61)Спадкування: види і характеристика.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)

Види:

-за заповітом

-за законом

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи й інші учасники цивільних відносин. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Громадянин може стати спадкоємцем незалежно від віку, статі, стану здоров'я тощо. Отже, спадкоємцями можуть бути не тільки дієздатні, але й недієздатні громадяни. В останньому випадку відповідні дії, необхідні для прийняття спадщини, здійснюють їх законні представники — батьки, усиновителі, опікуни.

Існує п'ять черг спадкування за законом:

1 черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (Стаття 1261 Цивільного кодексу України)

2 черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька так і з боку матері (ст.1262 ЦК України)

3 черга: рідні дядько та тітка спадкодавця (ст.1263 ЦК України)

4 черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше, як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст.1264 ЦК України)

5 черга: інші родичі до шостого ступеня спорідненості включно, утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї (ст.1265 ЦК України)

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

До родичів четвертого ступеня споріднення належать діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки та онучки) і рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба).

До родичів п'ятого ступеня споріднення - діти його двоюрідних онуків і онучок (двоюрідні правнуки та правнучки), діти його двоюрідних братів та сестер (двоюрідні племінниці та племінники), діти його двоюрідних дідів та бабок (двоюрідні дядьки та тітки).

Родичі шостого ступеня споріднення це - діти його двоюрідних правнуків та правнучок (двоюрідні праправнуки та праправнучки), діти його двоюрідних племінників та племінниць (троюрідні онуки та онучки), діти його двоюрідних дядьків та тіток (троюрідні брати та сестри).

Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

62) Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загально­обов'язкове державне соціальне страхування, законів Украї­ни "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхуван­ня на випадок безробіття", "Про зайнятість населення" та ін­ших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнарод­них договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), вклю­чаючи тих, що проходять альтернативну (невійськову) служ­бу, а також тих, які працюють неповний робочий день або не­повний робочий тиждень, та на інших підставах, передбаче­них законодавством про працю.

Особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору, з якого починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розі­рвання трудового договору.

Роботодавець набуває статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації.

Страхуванню на випадок безробіття не підлягають:

— працюючі пенсіонери та особи, які відповідно до законо­давства України мають право на пенсію;

— іноземці та особи без громадянства, які тимчасово пра­цюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено між­народними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі — забезпечення) та соціальні послуги мають застрахо­вані особи, а також незастраховані особи — військовослуж­бовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служ­би України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, ін­ших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, органів внутрішніх справ України, звільнені з військової служби у зв'язку зі скорочен­ням чисельності або штату без права на пенсію (далі — війсь­ковослужбовці), та особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому по­рядку як безробітних.

Громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випа­док безробіття країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за умови сплати страховику страхових вне­сків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяль­ності, особи, що виконують роботи (послуги) згідно з цивіль­но-правовими угодами, мають право на забезпечення за Зако­ном України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" за умови сплати страхо­вику страхових внесків.