
Мета та завдання
Забезпечення України нафтою і газом, а також нафтопродуктами є сьогодні однією з головних проблем, впровадження якої залежить ефективна діяльність усіх галузей промисловості.
Одним із сучасних видів інтенсифікації нафтовидобутку є теплові обробки привибійної зони. Пересувні парогенераторні установки призначені для підземного і наземного обладнання свердловини, вони можуть бути використані для депарафінізації трубопроводів, мірників, маніфольдів і іншого нафтопромислового обладнання.
Ще одною великою перевагою установок ППУА є мобільність, простота конструкції, міжремонтний цикл (в середньому 320 діб), що дає значний економічний ефект.
Монтаж обладнання ППУА не завдає великих проблем, тому що цим займається завод-виробник.
Тому всі вище перераховані чинники зумовили широке використання ППУА на території України, зокрема, більшість даних установок на родовищах і промислах східної частини України, оскільки саме там більшість свердловин є високо дебітними.
Так, як установки ППУА користуються великим попитом у нафтогазовій промисловості, ми вирішили запропонувати, на нашу думку, більш економічно вигідну модернізацію парогенераторної установки, а саме її форсунки.
Отже, в даній роботі, ми зробимо порівняльний аналіз кабельного введення, яке використовується на даний час і кабельного введення нового зразка. Щоб визначити, який метод використовувати надалі, підрахуємо витрати на виготовлення і впровадження в промисловість даного типу обладнання.
Основна частина
3.1. Опис конструкції форсунки базового виконання
Форсунка – (аналог) виконується трьох сопловою, механічного типу, включає в собі трубку, корпуса, сопла. Діаметр отвору сопла 0,8 мм. Забезпечується тангенціальну подачу палива, яке через сопло подається в топку котла.
Запалювальний пристрій включає в себе нагріваючу ніхромову спіраль, закріплену на кришці форсунки та контактний стержень з ізоляторами, до якого підводиться електроживлення пристрою. Форсунка і запалювальний пристрій можуть пересуватися відносно основи в повздовжньому напрямку, фіксуються які за допомогою болтів.
Рисунок 3.1 – Форсунка:
1 – корпус; 2 – основа; 3 – трубка; 4 – корпус; 5 - сопло; 6 – стекло; 7 -стабілізатор; 8 – спіраль; 9 – електрод в зборі; 10 - болт; 11 – кришка.
Форсунка складається з основи, власне форсунки, електрозапальника та пристрої для контролю за полум'ям. При відсутності пристрою для контролю за полум'ям можна використовувати оглядове вікно.
Форсунка за способом підведення повітря для горіння є форсункою з примусовою подачею повітря. Весь необхідний для горіння повітря нагнітається вентилятором. Форсунка має центральну подачу палива в потік повітря і призначена для спалювання дизельного палива при тиску в паливній магістралі до 2 МПа.
Положення спіралі щодо форсунки регулюють вертикальним переміщенням шпильки і стопорним гвинтом. Полум'я 'контролюють фотоелектричним приладом ПКА-Ф. За допомогою цього приладу відключають системи подачі палива і включають сигналізацію при порушенні горіння. Прилад контролю полум'я включає Плівка і релейний блок. Плівка складається з литого алюмінієвого корпусу і двох фоторезисторів, розміщених на спеціальній платі і закритих склом із дзеркальним покриттям.
Плата і скло кріплять до корпусу за допомогою пружинних кілець. Релейний блок складається з металевого корпусу, всередині якого закріплені на кутниках реле і плата з навісними елементами. На кришці корпусу укріплений резистор R6, призначений для регулювання струму обмотки реле в залежності від освітленості фоторезисторів. Технічна характеристика його наступна. Релейний блок розміщують на пульті управління, а плівка встановлюють на підставі форсунки у оглядового вікна.
Блоки монтують за допомогою ізольованих проводів перетином. Не менше 0,5 мм2, прокладених у металевій трубі. При цьому величина опору ізоляції між монтажними проводами і корпусом приладу повинна бути не менше 10 мОм.
Прилад являє собою фотоелектричне реле, що складається з електромагнітного реле постійного струму типу РЕН-18, у ланцюг живлення якого безпосередньо включені фоторезистори ФС1 і ФС2 і однополуперіодної випрямляч ла послідовно з'єднаних діодах Д1 і Д2 і ємнісному фільтрі С1.
Прилад включають кнопкою «Пуск» (Кн1), розташованої на пульті управління. Необхідний струм для спрацьовування реле створюється фоторезисторами ФС1 і ФС2, а також шунтований резисторами R5 і R6. При цьому реле своїми контактами включає пристрій подачі палива.
При нормальній освітленості Плівка (0,5-50 лк) за допомогою фоторезисторів створюється необхідний струм для утримання реле. При освітленості фоторезисторів не менше 0,1 лк реле відпускає, тому що струм в обмотці реле стає менше струму відпускання.
При відпуску реле відключає систему подачі палива і включає систему сигналізації.
Резистор R2 служить для обмеження струму заряду конденсатора в момент включення приладу, а резистори R1 і R5 призначені для встановлення в обмотці реле струмів спрацьовування і утримання.