Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Супровід_Лекція.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
698.17 Кб
Скачать

` Тема 1. Загальні уявлення про діяльність клінічного психолога у дитячому лпз

    1. Професія «клінічний (медичний) психолог»: історія становлення.

    2. Психологічна служба дитячого ЛПЗ. Нормативно-правова база роботи клінічного психолога у ЛПЗ.

    3. Завдання психологічної служби дитячого ЛПЗ.

    4. Основні напрямки діяльності клінічного психолога в дитячих ЛПЗ.

    5. Особливості психологічного супроводу перебування дітей у стаціонарному відділенні ЛПЗ.

    6. Специфіка роботи клінічного психолога на стаціонарному відділенні.

Література:

  1. Исаев Д.Н. Детская медицинская психология. – СПб., 2004.

  2. Лангмейер И., Матейчик З. Психическая депривация в детском возрасте. – Прага: Авиценум, 1984. – 335 c.

    1. Професія «клінічний (медичний) психолог»: історія становлення.

Прогрес в наданні лікувальної допомоги новонародженим дітям з вродженими захворюваннями і вадами розвитку, дітям з онкологічними захворюваннями, з хронічними захворюваннями різної етіології призводить до того, що зростає кількість ситуацій, коли дитина і сім'я, отримуючи високоспеціалізовану медичну допомогу, потребують також в отриманні психологічної допомоги. Це може мати місце як у гострій ситуації, так і в процесі реабілітації та соціальної адаптації.

Дитяча лікарня - це багатопрофільний стаціонар зі строго регламентованої організаційною структурою, визначеною санітарно-епідеміологічними та іншими лікувальними правилами, що визначають життя в лікарні дітей і в багатьох випадках їх батьків. Особливості роботи клінічного (медичного) психолога багато в чому пов'язані зі структурою та змістом роботи цієї установи. Основним суб'єктом допомоги в стаціонарі є хвора дитина, психологічна робота з якою може бути обумовлена ​​як профілями роботи стаціонару та особливостями лікувального втручання, так і власне психологічними характеристиками дитини та її соціального оточення. Багатопрофільність дитячого стаціонару, різноманітність напрямків медичної допомоги дітям визначають особливості завдань і шляхів їх вирішення у кожному з відділень лікарні. Висока стрессогенность роботи медичного персоналу, постійне зіткнення з емоційними реакціями і переживаннями хворих та їх близьких обумовлює необхідність при наданні допомоги дітям та психологічної роботи з персоналом.

У своїй роботі клінічний психолог опирається на уявлення про те, що захворювання може бути пов'язане як із власне фізіологічними порушеннями, так і з особливостями формування особистості на різних вікових етапах, специфікою соціально-емоційного досвіду дитини, характеристиками його первинного соціального оточення. Дитяча лікарня нерідко стає тим місцем, де вперше виявляються як соматичні захворювання, так і особливості психічного розвитку і функціонування дитини, а також характер її відносин з близькими людьми. Психолог, так само як і педіатр, при роботі з дитиною набуває тісної взаємодії з її батьками, іншими членами сім'ї та, при вирішенні тих чи інших медичних і психологічних проблем, має можливість працювати з сім'єю, звертається до необхідності зміни сімейних установок, сімейної ситуації.