53. Філософська концепція культури.

Дата додавання: 2014-05-08; переглядів: 7.

 

Численні концепції культури, що виникли на грунті європейської філософії Нового часу об’єднувались ідеалістичною методологією.

Культура розглядалась передусім як феномен духовного порядку, як наслідок і прояв творчої діяльності в галузі науки, мистецтва, релігії, права і т.д.

Матеріально-виробнича діяльність поняттям «культури» не охоплювалась, і це не випадково.

Адже матеріальне виробництво у цей період носило примусовий характер для основної маси виробників, тобто не створювало належного простору для творчої активності людини.

Натомість, духовна діяльність завжди асоціювалася з вільним інтелектуальним пошуком науковця, фантазією і натхненням митця, незалежним внутрішнім світом філософа, тобто з тим, що підносить людину, робить її більш досконалою і сильною.

Погляд на культурно-історичний процес як на розповсюдження знань, освіти, удосконалення розуму був притаманний як гуманістам епохи Відродження, так і мислителям доби Просвітництва.

Осмислення колізій нової цивілізації ще раз підтвердило істину: для удосконалення людини і суспільства розвиток душі має анітрохи не менше значення, ніж розвиток розуму.

Тому сутність культури вбачалася у моральній (І.Кант), естетичний (Ф.Шиллер), філософській (Г.Гегель) свідомості.

Не залишився поза уваги філософів і релігійний аспект культури.

Так, В.С.Соловйов, М.О.Бердяєв, П.О.Флоренський в межах російської релігійно-ідеалістичної філософії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. підкреслювали важливу особливість культури – вона виражає прагнення людини добудувати своє природне і соціальне життя до духовності.

Вищим виразом духовності, на думку православних філософів, є релігія. І культура виводиться таким чином з релігійного культу.

Діаметрально протилежну позицію зайняв революційно-демократичний напрям суспільної думки, представники якого акцентували увагу на залежності культури від матеріально-виробничої діяльності людей.

«Маса працює, - писав М.Г.Чернишевський, − і поступово вдосконалюються виробничі мистецтва.

Вона обдарована допитливістю або принаймі цікавістю – і поступово розвивається освіта; завдяки розвитку землеробства, промисловості та абстрактних знань пом’якшуються нрави, покращуються звичаї, причина усього цього одна – внутрішнє прагнення маси до поліпшення свого матеріального і морального побуту».

Як бачимо, синтезувати матеріалістичне та ідеалістичне ставлення до культури важко.

Але і перший, і другий напрямки, висвітлюючи складний феномен культури з різних сторін, сприяють збагаченню наших уявлень про культуру і виробленню власної точки зору.

В сучасній культурології найбільш поширені технологічна, діяльнісна і ціннісна концепції культури.

З точки зору технологічного підходу культура представляє собою певний рівень виробництва і відтворення суспільного життя.

Діяльнісна концепція розглядає культуру як спосіб і результат життєдіяльності людини, який відображується в усьому суспільстві.

Ціннісна концепція культури підкреслює роль і значення ідеальної моделі життя – необхідного і важливого в житті суспільства, і культура в ній розглядається як втілення, реалізація цього необхідного в сутнє, реальне.