Сполучення йо, ьо
Пишеться йо для позначення звукосполучення й + о |
Пишеться ьо для позначення м’якості приголосного перед о |
на початку слова: йод |
працьовитий, чотирьох |
після голосного: майор |
|
після приголосного, переважно на початку складу: мільйон, серйозний |
Апостроф (‘) — знак, який передає на письмі роздільну вимову я, ю, є, ї після твердого приголосного: м’яч [мйач], зв’язок [звйазок].
Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї |
|
після літер на позначення губних приголосних б, п, в, м, ф |
риб’ячий, п’єса, любов’ю, м’ята |
після літери р, що позначає твердий приголосний [р] |
сузір’я, бур’ян |
після префіксів, що закінчуються на приголосний |
від’єднати, з’їсти |
у складних словах після першої частини, що закінчується на приголосний |
дит’ясла, Мін’юст |
у слові Лук’ян і похідних |
Лук’янчук, Лук’янівка |
Апостроф НЕ пишеться перед я, ю, є, ї |
|
після літер на позначення губних приголосних б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть кореневий приголосний, крім р |
тьмяний, мавпячий (але арф’яр, торф’яний) |
після літери р, що позначає м’який приголосний [р] |
рядок, буряк |
перед йо |
зйомки, курйоз |
Подвоєні літери позначають або подовжений м’який приголосний, або збіг однакових приголосних.
Збіг однакових приголосних
Випадок збігу приголосних |
Приклади |
на межі префікса й кореня |
оббити, віддати |
на межі кореня й суфікса |
цінний, сонний |
на межі двох суфіксів |
годинник, іменник |
на межі частин складноскорочених слів |
спорттовари |
на межі основи дієслова минулого часу на -с і постфікса -ся |
пасся, розрісся |
у прикметникових наголошених суфіксах -енн-, -анн- (-янн-) зі значенням підсилення, збільшення ознаки, можливості чи неможливості дії |
силенний, старанний, нескінченний, невблаганний |
у прикметниках на -нн(ий) старослов’янського походження та іменниках і прислівниках, утворених від них |
блаженний, огненний, мерзенний, благословення, стражденно (але священик) |
у словах бовван, Ганна, лляний, овва, ссати та похідних |
Ганнуся, ссавець, бовваніти |
У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ан- (-ян-), -ин-, -ін-, літеру н не подвоюємо: глина — глиняний, орел — орлиний, гречка — гречаний.
Не подвоюємо н у дієприкметниках (вихований, забезпечений, вирі-шений) і в прикметниках, утворених із відповідних дієприкметників (варений, печений), а також у прикметнику довгожданий.
Треба розрізняти: здійснений, несказаний, нездоланий тощо — діє-прикметники; здійсненний, несказанний, нездоланний тощо — при-кметники.