
Подвоєння літер на позначення приголосних
Подвоєння відбувається |
|
у власних назвах і словах, похідних від них |
Андорра, андоррський |
за збігу однакових приголосних на межі префікса й кореня, якщо в мові вживається паралельне непрефіксальне слово |
Імміграція (міграція), сюрреалізм (реалізм) (але анотація, конотація) |
В окремих загальних назвах, які треба запам’ятати: аннали, білль, бонна, брутто, булла, ванна, вілла, дурра, мадонна, манна, мірра, мотто, мулла, нетто, панна, пенні, тонна, панно. |
Зауважте! У загальних назвах іншомовного походження приголосні не подвоюються: бароко, група, сума, шосе, ват (але Ватт), фін, комісія тощо
М’який знак пишеться після д, т, з, с, л, н |
|
перед я, ю, є, ї, йо |
ательє, мільярд, консьєржка |
відповідно до вимови після л перед літерами на позначення приголосних |
альтруїст, фільм (але залп) |
відповідно до вимови в кінці слів |
магістраль, каніфоль (але бал, шприц) |
М’який знак не пишеться перед я, ю, коли вони позначають сполучення м’якого або пом’якшеного приголосного з а, у: тюль, нюанс, резюме.
Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї |
|
після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, к, х, р |
інтерв’ю, дистриб’ютор, миш’як, Женев’єва |
після кінцевого приголосного префікса |
ін’єкція, ад’ютант, кон’юнктура |
Апостроф не пишеться |
|
перед йо |
курйоз, серйозний |
коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного |
манікюр, бюджет, бязь |
Зауважте! Апостроф пишеться після початкового д, о в прізвищах: Жанна д’Арк,
Слова з рядка в рядок переносимо за складами, керуючись такими правилами |
|
не можна одну літеру залишати в попередньому рядку чи переносити в наступний |
явіру мрія, їжак — не переносимо |
не можна розривати буквосполуки дж, дз, які позначають один звук |
хо-джу, ґе-дзик (але підзвітний, бо дз тут позначає два звуки) |
апостроф і м’який знак залишаються при попередній літері |
паль-ці, Лук’-ян |
не можна розривати буквосполуки ьо, йо |
міль-йон, ку-льовий |
не можна відривати ініціали або умовні скорочення |
О. П. Довженко, 20 кг, 100 км |
не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи складного слова, якщо вона не становить складу |
багато-значний |
не можна розривати ініціальні абревіатури |
НАТО, УПА |
Зауважте! Слова з подовженими приголосними можна переносити так: зна-ння, знан-ня.
Слова зі збігом однакових приголосних можна переносити тільки так: сон-ний.
У випадках, не обумовлених викладеними правилами, можна довільно переносити слова за складами: ни-зький, низь-кий; се-стра, сест-ра.
Разом пишуться іменники |
Через дефіс пишуться іменники |
утворені за допомогою сполучного голосного о, е: чорнозем, зорепад, водогін |
утворені з двох іменників без сполучних голосних: купівля-продаж, інтернет-магазин, Вовчик-Братпчик, хліб-сіль |
першою частиною яких є слова авіа, аудіо, агро, відео, екстра, кіно, мокро, мікро, моно, радіо, супер, стерео тощо: авіарейс, відеорепор-таж, макроекономіка, радіоперед-ача, супершоу |
з першою частиною віце-, екс-, лейб-, альфа-, бета- максі-, міні-, міді-, обер-: віце-ректор, екс-президент, максі-програма, міні-маркет |
назви одиниць виміру: тонно-кілометр, людино-день |
|
першою частиною яких є дієслово у формі наказового способу: горицвіт, перекотиполе, пройдисвіт (але люби-мене) |
назви посад, професій, спеціальностей: прем’єр-міністр, генерал-майор |
першою частиною яких є числівник, записаний словом: п’ятикласник, сторіччя |
прикладки, що стоять після пояснюваного іменника й виражають ознаку, яку можна передати прикметником: дівчина-красуня, хлопець-богатир, дуб-велетень (але красуня дівчина, богатир хлопець, велетень дуб) |
з першою частиною пів-, напів-, полу-: пів’яблука, півогірка, напівавтомат, полумисок |
прикладки — видові назви, які стоять перед пояснюваним словом: Дніпро-ріка, сон-трава, Ведмідь-гора |
власні назви з частиною пів-: пів-Луганська, пів-Японії |