанти, х			…		…
Частоти,/			…		…

Узагальнюючими характеристиками ряду 2 вибіркової сукупності будуть:

а) вибіркова середня:

;

б) вибіркова дисперсія – :

;

в) вибіркове середнє квадратичне відхилення;

г) частка, ознаки одиниць вибіркової сукупності w тобто відношення кількості т, яка володіє даною ознакою, до обсягу вибіркової сукупності п :

д) частка вибірки , як відношення обсягу вибірки до обсягу генеральної сукупності:

.