- •1.Поняття теорії держави і права як фундаментальної юридичної науки, навчальної дисципліни.
- •2.Предмет, методи, завдання дисципліни тдп
- •3)Правова культура: поняття і структура.
- •3) Передумови виникнення держави
- •2) Право і держава аспекти співвідношення
- •4)Теорії походження держави
- •9)Державно правовий режим
- •10)Поняття та види форми правління. Їх характеристика
- •11)Місце та роль держави в політичній системі України
- •12)Політична система суспільства: поняття, види, характеристика
- •13) Внутрішні функції держави: поняття і зміст
- •17)Поняття та види форм/джерел/права
- •18)Механізм держави
- •19)Поняття та ознаки органів держави
- •20) Принципи організації та фінкціювання апарату держави
- •21) Норми права їх реалізація
- •22)Загальна характеристика основних галузей права
- •23)Систематизація законодавства
- •24) Право-загальна характеристика
- •25) Основні елементи системи права і їх характеристика.
- •26) Порівняйте: Правова система і система права
- •28) Поняття та принципи законності.
- •29)Правові сімї. Характеристика
- •30)Правова поведінка: поняття та ознаки
- •31)Об’єктивне і суб’єктивне право
- •32)Стадії правотворчості
- •33)Закон та його види
- •34)Суб’єкти і види правотворчості
- •35) Поняття і види об’єктів правовідносин.
- •36) Принципи права та їх характеристика.
- •Основні принципи права
- •37) Правопорушення: поняття, ознаки та види
- •38) Правові сімї. Характеристика
- •39) Поняття та ознаки правомірної поведінки.
- •40) Поняття і зміст системи законодавства
- •41) Громадянське суспільство та правова держава
- •42) Способи набуття і втрати громадянства
- •43) Конституційне право – провідна роль національного права.
- •44) Загальна характеристика Конституції України 1996р.
- •Політична реформа 2004 року
- •45) Народовладдя в Україні та форми його здійснення референдум та його види.
- •46) Поняття суверенітету та його види
- •47) Народовладдя в Україні та форми його здійснення референдум та його види.
- •48) Виборче право та виборча система в Україні.
- •49) Конституційні права, свободи та обов’язки, гарантії їх здійснення.
- •50) Загальні засади конституційного ладу в Україні
- •51) Державна служба: поняття, правовий статус державних службовців
- •52) Види правомірної поведінки
- •53) Поняття трудового права і предмет його правового регулювання.
- •54)Трудові правовідносини.
- •55) Трудовий договір
- •56)Робочий час і час відпочинку
- •57) Трудовий договір
- •58) Цивільне право України: поняття та система
- •59) Поняття, форми та захист власності в Україні.
- •60) Цивільно-правові відносини: поняття, елементи і види
- •61)Спадкування: види і характеристика.
- •62) Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
- •Види забезпечення та соціальні послуги
- •63) Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування
- •64) Соціальний захист ветеранів війни, інвалідів, ветеранів праці та інших осіб похилого віку
- •65) Адміністративні правовідносини
- •66)Адміністративне стягнення
- •67)Адміністративне правопорушення
- •Види адміністративних правопорушень:
- •68) Поняття адміністративної відповідальності.
- •69) Кримінальна відповідальність та ї підстави.
- •70) Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх
- •71) Поняття злочину, його види, ознаки.
- •72) Поняття кримінального права
- •73) Обставини, що виключають кримінальну відповідальність
- •74)Поняття та ознаки юридичної відповідальності
- •75)Нотаріат в Україні
- •76) Види юридичної відповідальності
- •77) Судочинство в Україні, види.
36) Принципи права та їх характеристика.
Принципи права — об'єктивно властиві праву відправні начала, незаперечні вимоги (позитивні зобов'язання), які ставляться до учасників суспільних відносин із метою гармонічного поєднання індивідуальних, групових і громадських інтересів. Іншими словами, це є своєрідна система координат, у рамках якої розвивається право, і одночасно вектор, який визначає напрямок його розвитку. Принципи є підставою права, містяться у його змісті, виступають як орієнтири у формуванні права, відбивають сутність права та основні зв'язки, які реально існують у правовій системі. У принципах зосереджено світовий досвід розвитку права, досвід цивілізації. Тому принципи права можна назвати стрижнем правової матерії
Основні принципи права
Основоположні принципи
Основоположні (загальнолюдські, цивілізаційні) принципи права безпосередньо визначаються досягнутим рівнем розвитку людства (політичним, економічним, соціальним, моральнимтощо) і мають виступати універсальним критерієм та всезагальними вимогами до становлення національних правових систем. Статут Міжнародного Суду згідно зі ст. 38 оперує категорією «загальні принципи права, визнані цивілізованими націями», які характерні лише для держав з демократичною і гуманістичною орієнтацією. Прогресивна правова думка сформулювала загальні засади, які є об' єктивно необхідними, реалізуються через принципи організації і функціонування всієї соціальної системи, включаючи правову. До них належать:
Принцип справедливості, яка має бути розглянута в трьох аспектах:
Формальна справедливість, яка природно присутня в самому понятті права, яка має демонструвати безсторонність та послідовність, як при виробленні, так і застосуванні правил. Ця ідея втілюється в принципі формальної рівності.
Змістовна справедливість, яка втілюється в такому загальному принципі права як пропорційність.
Процедурна справедливість, що вимагає додержання процедурних правил, спрямованих на забезпечення справедливості результату, незалежно від інших обставин
Принцип рівності, який виходить з того, що всі, хто знаходиться в однаковому становищі мають рівні права, свободи та обов'язки, і є рівними перед судом та законом, але права, свободи та обов'язки є різними, коли право враховує розумні й об'єктивні відмінності між особами (здійснює діфференціацію), або створює тимчасовві сприятливі умови для певної категорії осіб, з метою компенсації існуючої фактичної нерівності.
Принцип свободи, який обумовлює такі вимоги, що мають бути втілені в праві: принцип "дозволено все, що не заборонено законом"; принцип поваги і непорушності прав людини; принцип автономії; принцип плюралізму; принцип толерантності; принцип субсидіарності та ін. Згідно з цим принципом право:
Ґрунтується на визнанні свободи беззаперечною соціальною цінністю.
Послідовно втілює її ідею у своїх принципах та інститутах.
Закріплює легітимовану міру свободи.
За допомогою юридичних засобів захищає її від будь-яких порушень.
Принцип гуманізму, вимогою якого є концентрування права навколо людини, її цінностей та інтересів, забезпечення їх юридичної захищеності, створення умов для людського розвитку.
Загальні принципи. Вони характерні для права в цілому, визначають якісні особливості всіх правових норм національної правової системи незалежно від специфіки регульованих ними суспільних відносин. Вони діють у всіх галузях права, через що їх називають загальними (за обсягом), або основними. До них належать:
Принцип правової визначеності, згідно з яким суб'єкти повинні мати змогу планувати свої дії із впевненістю, що знають про їх правові наслідки, тобто застосування актів повинне бути передбачуваним для індивідів.
Принцип пропорційності, відповідно до якого правові обмеження повинні переслідувати істотну й легітимну мету, і при цьому мають бути об'єктивно виправданими, обгрунтованими.
Принцип добросовісності - принцип,який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Принципи законності — це система керівних положень та ідей, що визначають природу законності, її місце у суспільстві та у системі інших правових категорій. Ці ідеї обумовлені закономірностями суспільного розвитку, є засобом формування мотивів правомірної поведінки та переконання суб'єктів з приводу необхідності дотримання законів, вони відображають ставлення суспільства до нормативно-правових актів; опосередковано регулюють суспільні відносини, сприяють дотриманню та виконанню правових приписів всіма суб'єктами права; забезпечують єдину ідейну основу законності та єдність її природи; характеризують місце законності у системі правових категорій та призначення у системі регулювання суспільних відносин.