- •1.Поняття теорії держави і права як фундаментальної юридичної науки, навчальної дисципліни.
- •2.Предмет, методи, завдання дисципліни тдп
- •3)Правова культура: поняття і структура.
- •3) Передумови виникнення держави
- •2) Право і держава аспекти співвідношення
- •4)Теорії походження держави
- •9)Державно правовий режим
- •10)Поняття та види форми правління. Їх характеристика
- •11)Місце та роль держави в політичній системі України
- •12)Політична система суспільства: поняття, види, характеристика
- •13) Внутрішні функції держави: поняття і зміст
- •17)Поняття та види форм/джерел/права
- •18)Механізм держави
- •19)Поняття та ознаки органів держави
- •20) Принципи організації та фінкціювання апарату держави
- •21) Норми права їх реалізація
- •22)Загальна характеристика основних галузей права
- •23)Систематизація законодавства
- •24) Право-загальна характеристика
- •25) Основні елементи системи права і їх характеристика.
- •26) Порівняйте: Правова система і система права
- •28) Поняття та принципи законності.
- •29)Правові сімї. Характеристика
- •30)Правова поведінка: поняття та ознаки
- •31)Об’єктивне і суб’єктивне право
- •32)Стадії правотворчості
- •33)Закон та його види
- •34)Суб’єкти і види правотворчості
- •35) Поняття і види об’єктів правовідносин.
- •36) Принципи права та їх характеристика.
- •Основні принципи права
- •37) Правопорушення: поняття, ознаки та види
- •38) Правові сімї. Характеристика
- •39) Поняття та ознаки правомірної поведінки.
- •40) Поняття і зміст системи законодавства
- •41) Громадянське суспільство та правова держава
- •42) Способи набуття і втрати громадянства
- •43) Конституційне право – провідна роль національного права.
- •44) Загальна характеристика Конституції України 1996р.
- •Політична реформа 2004 року
- •45) Народовладдя в Україні та форми його здійснення референдум та його види.
- •46) Поняття суверенітету та його види
- •47) Народовладдя в Україні та форми його здійснення референдум та його види.
- •48) Виборче право та виборча система в Україні.
- •49) Конституційні права, свободи та обов’язки, гарантії їх здійснення.
- •50) Загальні засади конституційного ладу в Україні
- •51) Державна служба: поняття, правовий статус державних службовців
- •52) Види правомірної поведінки
- •53) Поняття трудового права і предмет його правового регулювання.
- •54)Трудові правовідносини.
- •55) Трудовий договір
- •56)Робочий час і час відпочинку
- •57) Трудовий договір
- •58) Цивільне право України: поняття та система
- •59) Поняття, форми та захист власності в Україні.
- •60) Цивільно-правові відносини: поняття, елементи і види
- •61)Спадкування: види і характеристика.
- •62) Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
- •Види забезпечення та соціальні послуги
- •63) Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування
- •64) Соціальний захист ветеранів війни, інвалідів, ветеранів праці та інших осіб похилого віку
- •65) Адміністративні правовідносини
- •66)Адміністративне стягнення
- •67)Адміністративне правопорушення
- •Види адміністративних правопорушень:
- •68) Поняття адміністративної відповідальності.
- •69) Кримінальна відповідальність та ї підстави.
- •70) Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх
- •71) Поняття злочину, його види, ознаки.
- •72) Поняття кримінального права
- •73) Обставини, що виключають кримінальну відповідальність
- •74)Поняття та ознаки юридичної відповідальності
- •75)Нотаріат в Україні
- •76) Види юридичної відповідальності
- •77) Судочинство в Україні, види.
21) Норми права їх реалізація
Но́рма пра́ва—це загальнообов'язкове, формально-визначене правило поведінки (зразок, масштаб, еталон), встановлене або санкціоноване державою як регулятор суспільних відносин.
Реалізація норм права - це втілення встановлених правових норм у діяльність суб'єктів права через виконання юридичних обов'язків, використання суб'єктивних прав, дотримання заборон. Використання - форма реалізації повноважних правових норм, яка полягає в активній чи пасивній поведінці суб'єктів, що здійснюється ними за їхнім власним бажанням (наприклад, реалізація законодавства про право на вищу освіту). Виконання - форма реалізації зобов'язальних юридичних норм, яка полягає в активній поведінці суб'єктів, що здійснюється ними незалежно від їхнього власного бажання (приміром, реалізація законодавства про державні податки). Дотримання - форма реалізації заборонних юридичних норм, яка полягає у пасивній поведінці суб'єктів, утриманні від заборонених діянь (скажімо, непорушення водіями транспортних засобів обмежень щодо швидкості руху на автомагістралях). Суб'єкти використання, виконання і дотримання - державні та громадські об'єднання, їхні органи, посадові особи та громадяни (також іноземні громадяни, особи без громадянства, особи з подвійним громадянством). Ці форми ще називають формами безпосередньої реалізації, тому що суб'єкти права реалізують приписи правових норм безпосередньо самостійно в процесі своєї діяльності з метою досягнення тих чи тих матеріальних або ідеологічних результатів.
22)Загальна характеристика основних галузей права
Галузь права — уособлена сукупність норм, спрямована на регулювання певної сфери якісно однорідних суспільних відносин.
Конституційне право — це сукупність правових норм, які регулюють становище людини в суспільстві і державі, принципи суспільного і політичного ладу, організацію і діяльність системи органів держави і органів місцевого самоврядування. В системі суспільних відносин, які становлять предмет цієї галузі, головне місце посідають відносини між людиною, суспільством і державою.
Цивільне право — це сукупність правових норм, які регулюють сферу майнових і пов'язаних з ними особистих немайнових відносин (ім'я, честь, гідність, авторство). Вони виникають з приводу володіння, користування та розпорядження власністю, набуття її та відчуження, купівлі, продажу, спадкоємства тощо між різними суб'єктами права — фізичними і юридичними особами.
Адміністративне право — це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у процесі виконавчо-розпорядчої діяльності органів держави. Вони і є предметом правового регулювання.
Фінансове право — це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, пов'язані з діяльністю держави по формуванню й виконанню державного бюджету, з грошовим обігом, банківськими операціями, кредитами, позиками, податками. Суб'єктами цих відносин, окрім органів держави, виступають всі юридичні та фізичні особи.
Трудове право — це сукупність правових норм, які регулюють відносини між наймодавцем і працівниками. Вони охоплюють такі питання: організація праці, її оцінка і оплата; умови виникнення, зміни та припинення трудових відносин, а також пов'язані з ними відносини по соціальному забезпеченню, пенсійному обслуговуванню; робочий час та час відпочинку тощо. Суб'єктами трудових відносин є робітники, державні, приватні, суспільні та кооперативні організації, профспілки. Провідними методами регулювання трудових відносин є заохочення, стимулювання.
Земельне право — це сукупність норм права, які регулюють суспільні відносини, що пов'язані з володінням, користуванням та распорядженням землею.
Екологічне право — це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері освоєння, використання і охорони суспільством, державою, господарськими суб'єктами і громадянами природного середовища з метою зберігання природних багатств, запобігання екологічно шкідливого впливу господарської та іншої діяльності на середовище проживання людини
Кримінальне право — це сукупність правових норм, які визначають коло суспільно небезпечних діянь (злочинів) і міри покарання, що застосовуються до злочинців. Норми цієї галузі встановлюють правомочність компетентних органів держави щодо осіб, які скоїли злочин, підстави та умови притягнення їх до відповідальності; види і системи санкцій, склад конкретних діянь, форми і ступінь вини тощо. Метод регулювання, який використовується в галузі кримінального права, — імперативний (метод заборони).
Цивільне процесуальне право — це сукупність норм права, які регулюють порядок розгляду цивільних справ. Норми цієї галузі права встановлюють права і обов'язки сторін, між якими виникла суперечка про право, судових і прокурорських органів з приводу судового розгляду цивільних справ; визначають порядок подачі позовів до суду, підсудність та інші питання, які виникають у зв'язку з розглядом цивільних справ.
Кримінально-процесуальне право — це сукупність правових норм, які регулюють діяльність органів слідства, прокуратури, суду в розслідуванні злочинів і розгляду кримінальних справ у суді. Особливістю цієї галузі права є те, що вона постає як необхідна умова реалізації норм кримінального права шляхом встановлення чіткої регламентації прав і обов'язків органів та осіб у процесі розслідування і судового розгляду. Провідним методом правового регулювання є імперативний (зобов'язальний).