Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_do_TDP.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
927.23 Кб
Скачать

32)Стадії правотворчості

Стадії – це певні етапи створення н.п.а.

1.Підготовча

- виявлення потреби у прийнятті або зміні н.п.а.

- прийняття рішень про підготовку

- визначення кола відповідальних осіб за проект н.п.а.

- створення н.п.а.

2.Прийняття н.п.а.

- оголошення

- обговорення

- прийняття н.п.а.

3.Набрання законної сили н.п.а.

33)Закон та його види

Закон - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм); прийнятий в особливому порядку законодавчим органом (наприклад, парламентом), або безпосередньо народом.

Види:

  • Конституція (кодифікована і некодифікована);

  • Конституційні закони - закони, необхідність ухвалення яких прямо передбачена Конституцією, або закони, що вносять зміни до Конституції;

  • Кодифіковані закони (кодекси) - кодифіковані збірники законів (наприклад, Кримінальний кодекс України)

  • Загальні закони - закони, що регулюють певну сферу суспільних відносин і мають широке коло дії (наприклад, Закон України про міліцію);

  • Спеціальні закони - регулюють обмежену (спеціальну сферу суспільних відносин);

  • Забезпечуючі (оперативні) закони - нормативно-правові акти, якими вводяться в дію окремі закони, ратифікуються міжнародні договори та ін.

За строком дії закони поділяють на:

  • постійні — закони, що діють без обмеження строку;

  • тимчасові — закони, що діють з обмеженням строку (наприклад, закони «Про оподаткування», «Про бюджет на 2009 рік»);

  • надзвичайні (як різновид тимчасових законів) — ухвалюються у певних, передбачених конституцією, ситуаціях і діють на період надзвичайного стану

34)Суб’єкти і види правотворчості

Правотво́рчість — це відносно тривалий процес формування юридичних норм, що починається з визнання державою певних суспільних відносин, усвідомлення необхідності їхнього правового регулювання, формального закріплення і державного захисту юридичних приписів.

Види:

- законотворчість;

- підзаконну правотворчість;

- прецедентну правотворчість;

- договірну правотворчість.

Суб’єкти:

- президент

- парламент

- кабмін

- органи місцевого самоврядування

35) Поняття і види об’єктів правовідносин.

Правові відно́сини — врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Правові відносини виникають тоді і тільки тоді, коли відношення регулюється нормами права. Правові відносини на відміну від інших суспільних відносин охороняються державною владою від порушень.

Об'єкт правовідносин — це матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких суб'єкти правовідносин вступають між собою у певні правові відносини. Тобто, об'єкт правовідносин — це те, з приводу чого виникають правовідносини.

В юриспруденції під об'єктом правовідносин розуміють ма­теріальні або нематеріальні блага, заради одержання, передачі або використання яких виникають права і обов'язки учасників правовідносин.

Об'єкти правовідносин поділяються на:

  1. Матеріальні, частини матеріальної природи, природні ресурси, земля, надра, ліс тощо речі і цінності: засоби виробництва і споживання, будівлі, цінні папери, гроші тощо. Вони є об'єктами майнових правовідносин, таких як купівля-продаж, дарування, заклад, обмін, зберігання, спадкоємство тощо;

  2. Нематеріальні, тобто духовні цінності, життя, безпека, честь, гідність, відпочинок, освіта, здоров'я, свобода, право на ім'я, недоторканність житла тощо. Вони є об'єктами правовідносин різних та­ галузей права і врегульовані нормами кримінального, адміністра­тивного, цивільного, конституційного, сімейного права тощо;

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]