3.3. Специфіка роботи з дітьми дошкільного віку.

У педагогіці дошкільний вік традиційно розглядався як період, протягом якого психічний і особистісний розвиток дитини як би «дозріває» до того рівня, що дозволить їй організовано перейти до систематичного шкільного навчання. Донедавна багато батьків і вихователів були переконані, що не має сенсу пред'являти які-небудь особливі вимоги до розвитку дитини-дошкільника, якщо вона перебуває в межах вікової норми, що досягнення дитиною 6-7-річного віку автоматично приведе до необхідного рівня шкільної зрілості. Іншою крайністю, що знецінює значення шкільного дитинства як самостійного й цінного етапу людського життя, є прагнення скоротити його за допомогою раннього навчання дитини.

Сучасні позиції вчених і практиків погоджуються у розумінні дитинства як фундаменту людського життя. Психолог несе професійну відповідальність за хід і якість і» обистісного й психічного розвитку маленької дитини, Що є дуже складним об'єктом психологічного супроводу.

Специфіка роботи психолога з дошкільниками в першу чергу пов'язана з тим, що:

1. дитина не здатна самостійно заявити про свої проблеми, які лише побічно проявляються через відставання в розвитку, капризи, агресивність та інші поведінкові прояви;

2. запит на психологічну допомогу формулюється не самою дитиною, а педагогами й батьками, які схильні переносити на неї власні проблеми;

3. дитина не може усвідомлено ставити перед собою ціль і прагнути до її досягнення;

4) не сформованість у маленьких дітей рефлексії викликає необхідність «тут і зараз» працювати з переживаннями дитини;

5) дитина буде співпрацювати із психологом тільки тоді, коли їй це цікаво;

6) дитина - особистість, що розвивається, це визначає необхідність працювати як над розвитком психічних функцій, так і над подоланням відхилень у розвитку та їх причинах;

7) розвиваюча робота з дитиною дошкільного віку не будується за принципом спеціального розвитку окремих психічних процесів, а спрямована на загальне, максимально повне й різнобічне ознайомлення дитини з світом предметів, людей і відносин, у ході якого й відбувається її розвиток;

8) дитина-дошкільник має потребу в спільній діяльності з дорослими, зумовлюючу необхідність участі педагогів і психолога в діяльності дітей;

9) робота з дитиною повинна проводитися в зоні не тільки її актуального, але й найближчого розвитку.

Всі перераховані особливості вимагають їх обов'язкового врахування в діяльності психолога.

У зв'язку із специфікою своєї роботи психолог завжди перебуває у взаємодії з педагогами, дітьми та їх батьками. Тому серед основних умінь психолога має бути вміння вести розмову, встановлювати контакт, викликати довіру.

3.4. Організаційно-методична психологічної служби.

Основні форми організаційно-методичної роботи:

1. Підготовка до участі в різних колективних і психолого-педагогічних заходах дошкільної установи, міста, області (психологічні консиліуми, творчі зустрічі, і семінари, батьківські збори, педради).

2. Розробка психолого-педагогічних і методичних матеріалів (корекційно-відновлювальних і розвивальних програм, методичних рекомендацій батькам і педагогам, їм психологічних карт, таблиць, бланків протоколів для фіксації діагностичної та іншої інформації).

3. Консультації психолога в навчально-методичних і наукових центрах, відділі управління освіти, медичних установах.

4. Організація заходів щодо психодіагностичної роботи відповідно до соціальних запитів.

5. Підготовка і проведення індивідуальних і групових зустрічей з батьками й педагогами щодо аналізу результатів діагностичних досліджень.

6. Робота з профілактики психоемоційного комфорту в колективі закладу.

7. Підготовка творчого методичного матеріалу для друку.

8. Робота із самоосвіти практичного психолога: визначення й аналіз періодичної преси, методичної літератури на робочому місці й у бібліотеці.

9. Надання допомоги медпрацівникам, батькам вихованців в організації самоосвіти з психолого-педагогічних та методичних питань.

10. Підготовка та проведення актуальних зустрічей з педагогічними працівниками з різних питань психолого-педагогічного та методичного характеру.

11. Проведення паспортизації вікових груп, що передбачає: накопичення матеріалів психодіагностичної, розвивальної та корекційно-відновлювальної роботи; збір інформації про сім'ї вихованців; виявлення деструктивних сімей.

12. Підготовка та проведення тренінгів, психологічних ігор і занять з дітьми.

13. Участь у методичних заходах дошкільної установи: фронтальних, тематичних та епізодичних перевірках, педагогічних читаннях, педрадах, тощо.

14. Організація роботи й психологічної підготовки дітей до навчання у школі й наступності в роботі дошкільної установи й школи.