4.2. Функції та види діяльності психолога в інтернатному закладі.

Функції психолога в закладах інтернатного типу мають більш ціленаправлений характер:

1. формування гуманного відношення до вихованців, охорона і захист їх прав, інтересів та психологічного здоров'я дітей у педагогічному процесі;

2. створення для дитини обстановки психологічного комфорту і безпеки в побуті та позаурочній діяльності;

3. вивчення індивідуально-типологічних та вікових психологічних особливостей особистості вихованців, їх соціальної ситуації розвитку, умов життєдіяльності;

4. виявлення інтересів і потреб, проблем і труднощі її дітей і підлітків, відхилень в їх соціальній поведінці, соціально-психологічної адаптації;

5. психолого-педагогічна підтримка вихованців у процесі соціалізації;

6) соціально-педагогічна і психологічна реабілітація дезадаптованих, соціально та педагогічно запущених вихованців;

7) посередництво між вихованцем, закладом чи членами його родини;

8) діагностика та консультування потенційних усиновителів та опікунів;

9)робота з дітьми, яких хочуть усиновити (взяти під опіку);

10) взаємодія з педагогами, соціальним педагогом, опікунами, батьками або особами, які їх замінюють;

11) наданні психолого-педагогічної допомоги вихованням.

Види діяльності педагога-психолога в дитячому будинку: Соціально-психологічна діагностика і консультування.

Мета - відстежування динаміки соціогенезу особистості, визначення причин його порушень.

Зміст діяльності:

• вивчення особливостей соціальної адаптації вихованців;

• виявлення вихованців групи соціального ризику;

• вивчення інтересів, здібностей і нахилів дітей;

• складання індивідуальних карт соціального розвитку;

• діагностика спілкування дітей з дорослими і однолітками;

• діагностика відхилень та їх причин у соціальній поведінці;

• діагностика причин неуспішності в оволодінні соціальними уміннями і навичками.

Профілактична робота

Мета — попередження можливих порушень у соціальному розвитку дітей, створення умов для повноцінного особистісного розвитку.

Зміст діяльності:

• розробка і реалізація програм профілактики психічної напруги і нервових зривів у дітей;

• створення сприятливого соціально-психологічного мікроклімату;

• оптимізація спілкування вихованців з членами своєї сім'ї, педагогами і однолітками;

• робота по адаптації вихованців до широкого соціального оточення;

• психолого-педагогічні консиліуми по аналізу соціальної ситуації розвитку вихованців;

• профілактика алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, проституції, паразитичного способу життя, сексуальних перверсій;

• профілактика міжособистісних конфліктів.

Корекційно-розвивальна робота

Мета - активний вплив на процес соціалізації особистості, позитивні зміни в ній через програми соціального виховання і соціально-педагогічної і психологічної реабілітації.

Зміст діяльності:

• розвиток життєвих умінь і навиків;

• профорієнтація;

• психосексуальне виховання і підготовка до сімейного життя;

• розвиток комунікативних навиків і культури спілкування;

• корекція різних відхилень в поведінці (агресії, паутоагресії, адиктивної поведінки, сором'язливості, аутизму);

• психотерапія акцентуації характеру;

• корекція образу «Я»; - психологічна гімнастика.