56)Робочий час і час відпочинку

Робочий час — це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіку роботи або умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов'язки.

В основі визначення робочого часу є вста­новлення його законом або на основі закону. Від цього залежить і тривалість робочого часу, яку можна поді­лити на такі види: 1) нормальна тривалість робочого часу, що не може перевищувати 40 годин на тиждень (ч. 1 ст. 50 КЗпП України). Вона встановлена Законом України "Про внесення змін до КЗпП України" від 17 листопада 1993 р. і закріплена в ст. 45 Конституції України 1996 p., в якій вказується, що максимальна тривалість робочого часу визначається законом; 2) скорочений робочий час, який за тривалістю менше нормального, але з оплатою праці як за нормальну тривалість і має такі особливості: а) встановлюється лише законом; б) поширюється тільки на окремі кате­горії працівників (з урахуванням їх. віку, умов та ін­тенсивності праці, специфіки трудових функцій тощо). Наведемо кілька прикладів.

1. Для неповнолітніх тривалість робочого часу вста­новлюється 36 годин на тиждень, а для осіб віком 15-16 років і учнів віком 14-15 років, які працю­ють, — 24 години на тиждень.

2.Для працівників, які працюють у несприятливих умовах (шкідливих, важких), залежно від рівня шкідливого впливу на їхнє здоров'я тривалість робочого часу встановлюється 24 години на тиж­день.

3. Для окремих працівників з підвищеним нерво­вим чи розумовим навантаженням (лікарів, ви­кладачів закладів освіти тощо) тривалість робочого часу встановлюється 24 години на тиждень.

4. Для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда, скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів підприємств, установ, організацій

Має певні особливості й такий вид робочого часу, як неповний робочий час, який менший від нормаль­ного нормованого та скороченого. Як правило, непов­ний робочий час встановлюється як під час прийняття на роботу, так і пізніше. Характерні ознаки цього виду робочого часу:

а) як правило, він встановлюється за угодою сторін трудового договору;

б) оплата праці здійснюється згідно з нормами виробітку чи залежно від відпрацьованого часу;

в) обсяг трудових прав працівників не обмежується;

г) може встановлюватись як неповний робочий день і як неповний робочий тиждень;

д) для окремих працівників власник зобов'язаний встановити неповний робочий час (це вагітні жінки, а також жінки, які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда).

57) Трудовий договір

Було,дивись запинання № 55

58) Цивільне право України: поняття та система

Циві́льне пра́во — галузь права ,яка включає в себе норми права, що регулюють майнові та особисті немайнові правові суспільні відносини між рівноправними суб'єктами права — фізичними особами та юридичними особами, державою Україна,Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, іноземними державами та іншими суб'єктами публічного права.

Предметом цивільного права є немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Прийнятий 2003 року новий Цивільний кодекс України кардинально змінив усю систему українського цивільного законодавства.

Принципи сучасного цивільного права:

• неприпустимість свавільного втручання в особисте життя фізичної особи

• неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків передбачених законом та Конституцією України

• свобода договору

• свобода підприємництва

• судовий захист прав у разі їх порушення.

Функції цивільного права:

• регулятивна

• охоронна

• попереджувально-виховна

• стимулююча