4.Основні фактори і критерії, що впливають на рпс.

Економічно ефективне розміщення і територіальна організація ПС можлива лише за умови врахування сукупності чинників, що впливають на ці процеси.

Чинники РПС - це сукупність причин, що зумовлюють вибір місця просторового розміщення окремих підприємств, їх груп і галузей.

Розрізняють такі групи чинників:

• сировинні (кількісні запаси і якісний склад природних ресурсів, умови їх експлуатації і використання, кліматичні, гідрогеологічні.

• екологічні (природоохоронні, комплексного використання природних ресурсів і чинники забезпечення сприятливих екологічних умов для життя і діяльності населення).

• технічні (досягнутий і можливий у перспективі рівень техніки і технологій).

• соціально-демографічні (забезпеченість виробництва трудовими ресурсами, стан виробничої і соціальної інфраструктури).

• економічні (вартість капіталовкладень, строки будівництва, ефективність виробництва, призначення і якість продукції, виробничі зв’язки, економіко- географічне і транспортне положення).

Серед природних чинників найважливішу роль відіграють сировинний, паливно-енергетичний, водний.

Сировинний чинник. Відомо, що витрати на сировину і матеріали в багатьох галузях промисловості становлять більше половини витрат. Такі виробництва і галузі називають матеріаломісткими.

Ступінь матеріаломісткості визначається відношенням суми витрат на сировину до вартості виробленої промислової продукції або зіставленням натуральних величин - ваги сировини та ваги готової продукції. Якщо таке відношення <1, то виробництво - не матеріаломістке, а якщо >1, то таке виробництво матеріаломістке.

Вирізняють галузі низької матеріаломісткості ( легка промисловість, машинобудування), середньої (вир-во електроенергії, електронного і транспортного устаткування), високо матеріаломісткості (обробна промисловість, переробка сільськогосподарської продукції, хімічна та нафтохімічна промисловість, вир-во шкіри та шкіряного взуття).

Паливно-енергетичний чинник. Виходячи з того, які питомі витрати палива та енергії характерні для різних виробництв, вирізняють три групи галузей:

• високоенергомісткі (де частка паливно-енергетичних витрат становить 30­45% витрат на сировину і матеріали);

• середньо- або малоенергомісткі (в яких частина паливно-енергетичних витрат становить лише 15-20%);

• неенергомісткі (де паливно-енергетичні витрати становлять менше 6%).

Водний чинник. У процесі виробництва промислової та сільськогосподарської продукції споживається велика кількість води Саме тому вплив водного Винника на розміщення виробництва має велике значення. Найбільш водомісткими є галузі хімії, чорної металургії, очищення первинної текстильної сировини.

Серед соціально-демографічних чинників особливе місце належить демографічному, трудовому, соціальному та споживчому чинникам.

Демографічний чинник. На характер розміщення і розвитку ПС істотно впливають різке падіння показників народжуваності та зростання загальної смертності, погіршення показників шлюбності, низька тривалість життя, несприятлива вікова структура населення.

Чинник робочої сили (трудовий). Вплив цього чинника на розміщення виробництва визначається кількістю затраченої праці на виробництво одиниці продукції - трудомісткістю виробництва. За ступенем трудомісткості виробництва галузі поділяються на такі групи:

• високотрудомісткі - з великими затратами праці (в людино-годинах) на одиницю продукції;

• середньої трудомісткості з меншими, ніж у першій групі затратами праці на одиницю продукції;

• не трудомісткі з мінімальними затратами праці на одиницю продукції;

Соціальний чинник. Включає соціальну інфраструктуру, що задовольняє потреби населення в освіті, охороні здоров я, сфері послуг та житлово-комунальному обслуговуванні, санітарно-гігєнічні умови. З розвитком ПС роль соціального чинника постійно підвищується.

Споживчий чинник. До районів і центрів споживання тяжіють переважно ті галузі, що зайняті обслуговуванням населення або ж виробляють малотранспортабельну продукцію.

Серед економічних чинників необхідно виділити транспортний, ринкової конюктури та економіко-географічного положення.

Транспортний чинник. Залежно від величини транспортних витрат розміщення виробництва тяжіє до сировини або до споживачів. Якщо витрати перевищують вагу готової продукції, то підприємства вигідно розміщувати поблизу сировини і палива, бо це приводить до скорочення транспортних витрат. Коли витрати сировини і палива менші за вагу готової продукції, підприємства можуть бути розміщені на значній відстані від сировинних баз.

Чинник ринкової конюктури. Визначає Рух цін, цінних паперів, обсягів виробництва, зайнятості населення. Конюктура ринку складається Яна основі співвідношення між наявними на ринку матеріальним цінностями і послугами та потребами в них. Стимулом для розвитку виробництва є зростання попиту на вироблену продукцію, і навпаки, зменшення попиту веде до скорочення виробництва.

Чинник економіко-географічного положення. Економіко-географічне положення об’єкта - це сукупність його просторових відношень до інших, які впливають або можуть впливати на його розвиток. До найважливіших відношень належать відношення до джерел природних і трудових ресурсів, ринків збуту продукції, головних економічних центрів і вузлів.

Лекція № 3 тривалість 4 акд. год.