- •Одеська національна академія харчових технологій Кафедра обліку та аудиту Конспект лекцій
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •1.1. Історія розвитку статистики.
- •1.2. Предмет статистики як науки.
- •1.3. Положення, категорії статистичної науки
- •1.4. Статистична методологія
- •1.5. Організація національної та міжнародної статистики
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- •2.2. Програмно-методологічне та організаційне забезпечення спостереження
- •2.3. Форми, види та способи спостереження
- •2.4. Помилки спостереження та методи їх контролю
- •Тема 3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення
- •3.2.Основні класифікації в економічній статистиці національної
- •3.3. Групування статистичних даних.
- •Тема 4. Статистичні показники
- •4.1.Суть і значення статистичних показників
- •4.2. Абсолютні величини
- •4.3. Відносні величини
- •4.4. Середні величини
- •4.5. Система статистичних показників.
- •Тема 5. Ряди розподілу.
- •5.1. Суть і види рядів розподілу. Елементи рядів розподілу.
- •5.2. Мода і медіана.
- •5.3. Статистичне вивчення варіації.
- •5.4. Обчислення дисперсії.
- •6.Методи аналізу взаємозв`язків.
- •6.1. Види взаємозв`язків.
- •6.2.Регресійний аналіз.
- •6.3.Оцінка щільності
- •6.4.Поняття множинної кореляції
- •Тема 7. Ряди динаміки
- •7.1. Суть, складові елементи та види рядів динаміки
- •7.2. Характеристики динамічних рядів
- •7.3. Методи обробки динамічних рядів
- •7.4 Вимірювання сезонних коливань в рядах динаміки
- •Тема 8. Індекси
- •8.1. Суть індексів
- •8.2. Методологічні принципи побудови індексів
- •8.3. Індивідуальні індекси
- •8.4. Агрегатна форма загальних індексів кількісних показників
- •8.5. Агрегатна форма загальних індексів якісних показників
- •8.6. Агрегатна форма загальних індексів змішаних показників
- •8.7. Загальні індекси середніх величин
- •9. Вибіркове спостереження .
- •9.1. Суть вибіркового спостереження.
- •9.2. Характеристика генеральної та вибіркової сукупностей.
- •9.3 Похибки вибіркового спостереження
- •9.4. Різновиди вибірки.
- •9.4.1. Проста випадкова вибірка.
- •9.4.2 Механічна вибірка.
- •9.4.3 Мала вибірка.
- •10. Графічний метод (подання статистичних даних: таблиці, графіки)
- •10.1. Статистичні таблиці
- •10.2. Статистичні графіки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
4.4. Середні величини
Середня величина в статистиці відображає характерний рівень ознаки, притаманної усім елементам сукупності. В середній величини нівелюються всі відмінності та особливості індивідуальних значень ознак.
Умовами застосування середніх величин є:
а) масовий характер даних сукупності;
б) якісна однорідність сукупності.
В статистиці використовується декілька видів середніх величин: середня арифметична, середня гармонійна, середня квадратична, середня геометрична, середня хронологічна та структурні середні – мода і медіана.
При дослідженні середніх використаємо такі позначення:
x або xi – кожне індивідуальне значення ознаки;
f або fi – частота повторень (вага) індивідуальної ознаки;
w = x·f – обсяг значень ознаки;
n – кількість одиниць досліджуваної ознаки;
–
середнє
значення досліджуваної ознаки.
Середня арифметична – це найпоширеніший вид середніх величин, який існує як проста середня арифметична та зважена середня арифметична.
Проста середня арифметична – обчислюється діленням загального обсягу значень ознаки на обсяг сукупності:
.
Наприклад, заробіток 5 робітників бригади за місяць був таким (грн.): 1980; 2150; 1540; 2360; 1620. Середня заробітна плата одного робітника складає:
.
Зважена середня арифметична використовується у тих випадках, коли значення ознаки подано у вигляді варіаційного ряду, в якому чисельність одиниць у варіантах неоднакова:
.
Наприклад, в результаті вибіркового обстеження 60 багатодітних сімей одержано такі такий варіаційний ряд (табл. 4.1).
Таблиця 4.1 – Розподіл багатодітних сімей за числом дітей
Число дітей у сім’ї , х |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Всього |
Кількість сімей, f |
20 |
17 |
13 |
7 |
3 |
60 |
Розрахункові дані, х·f |
80 |
75 |
78 |
49 |
24 |
306 |
Середня кількість дітей у сім'ї:
.
Середня гармонійна – це обернена до середньої арифметичної із обернених значень ознаки. Їх обчислюють при визначенні середніх витрат праці на одиницю продукції. При розрахунку середньої гармонічної зваженої відомими є загальний обсяг ознаки (w= x·f), індивідуальні значення ознаки (x), але невідома частота (f ).
Проста
гармонійна
.
Зважена
гармонійна
Її застосовують тоді, коли показник,що виступає статистичною вагою(f) відсутній і його слід додатково визначити на основі відомих варіацій (х) і добутку варіант на частоту (х f).
Розрахуємо середню урожайність озимої пшениці, виходячи з даних з даних табл. 4.2
Таблиця 4.2. Урожайність та валовий збір озимої пшениці одного з КСП
Бригади |
Середня урожайність, ц/га |
Валовий збір, ц |
1 |
42,4 |
16125 |
2 |
38,0 |
7600 |
3 |
44,0 |
26840 |
Разом |
x |
50565 |
Саме посівна площа відіграє роль ваги. Цей показник відсутній, але його легко розрахувати, розділивши по кожній бригаді валовий збір на середню урожайність. В такому випадку середня урожайність складає:
.
Середня квадратична використовується для визначення показника варіації (коливання) ознаки – дисперсії та середнього квадратичного відхилення. Обчислюється на основі квадратів відхилень індивідуальних значень ознаки від їх середньої величини
проста
;
зважена
;
Середня геометрична використовується для обчислення середніх темпів зростання в рядах динаміки:
,
де
– темпи зростання;
m
– кількість темпів зростання (
).
Середню геометричну використовують, коли обсяг сукупності формується не сумою, а добутком індивідуальних значень ознаки. Застосування середньої геометричної розглянемо на прикладі розрахунку середньорічних темпів зростання ВВП в Україні. Обсяг ВВП (млрд. грн.): 2003-267,3; 2004-345,1; 2005 – 441,5; 2006 – 544,1; 2007 – 712,9.
.
