
- •Одеська національна академія харчових технологій Кафедра обліку та аудиту Конспект лекцій
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •1.1. Історія розвитку статистики.
- •1.2. Предмет статистики як науки.
- •1.3. Положення, категорії статистичної науки
- •1.4. Статистична методологія
- •1.5. Організація національної та міжнародної статистики
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- •2.2. Програмно-методологічне та організаційне забезпечення спостереження
- •2.3. Форми, види та способи спостереження
- •2.4. Помилки спостереження та методи їх контролю
- •Тема 3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення
- •3.2.Основні класифікації в економічній статистиці національної
- •3.3. Групування статистичних даних.
- •Тема 4. Статистичні показники
- •4.1.Суть і значення статистичних показників
- •4.2. Абсолютні величини
- •4.3. Відносні величини
- •4.4. Середні величини
- •4.5. Система статистичних показників.
- •Тема 5. Ряди розподілу.
- •5.1. Суть і види рядів розподілу. Елементи рядів розподілу.
- •5.2. Мода і медіана.
- •5.3. Статистичне вивчення варіації.
- •5.4. Обчислення дисперсії.
- •6.Методи аналізу взаємозв`язків.
- •6.1. Види взаємозв`язків.
- •6.2.Регресійний аналіз.
- •6.3.Оцінка щільності
- •6.4.Поняття множинної кореляції
- •Тема 7. Ряди динаміки
- •7.1. Суть, складові елементи та види рядів динаміки
- •7.2. Характеристики динамічних рядів
- •7.3. Методи обробки динамічних рядів
- •7.4 Вимірювання сезонних коливань в рядах динаміки
- •Тема 8. Індекси
- •8.1. Суть індексів
- •8.2. Методологічні принципи побудови індексів
- •8.3. Індивідуальні індекси
- •8.4. Агрегатна форма загальних індексів кількісних показників
- •8.5. Агрегатна форма загальних індексів якісних показників
- •8.6. Агрегатна форма загальних індексів змішаних показників
- •8.7. Загальні індекси середніх величин
- •9. Вибіркове спостереження .
- •9.1. Суть вибіркового спостереження.
- •9.2. Характеристика генеральної та вибіркової сукупностей.
- •9.3 Похибки вибіркового спостереження
- •9.4. Різновиди вибірки.
- •9.4.1. Проста випадкова вибірка.
- •9.4.2 Механічна вибірка.
- •9.4.3 Мала вибірка.
- •10. Графічний метод (подання статистичних даних: таблиці, графіки)
- •10.1. Статистичні таблиці
- •10.2. Статистичні графіки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
5.2. Мода і медіана.
В статистичних рядах розподілу середніми величинами є мода і медіана, що відноситься до структурних середніх. Їх величини залежать лише від характеру частот, тобто від структури розподілу. Мода і медіана не залежать від крайніх значень ознаки, що важливе для незакритих крайніх інтервалів варіаційних рядів розподілу.
Мода (М0) – це значення варіанти , що найчастіше повторюється в ряду розподілу. Для атрибутивних і дискретних рядів розподілу моду визначають візуально за значенням варіанти з найбільшою часткою (розряд робітників). В інтервальному ряду найперше визначається модальний інтервал (інтервал з найбільшою частотою) і значення моди в середині інтервалу розраховується за формулою:
,
де х0 – нижня межа модального інтервалу;
h – величина модального інтервалу;
f1 , f2 , f3– частота відповідно передмодального, модального і після модального інтервалів.
Медіанною (Ме) називають варіанту, що ділить ранжируваний (впорядкований за мірою зростання чи зменшення) ряд на дві рівні за обсягом частини.
Медіана для дискретного ряду з непарним числом варіант буде відповідати середній варіанті Ме = xm-1, де m – номер кратної варіанти першої половини ранжируваного ряду.
Медіана для дискретного ряду з непарним числом варіанти буде відповідати середній із значень варіант у ранжируваному ряду:
.
Для інтервального ряду медіана обчислюється для середини медіанного інтервалу, за який приймається такий, де сума накопичених частот перевищує половину значень частот ряду розподілу.
де х0 – нижня межа медіанного інтервалу;
h – величина медіанного інтервалу;
– половина
суми накопичених частот інтервального
ряду;
–
сума
накопичених частот перед медіаним
інтервалом;
fm – частота медіанного інтервалу.
Приклад. За даними ряду розподілу працівників підприємства за стажем визначити структурні середні( модальний та медіанний) рівні, середній стаж працівників.
Таблиця 5.5 – Групування працівників по тривалості стажу роботи
Стаж, років |
до 4-х |
4–8 |
8–12 |
12–16 |
16 і більше |
Всього |
Число працівників |
9 |
26 |
46 |
14 |
5 |
100 |
Розрахунок.
Таблиця 5.6 – Розрахунок структурних середніх
Стаж, років |
Число
працівників, |
x |
|
Накопичені частоти ∑f |
До 4-х |
9 |
2 |
18 |
9 |
4 – 8 |
26 |
6 |
156 |
35 |
8 – 12 |
46 |
10 |
460 |
81 |
12 – 16 |
14 |
14 |
196 |
95 |
16 і більше |
5 |
18 |
90 |
100 |
Всього |
100 |
х |
920 |
Х |
Середній стаж роботи працівника:
.
Розрахунок моди виконується на підставі таких даних: частота модального інтервалу f2 =46, яка є найбільшою із частот і відповідає інтервалу від 8 до 12 років, нижня межа модального інтервалу х0=8, ширина модального інтервалу h=4; передмодальна частота f1 =26, післямодальна – f3 =14. Тоді модальне значення стажу працівників буде таким:
Для
розрахунку медіани приймаємо, що
перевищення половину обсягу сукупності
відповідає
іншому інтервалові від 8 до 12.
Він
і є медіанним інтервалом з частотою
fn=46;
нижня
межа медіанного інтервалу х0=8;
медіанний
інтервал
h=4; сума
накопичених
частот перед медіанним інтервалом
.
Таким чином медіана стажу працівників складає:
.
Розрахунок показує, що без урахування крайніх значень в середині інтервального ряду середній стаж працівників складає 9,3 роки. А в модальному (найчастішому) інтервалі – 9,5 роки.
Таким чином, мода і медіана дозволяють знайти середні значення варіант варіаційного ряду з відкритими крайніми інтервалами. Оцінка їх значень може бути здійснена з визначенням середнього стажу.