Ситуація №4. У разі виявлення пожежі (ознак горіння), кожний громадянин зобов'язаний:
1. Негайно повідомити про це пожежну охорону за телефоном 01. При цьому потрібно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, описати ситуацію, наявність людей, а також сказати своє прізвище;
2. Повідомити про це адміністратора, охорону, вимкнути музику
3. — вжити (за можливістю) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;
4, У разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби ( швидку)
Ситуація № 5 Як треба себе поводити, щоб уникнути небезпечних ситуацій у транспорті? Коли чекаємо транспорт, не слід штовхатись, можна попасти під колеса. Розпочинати посадку лише після того як транспорт зупиниться. Коли проходить посадка не слід штовхатись, створювати тісняву при посадці. Краще всього займати місця посередині салону транспортного засобу. Не знаходитися близько біля дверей, щоб внаслідок їхнього відкривання під час руху не випасти з транспорту. Вибираючи в салоні місце, слід його обстежити поглядом, переконатися чи на ньому немає предметів об які можна поранитися.(бували випадки, коли пасажири сідали на крісло і відчули біль від уколу в нозі. Коли вони придивлялися помічали ледве видну голку в кріслі, що виглядала приблизно на 3-4 міліметра, а також записку: "Ви тільки що інфікувалися СНІДом".) В салоні автобуса треба вибрати собі місце, щоб не заважати іншим і щоб інші не заважали вам. В салоні не слід голосно кричати, співати, сміятися, штовхати інших. Не висовуватись з вікон транспорту. Не перешкоджати зачиненню дверей. Не перешкоджати водію керувати транспортом, не відволікати його. Не стрибати із транспорту на ходу, виходити з транспорту лише після того як він остаточно зупиниться.
Ситуація №6. Аварія потяга
Аварії на залізничному транспорті трапляються не так часто. За рік в Україні внаслідок аварій на всіх залізничних дорогах гине в середньому від 20 до 30 осіб. Залізничний транспорт вважається найбезпечнішим, він у 10 разів безпечніший за автомобільний.
З огляду на безпеку найкращі місця у центральних вагонах потяга, бо у разі зіткнення потерпають крайні вагони — на їх руйнування припадає основна сила інерції. Трапляється, що і сам пасажир може стати причиною екстремальної ситуації.
Кілька правил безпеки:
— не відкривайте під час руху потяга зовнішні двері, не стійте на підніжці;
— не висувайтесь з вікон;
— стійко розташовуйте багаж на верхніх полицях;
— не возіть із собою вибухові і легкозаймисті речовини;
— не зривайте без необхідності стоп-кран. Пам'ятайте, що навіть при пожежі поїзд не можна зупиняти на мосту, у тунелі та інших місцях, де ускладнюється евакуація;
— відчуваючи запах горілої гуми чи при появі диму, терміново повідомте про це провідника.
Можливість врятуватися при аварії залежить від дій самого пасажира.
Як вибиратися з вагона, залежить від обставин. Головне — не метушитися і не боятися. Звичайний шлях евакуації — це через два виходи в бік, де немає рейок зустрічного руху. Можна використовувати вікна — аварійні виходи. Найчастіше це вікна 3-го та 6-го купе. При задимленні або пожежі перш, ніж вийти в коридор, треба захистити органи дихання щільною тканиною, головним убором.
Ситуація №7.
Аварія літака
Найчастіше трапляються аварії під час зльоту та під час посадки літака. Повідомити про них заздалегідь немає часу та можливості. Ось чому потрібно вжити попередніх заходів особистої безпеки.
По-перше, старанно підігнати ремені безпеки. Вони мусять бути щільно закріплені біля стегон.
По-друге, при аварії треба прийняти безпечну фіксовану позу, зігнутися і щільно зчепити руки під колінами, ногами впертися у підлогу. У момент удару варто максимально напружитись і підготуватися до значних перевантажень.
У разі розгерметизації літака у салоні швидко падає повітряний тиск. У цій ситуації потрібно негайно одягнути кисневу маску та допомогти зробити це іншим пасажирам. Прищипнути ремні безпеки і підготуватися до різкого зниження або "твердої" посадки.
Якщо сталася пожежа? Найчастіше після аварійної посадки вона починається ззовні літака. Але за 2—3 хв., може спалахнути у салоні. Тому, перш за все, необхідно захиститися від диму та отруйних газів (токсинів, які утворюються внаслідок горіння декору салону, матеріалу крісел тощо). Для цього необхідно прикласти до рота, носа вологу серветку чи носовичок. Захист від температури забезпечується щільним одягом та головним убором. Після зупинки літака треба негайно покинути його через найближчий вихід (рис. 2.6 і рис. 2.7).
Опинившись за бортом, допоможіть іншим, хто намагається вийти. Після цього не залишайтесь поблизу аварійного літака. Безпечною за правилами авіації вважається відстань від 100 м.
Ситуація №9
Якщо заблукав у лісі
Перш за все, якщо ви це зрозуміли, потрібно зупинитися, заспокоїтися і продумати свої дії. Загалом план дій повинен бути таким:
— згадати останню прикмету і намагатися віднайти до неї дорогу. Встановити загублений напрямок руху (по сонцю);
— якщо це не вдалося, треба згадати знайомі орієнтири: річку, просіку, дорогу. Прислухатися. Вийти до людей допоможуть звуки або запахи — працює трактор, гавкає собака, чути запах диму (рухатися треба проти вітру);
— при відсутності знайомих орієнтирів — рухатися за течією води. Струмок виведе до річки, річка — до людей;
— залізти на саме високе дерево, звідки, можливо, побачити труби, антени, дим;
— лісова дорога приведе до житла; сліди машин, як правило, приведуть до населеного пункту.
Обов'язковим є правило — перш, ніж увійти в ліс, визначити сторони горизонту. Рухаючись, уявно проведіть пряму лінію від одного видимого орієнтиру (велика сосна) до другого (галявина лісу). Без орієнтирів людина в лісі починає кружляти, так як права нога робить крок більший, ніж ліва.
Прикмети для орієнтування без карти
Тінь від високого предмета в полудень показує на північ. Таким чином, людина, що стоїть у полудень спиною до сонця, буде дивитися на північ. Мурашник, як правило, розміщений пологою стороною на південь. Мох на деревах, каміннях росте з північної сторони. Кола на пеньку дерева, що вказують на рік, розміщені нерівномірно: з південної сторони вони ширші. Просіки в лісових масивах, як правило, прокладаються в напрямку "північ-південь" або "захід-схід".
На рис. 2.8 зображено орієнтування щодо сторін горизонту за годинником.
Рис. 2.8. Орієнтування щодо сторін горизонту за годинником
Для походу в ліс потрібно мати аварійний запас: ніж, сірники, сіль, деякі ліки.
Варіант побудови тимчасового житла в лісі (рис. 2.9).
Рис. 2.9. Побудова тимчасового житла в лісі
Ситуація 8 Останнім часо надходить багато повідомлень про крадіжки у помешканнях у громадян.Як на вашу думку уникнути цього.або діяти коли це відбувається. Щоб уникнути крадіжки у всіх інших квартирах потрібно для господарів квартир дотримуватись таких правил.: якщо кудись їдете, не розповідайте про це без потреби. Лише обмежене коло людей повинно знати, на який термін залишаєте помешкання. Злодії, як правило, потрапляють до чужої квартири через вхідні та балконні двері, вікна і кватирки. Тому надійніше, коли вхідні двері мають два замки. Вікна та балконні двері потрібно оснащувати металевими ґратами. Особливо це стосується перших поверхів та тих, до яких підведені пожежні драбини. Як квартирні злодії обирають помешкання жертви? Початківці такого профілю здебільшого працюють методом «подзвонювання». З дев’ятої години ранку, коли господарі на роботі. По черзі дзвонять у всі помешкання, вламуючись до тих, в яких ніхто не відповідає. Інколи ми самі допомагаємо злодіям розгледіти, що робиться у нашій домівці, не заслоняємо фіранками вікна, крізь які можна побачити обстановку в помешканні. Про це повинні пам’ятати й ваші діти. Коли до вашої квартири під певним приводом («слюсар», встановлення кабельного телебачення, «працівник відділу соціального захисту» тощо) прийде навідник, то навіть на хвильку впустивши його на поріг, ви даєте змогу оцінити «принаду» помешкання, систему засуву. Ваш ворог – непомірна довірливість. Значно меншає вірогідність квартирної крадіжки, коли у помешканні є собака. Допомагає імітація присутності господарів – підключення до таймерів освітлення, телевізор, магнітофон та інші електричні прилади, які вмикаються на певний проміжок часу. Проникнути до помешкання у присутності мешканців злочинці можуть тільки тоді, коли господарі надто безпечні й відчиняють будь-кому. Намагайтесь запам’ятати тих, хто виносить речі з чийогось помешкання, прикмети підозрілих осіб, номер авто. Відмовляйтесь від пропозиції незнайомців, особливо осіб циганської національності, які хочуть поворожити у вашій квартирі, перепеленати дитину, напитися води і тому подібне. Як зберегти своє майно від злочинних посягань Звичайно, готових рецептів на всі випадки життя дати неможливо, але до основних порад бажано прислухатись: — важливо, щоб у відсутність, а навіть у присутності мешканців квартири всі вікна і двері були надійно зачиненими. Причому двері повинні бути обладнані надійними замками та засувами; — для посилення міцності дверей добре використовувати металеві листи, або ставити подвійні вхідні двері; — варто вмонтувати кілька замків, наприклад — унизу, посередині, вгорі. Але міцність дверей та надійність замків залежить від укріплення рами дверей; — не потрібно забувати і про вмонтування у двері спеціального оглядового отвору (зорового вічка). Це допоможе захистити житло від непроханих гостей; — найнадійнішим охоронцем квартири є спеціально вмонтована сигналізація, яка виведена на пульт централізованої охорони найближчого відділення міліції. Однак, варто пам'ятати, що для крадія замків не існує. Тому треба завжди дбати про те, щоб за квартирою був постійний нагляд з боку сусідів та знайомих. Це особливо стосується тих випадків, коли господарі полишають помешкання на тривалий час. Нерідко квартирні крадіжки здійснюються з вини самих мешканців. Йдеться про сам факт проникнення в житло. Скажімо, щоб здійснити пограбування квартири, злочинці, обманюючи господарів, називають себе працівниками ЖЕКу, газової служби тощо. Варто пам'ятати, що чужих у помешкання пускати не можна. Для охорони непогано мати пса. Пам'ятайте, для проникнення у квартиру і викрадення цінних речей досвідченим злодіям достатньо 20—30 хв. Рідко коли крадії перебувають у квартирі довше. Хоча трапляються курйозні випадки, наприклад, коли злодію забаглося прийняти гарячу ванну після того, як усі бажані речі були підготовлені до виносу.
ПРодовження))) Як діяти коли це відбувається. — якщо самі вдома, то не потрібно відчиняти двері невідомим людям; — якщо злочинці намагаються відчинити двері в квартиру, а вони міцні та надійно зачинені, спершу потрібно подзвонити у відділення міліції або дати знати про це сусідам. Якщо ж є сумніви, що захист надійний, то спочатку потрібно закріпити двері будь-яким важким предметом; — якщо двері до помешкання відкриті, коли ви прийшли, то в квартиру заходити не можна. Треба звернутися до сусідів, викликати міліцію і спостерігати за квартирою до їх приїзду. Якщо в квартирі хтось є, потрібно зачинити двері на ключ і залишити його в замку. Якщо в обкраденій квартирі нікого немає, все залишити на місцях, не рухаючи, до прибуття міліції; — не залишайте ключі від квартири в "надійному місці", не тримайте їх у кишені пальта. Якщо ключі загубились — негайно поміняйте замок. У житті людей часто трапляються випадки крадіжок особистих речей на робочому місці, у місцях побутового і культурного обслуговування, в гостях, у місцях відпочинку тощо. Радимо всі цінні речі тримати завжди при собі. Перебуваючи на заняттях спортом, у місцях відпочинку, потрібно брати із собою малоцінні, навіть поношені речі, а документи, гроші і ключі здавати на зберігання. Аналогічних порад потрібно дотримуватись тим, хто проживає у гуртожитках, готелях та ін.
Ситуація №10.
Перегрівання організмуСимптомами перегрівання є головний біль, запаморочення, втома, нудота. Пізніше викає шум у вухах, задуха, прискорене серцебиття.
Що робити у разі перегрівання
1. Постраждалого необхідно покласти, піднявши вище голову, у тінь або у прохолодному приміщенні.
2. Охолодити організм, приклавши холодні компреси на голову, шию, груди.
3. Якщо людина не знепритомніла, її треба напоїти холодною, трохи підсоленою водою.
4. У разі втрати свідомості та порушення дихання необхідно негайно робити штучне дихання і непрямий масаж серця.
Щоб не допустити перегрівання організму, треба дотримуватись правил прийому сонячно-повітряних ванн, що особливо важливо для людей, які мають захворювання серцево-судинної системи.
(Сонячний удар — різновид теплового. Він виникає в тому випадку, коли людина з непокритою головою тривалий час знаходиться під прямим сонячним промінням. Його виникненню сприяє загальне перегрівання організму. Симптоми. Погіршення самопочуття, слабкість, розбитість. Відчуття сильного жару. Почервоніння шкіри. Рясне виділення поту. Посилене серцебиття, задишка, пульсація і важкість у скронях. Запаморочення, головний біль, іноді блювота. Температура тіла підвищується до 38-40 °С. Частота пульсу досягає 100-120 ударів за хвилину. При подальшому зростанні температури до 40-41°С пульс збільшується до 140-160 ударів за хвилину, зростає збудження, рухове занепокоєння, зменшується пітливість, що вказує на зрив пристосувальних реакцій. У важких випадках теплового удару можливі затьмарення свідомості, аж до повної втрати, судоми різних груп м'язів, порушення дихання і кровообігу. Можуть бути галюцинації, марення. Шкіра суха, гаряча, язик теж сухий, пульс слабкий, аритмічний. Дихання стає поверхневим і нечастим. Невідкладна допомога. Перш за все потерпілого перенести у прохолодне місце, зняти одяг, покласти щось холодне на голову, на ділянку серця, хребет. Корисно загорнути потерпілого змоченим у холодній воді простирадлом. Напувати підсоленою водою, холодним чаєм, кавою, дати понюхати нашатирний спирт. У випадках зупинки дихання здійснювати штучне дихання.)
Ситуація №12.
При ранах м’яких тканин П.д.д. полягає у правильній обробці рани. Спочатку рану очищують від бруду і сторонніх предметів. Потім обробляють антисептиками: саму рану промивають 3% розчином перекису водню, а краї рани — 5% спиртовим розчином йоду, 2% спиртовим розчином діамантового зеленого. Якщо є кровотеча (див. нижче), її необхідно спочатку зупинити. Після доставки потерпілого до лікувального закладу проводять первинне хірургічне оброблення рани, яке полягає у розсіченні рани, ревізії ранового каналу, відсіченні країв, гемостазі, відновленні пошкоджених структур та накладенні швів на рану. Якщо рана глибока, встановлюють дренаж.
При переломах завданням П.д.д. є зменшення вираженості болю і попередження зміщення кісток, а у разі відкритих переломів — також зупинка кровотечі та зменшення проникнення інфекції. Правильно та своєчасно надана П.д.д. є також профілактикою травматичного шоку. Іммобілізацію проводять транспортними шинами. При відкритому переломі перш за все зупиняють кровотечу, дезінфікують шкіру навколо рани та накладають пов’язку, а потім — транспортні шини. Шини фіксують на ушкодженій кінцівці, іммобілізуючи два ближніх суглоби, а при переломах плечової та стегнової кісток — три суглоби. При переломах хребта і кісток таза транспортування здійснюють на спеціальних щитах. При наданні П.д.д. замість шин інколи використовують їх різні замінювачі, напр. дошки, гілки дерев. Можна пошкоджену ногу прив’язати до здорової, ушкоджену руку — до тулуба, що забезпечить часткову фіксацію. Вводять наркотичні та ненаркотичні анальгетики (промедол, парацетамол). При загрозі розвитку травматичного шоку проводять комплекс протишокової терапії.