
- •1.Поняття теорії держави і права як фундаментальної юридичної науки, навчальної дисципліни.
- •2.Предмет, методи, завдання дисципліни тдп
- •3)Правова культура: поняття і структура.
- •3) Передумови виникнення держави
- •2) Право і держава аспекти співвідношення
- •4)Теорії походження держави
- •9)Державно правовий режим
- •10)Поняття та види форми правління. Їх характеристика
- •11)Місце та роль держави в політичній системі України
- •12)Політична система суспільства: поняття, види, характеристика
- •13) Внутрішні функції держави: поняття і зміст
- •17)Поняття та види форм/джерел/права
- •18)Механізм держави
- •19)Поняття та ознаки органів держави
- •20) Принципи організації та фінкціювання апарату держави
- •21) Норми права їх реалізація
- •22)Загальна характеристика основних галузей права
- •23)Систематизація законодавства
- •24) Право-загальна характеристика
- •25) Основні елементи системи права і їх характеристика.
- •26) Порівняйте: Правова система і система права
- •28) Поняття та принципи законності.
- •29)Правові сімї. Характеристика
- •30)Правова поведінка: поняття та ознаки
- •31)Об’єктивне і суб’єктивне право
- •32)Стадії правотворчості
- •33)Закон та його види
- •34)Суб’єкти і види правотворчості
- •35) Поняття і види об’єктів правовідносин.
- •36) Принципи права та їх характеристика.
- •Основні принципи права
- •37) Правопорушення: поняття, ознаки та види
- •38) Правові сімї. Характеристика
- •39) Поняття та ознаки правомірної поведінки.
- •40) Поняття і зміст системи законодавства
- •41) Громадянське суспільство та правова держава
- •42) Способи набуття і втрати громадянства
- •43) Конституційне право – провідна роль національного права.
- •44) Загальна характеристика Конституції України 1996р.
- •Політична реформа 2004 року
- •45) Народовладдя в Україні та форми його здійснення референдум та його види.
- •46) Поняття суверенітету та його види
- •47) Народовладдя в Україні та форми його здійснення референдум та його види.
- •48) Виборче право та виборча система в Україні.
- •49) Конституційні права, свободи та обов’язки, гарантії їх здійснення.
- •50) Загальні засади конституційного ладу в Україні
- •51) Державна служба: поняття, правовий статус державних службовців
- •52) Види правомірної поведінки
- •53) Поняття трудового права і предмет його правового регулювання.
- •54)Трудові правовідносини.
- •55) Трудовий договір
- •56)Робочий час і час відпочинку
- •57) Трудовий договір
- •58) Цивільне право України: поняття та система
- •59) Поняття, форми та захист власності в Україні.
- •60) Цивільно-правові відносини: поняття, елементи і види
- •61)Спадкування: види і характеристика.
- •62) Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
- •Види забезпечення та соціальні послуги
- •63) Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування
- •64) Соціальний захист ветеранів війни, інвалідів, ветеранів праці та інших осіб похилого віку
- •65) Адміністративні правовідносини
- •66)Адміністративне стягнення
- •67)Адміністративне правопорушення
- •Види адміністративних правопорушень:
- •68) Поняття адміністративної відповідальності.
- •69) Кримінальна відповідальність та ї підстави.
- •70) Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх
- •71) Поняття злочину, його види, ознаки.
- •72) Поняття кримінального права
- •73) Обставини, що виключають кримінальну відповідальність
- •74)Поняття та ознаки юридичної відповідальності
- •75)Нотаріат в Україні
- •76) Види юридичної відповідальності
- •77) Судочинство в Україні, види.
71) Поняття злочину, його види, ознаки.
Злочин- передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на:
невеликої тяжкості
середньої тяжкості
тяжкі
особливо тяжкі
Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання. Сюди можна віднести такі злочини, як незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду (ст. 248 КК), жорстоке поводження з тваринами (ст. 299 КК), чи підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст. 358 КК).
Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Таким злочином є, наприклад, крадіжка — таємне викрадення чужого майна (ст. 185 КК), давання хабара (ст. 369), ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335 КК).
Тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років. Мова може йти про умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК), контрабанду — переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю (ст. 201 КК).
Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі. Прикладом може бути умисне вбивство (ст. 115 КК) чи організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб (ст. 257 КК).
Залежно від ступеня завершеності злочини поділяються на закінчені та незакінчені. Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Кримінального Кодексу. Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.
Готуванням до злочину є пошук або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину. Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності, у той час як за інші види готування особа має нести покарання.
Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Кримінального кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Кримінальна відповідальність за замах на злочин настає за тією статтею Кримінального кодексу, якою передбачено відповідальність за закінчений злочин, який особа мала намір вчинити, з урахуванням правил ст. 15 Кримінального кодексу.
Від замаху слід відрізняти добровільну відмову — остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця. Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину.