Зміни приголосних за творення слів
Творення прикметників за допомогою суфіксів -ськ- та іменників за допомогою суфікса -ств- |
|
Випадок зміни приголосних |
Приклади |
г ж + ськ, ств = зьк, зтв з |
Прага — празький Париж — паризький боягуз — боягузький, боягузтво |
к ч + ськ, ств = цьк, цтв ц(ь) |
козак — козацький, козацтво ткач — ткацький, ткацтво стрілець — стрілецький, стрілецтво |
х ш + + ськ, ств = ськ, ств с |
чех — чеський товариш — товариський, товариство Одеса — одеський |
Винятки: казахський, тюркський, баскський, меккський, нью-йоркський.
Інші приголосні перед суфіксами -ськ-, -ств- на письмі зберігаються, хоча в усному мовленні можуть змінюватись або випадати:
д + -ськ-, -ств- = -дськ-, -дств- (люд — людський, людство) т + -ськ-, -ств- = -тськ-, -тств- (брат — братський, братство)
Творення іменників із суфіксом -ин- від прикметників із суфіксами -ськ-, -цьк-
Випадок зміни приголосних |
Приклади |
ськ + ин(а) = щ(ина) |
харківський — Харківщина одеський — Одещина |
цьк + ин(а) = чч(ина) |
турецький — Туреччина козацький — козаччина |
зьк + ин(а) = жч(ина) |
воронезький — Воронежчина |
Виняток: галицький — Галичина.
Творення іменників із буквосполукою -чн- (-шн-)
Випадок зміни приголосних |
Приклади |
к, ц(ь) +н=чн |
рік — річний, вік — вічний, місяць — місячний, сонце — сонячний |
Винятки: дворушник, мірошник, рушник, рушниця, сердешний (у значенні «бідолашний»), соняшник, торішній, всеношна.
М’який знак пишеться після д, т, з, с, ц, л, н |
|
на позначення м’якості приголосних у кінці слова чи складу |
радість, вільний, осінь |
у середині складу перед о (у тому числі й після р) |
сьомга, кульовий, забрьохатися |
у прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк- |
бахчисарайський, празький, донецький (але боязкий, баский, різкий, в’язкий, дерзкий, ковзкий, плаский, бо ці слова мають суфікс -к-) |
у суфіксах -ньк-у -оньк-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк- |
тоненький, блідесенький |
у дієсловах перед -ся |
хвилюється, змагаються, підводься |
у буквосполученнях льч, льц (походять з льк)} ньч, ньц (походять з ньк), сьч, сьц (походять з ськ) |
ляльці, ляльчин (лялька), Прісьці, Прісьчин (Пріська), няньці, няньчин (нянька) |
після л перед м’яким приголосним |
гуцульський |
М’який знак НЕ пишеться |
|
після літер на позначення губних (б, п, в, м, ф) та шиплячих (ж, ч, ш) |
степ, любов, коледж, товариш, піч, кущ |
після р у кінці слова та складу |
лікар, гіркий, Харків (але Зорькін, Горький) |
між подвоєними літерами на позначення подовженого приголосного |
зілля, стаття |
між двома м’якими приголосними, окрім л |
пісня, кузня |
після н перед ж, ч,ш,щ і суфіксами -ськ, -ств- |
тонший, камінчик, волинський, панство |
у кінці першої частини складних числівників |
шістдесят, п’ятсот |
у буквосполученнях лч, лц (походять з лк), нч, нц (походять з нс), сч, сц (походять з ск) |
рибалчин, рибалці (рибалка), Оленчин, Оленці (Оленка), масці (маска) |
Зауважте! Пишемо м’який знак у словах різьбяр, тьмяний і в похідних.