4.4. Роль та місце психолога в процесі адаптації дітей до інтернату.

Робота психолога з адаптації дітей до школи-інтернату проходить у два етапи: підготовчий з педагогами і робота безпосередньо з дітьми.

Підготовча робота психолога з педагогічним колективом дитячого будинку до прибуття нових дітей повинна містити такі заходи:

- ознайомлення з медичною, психологічною, педагогічною характеристиками дітей, які прибудуть в інтернат (за змогою);

• ознайомлення персоналу інтернату психологічною, педагогічною, методичною, науками, популярною літературою з проблем соціальної адаптації дітей, характеристики вікових особливостей, специфіки розвитку дітей тощо;

• ознайомлення педагогів з особливостями розвитку дітей з психофізичними вадами, дітей-сиріт;

• проведення педради на тему: «Соціальна адаптація дітей до нових умов».

Крім того, вихователі та вчителі повинні скласти перспективний та тижневий плани педагогічної роботи з дітьми на період адаптації; підготувати дидактичні посібники, технічні засоби навчання, матеріали, середовище (куточки, естетичне оформлення класів, музичний зал, приміщення, що потрібні для навчально-виховної та корекційно-розвивальної роботи).

Ще до прибуття дітей психолог проводить просвітницько-консультативну роботу з педагогічним колективом. Формами роботи в цей час є: ознайомленим з документацією дитини, з показниками її здоров'я, соціальним статусом та місцем перебування до вступу в дитячий будинок. Директори дитячих будинків спільно с психологом інтернату повинні проводити консультації для медперсоналу, п'ятихвилинки, під час яких обговорюють особливості адаптаційного процесу звертають увагу на основні труднощі та надаються методичні рекомендації щодо їхнього усунення.

Основні напрямки роботи психолога під час соціалізації дітей до закладу:

- ознайомлення з медичною та педагогічною документацією кожної дитини з метою визначення хронічних хвороб, відхилень у розвитку;

- спостереження за поведінкою дитини з метою з'ясування стадії адаптаційного процесу;

- спостереження за поведінкою і спілкуванням вихователів, вчителів, анкетування педагогів з метою встановлення і усунення неадекватності у стосунках дорослого і дитини-новачка;

- виявлення рівня нервово-психічного розвитку іпімомрибулих дітей та індивідуальних особливостей;

- виявлення внутрішнього стану дітей;

- проведення консультацій для педагогів. Психолог заздалегідь повинен діагностувати рівень нервово-психічного розвитку та індивідуальні особливості дітей, встановити стадії та фази перебігу адаптаційного процесу у кожної дитини. З цією метою ведеться і поденник адаптації та психологічна карта індивідуального розвитку;

• робота з усунення труднощів адаптації таких дітей (з педагогами, дітьми).

Тема 5. Особливості діяльності психологічної служби в реабілітаційній установі. План

5.1. Поняття про реабілітаційну установу або реабілітаційний заклад

5.2. Положення про навчально-реабілітаційний Центр

5.3. Структура та режим функціонування навчально-реабілітаційного Центру

5.4. Порядок комплектування закладу

5.5. Організація навчально-виховного та реабілітаційного процесу

5.6. Фінансово-господарська діяльність і матеріально-технічна база навчально-реабілітаційних центрів

5.7. Управління навчально-реабілітаційним центром та контроль за його діяльністю