- •2. Філософія - світоглядне знання.
- •3. Філософія як наука
- •4. Основні функції філософії
- •6. Філософія класичного періоду - Афінська школа
- •7. Філософія Середньовіччя і Відродження Філософія Середньовіччя
- •10. Філософія марксизму Основні особливості марксистської філософії
- •9. Німецька класична філософія філософія марксизму
- •«Критична філософія» і. Канта
- •Система і метод г. Гегеля
- •Марксистська філософія: основні ідеї
- •Першоджерела Кант і. Передмова до першого видання
- •Передмова до другого видання
- •12. Антисцієнтистське трактування філософсько-історичних категорій
- •13. Релігійна філософія XX ст.
- •14. Становлення філософської думки в Україні (хі-хvіі ст.)
- •15. Філософські погляди г.Сковороди.
- •16. Категорія буття та його місце у філософії
- •17. Буття та його субстанції
- •Форми буття
- •19. Проблема єдності світу
- •20. Категорія буття. Буття світу і буття людини
- •Філософія:коло проблем та роль у суспільстві Платон
- •Арістотель
- •Фома Аквінський
- •Гоббс т.
- •Декарт р.
- •Гегель г. В. Ф.
- •Конт о.
- •Ортега-і-Гасет х.
- •22. Проблема детермінізму в сучасній науці та філософії
- •Принципи діалектичного осмислення буття
- •27. Категорії діалектики
- •30. Філософія. Лекція 11. Проблема людини у філософії
- •Проблема антропосоціогенезу.
- •33. Сучасний погляд на проблему антропосоціогенезу
- •34. Єдність біологічного і соціального в людині
- •35. Філософія свідомості[ред. • ред. Код]
- •36. Свідомість і мозок. Матеріальне та ідеальне
- •37. Поняття "реальність". Об'єктивна і суб'єктивна реальність
- •38. Свідомість: її походження та соціальна сутність.
- •39. Концепція пізнання
- •41. Чуттєве і раціональне в пізнанні
- •42. Проблема істини в пізнанні, її критерії
- •43. Наука. Наукове пізнання.
- •Уривки з першоджерел
- •44. Проблема свободи у філософії
- •45. Сенс життя[ред. • ред. Код]
- •Філософське бачення проблеми[ред. • ред. Код]
- •Стародавні Греція та Рим[ред. • ред. Код]
- •Ірраціоналізм[ред. • ред. Код]
- •Екзистенціалізм[ред. • ред. Код]
- •Сучасний гуманізм[ред. • ред. Код]
- •Нігілістські погляди[ред. • ред. Код]
- •Позитивістські погляди[ред. • ред. Код]
- •Російська філософія XIX–xXст[ред. • ред. Код]
- •Прагматичний підхід[ред. • ред. Код]
- •Точка зору трансгуманізму[ред. • ред. Код]
- •Соціальна психологія[ред. • ред. Код]
- •Релігійні підходи та теорії[ред. • ред. Код]
- •46. Проблема смерті та безсмертя людини у філософсько-світоглядному окресленні
- •Висновки
- •47. Філософський аналіз суспільства
- •Основні підходи до розуміння суспільства
- •50. Суспільство і особистість Особистість – соціальна істота Поняття особистості
- •Соціалізація особистості
- •51. Суспільне виробництво як соціально-філософська категорія
- •52. Форми суспільної свідомості
- •53. Філософська концепція культури.
- •54. Культура і цивілізація.
- •55. Філософія історії: поняття і предмет
- •Етимологія терміну[ред. • ред. Код]
- •Розділи філософії[ред. • ред. Код]
- •Структура за сферами реальності[ред. • ред. Код]
- •Предмет філософії[ред. • ред. Код]
- •Функції філософії[ред. • ред. Код]
- •Риси філософського мислення[ред. • ред. Код]
- •Філософія в культурі[ред. • ред. Код]
50. Суспільство і особистість Особистість – соціальна істота Поняття особистості
Розглядаючи поняття особистості, слід уточнити такі поняття, як людина, індивід, індивідуальність, особистість.
Поняття "людина" вказує лише на якісні відмінності людей від тварин і майже нічого не говорить про соціально обумовлені відмінності між самими людьми.
Індивід—це окремий, відособлений член соціальної спільності: народу, суспільства, даної соціальної групи. В соціології поняття "індивід" вживається в тих випадках, коли розглядаються окремі представники соціальних спільностей, вибіркової сукупності (в емпіричному аналізі), які описуються за належністю до даної сукупності. Соціолог Ігор Кон відзначає, що словом "індивід" називають людину просто як одиничного представника певного цілого (біологічного роду або соціальної спільності, групи); специфічні особливості реального життя і діяльності конкретної людини в зміст поняття не входять.
Термін "індивідуальність" означає те особливе, специфічне, що відрізняє таку людину від усіх інших, включаючи природні і соціальні, соматичні і психічні якості.
Поняття "особистість" допомагає охарактеризувати в людині соціальну основу її життєдіяльності, ті властивості і якості, які людина реалізує в соціальних зв'язках, соціальних інститутах, культурі, тобто в суспільному житті, в процесі взаємодії з іншими людьми. Поняття особистості показує, як в кожній людині індивідуально відображаються соціально значимі риси і проявляється її сутність як сукупність всіх суспільних відносин. Соціологія прагне виявити соціальні засади формування особистісних якостей, соціальний зміст і соціальні функції різних типів особистостей, тобто вивчити особистість як джерело суспільного життя та його реального носія.
Соціалізація особистості
Якщо індивідом народжуються, то особистістю стають в процесі соціалізації. Соціалізація — це процес входження індивіда в соціальне середовище через засвоєння норм, ідеалів, цінностей і т. п.
Процес соціалізації триває протягом всього життя людини.
В процесі соціалізації виділяють три стадії: до трудова (охоплює період життя людини до початку трудової діяльності—дитинство і період навчання), трудова (період зрілості людини, її активної участі в трудовій діяльності) і після трудова, яка відноситься до періоду життя людини, що збігається з пенсійним віком. На кожній стадії існують особливі інститути соціалізації. На до трудовій стадії соціалізації головним інститутом є сім'я, також важливими є дошкільні заклади, школа. Трудовий колектив є основним інститутом соціалізації на трудовій стадії. Досить важливе значення в процесі соціалізації відіграють неформальні об'єднання, групи за інтересами.
Витоки сучасної концепції соціалізації знаходимо в працях французького соціолога Габріеля Тарда. В основу теорії соціалізації він поклав принцип наслідування, що лежить в основі людських взаємовідносин (відносини "вчитель-учень" він вважав типовими соціальними відносинами). Розгорнуту соціологічну теорію, яка описує процеси інтеграції індивіда в соціальну систему через засвоєння загальноприйнятих норм, розробив американський соціолог Талкотт Парсонс. Органи соціалізації, включаючи сім'ю і інститути освіти, на його думку, виконують функцію відтворення соціальної структури.
В соціології аналізом проблем соціалізації особистості займалися російські та українські соціологи Борис Ананьєв, Сергій Бабенко, Михайло Дьомін, Ігор Кон, Петро Лямцев, Володимир Паригін та інші. Вони зазначали, що аналіз соціалізації людини дозволяє визначити не тільки те, як формується особистість і якими засобами, але й те, що сприяє розкриттю механізмів включення індивіда в суспільні процеси.
