Названі вище принципи подібні за назвою та змістом до загальнодидактичних принципів, висунутих Я. А. Коменсь-ким, хоч і мають певну специфіку в умовах вищої школи, п І Специфічним за змістом і важливим для організації 9 1 навчального процесу у вищих навчальних закладах є принцип єдності наукового і навчального процесу. Реалізацію цього принципу повинні забезпечувати викладачі, відомі в науці своїми творчими здобутками. Саме вони формують у студентів наукове мислення, залучають їх до пошукової нау­кової діяльності, заохочують до участі в наукових студентсь­ких гуртках і групах з певної проблематики.

$ 2. Цілі й завдання навчання у вищій школі.

Складові освітньої підготовки. Навчальні плани

/. Цілі навчання у вищій школі.

118. Зміст освіти. Складові та цикли освітньої підготовки.

119. Орієнтовний розподіл змісту підготовки бакалавра і ма­гістра.

120. Характеристика навчальних планів різних типів вищих на­вчальних закладів. Робочий навчальний план. Індивідуальний навчальний план студента.

і І Цілі навчання у вищій школі визначаються метою вищої *■ І освіти, яка сформульована у ст. 42 Закону України «Про освіту»: «Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-професійних рівнів відповідно до їх покликань, інте­ресів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовки та підвищення їх кваліфікації»¹.

Серед пріоритетних напрямів реформування вищої осві­ти у Державній національній програмі «Освіта» («Україна XXI століття») наголошено на необхідності оновлення змісту освіти; запровадження ефективних педагогічних технологій; створення нової системи методичного та інформаційного за­безпечення вищої школи; входження України у трансконти­нентальну систему комп'ютерної інформації. Н Зміст освіти — це науково обґрунтована система ди-а І дактично та методично сформованого навчального ма­теріалу для різних освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів.

¹ Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону Україн­ської РСР «Про освіту». — К., 1996. — 36 с.

Складовими змісту освіти є нормативний та вибірковий компоненти. Нормативний компонент змісту освіти визна­чається відповідними державними стандартами освіти, а вибірковий — вищим навчальним закладом.

Зміст освіти визначається також освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою, на­вчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та вищого навчального закладу і відображається у відповідних підруч­никах, навчальних посібниках, методичних матеріалах і ди­дактичних засобах.

Освітньо-професійна програма становить перелік норма­тивних навчальних дисциплін із зазначенням загального обсягу часу (в годинах) для аудиторних занять і самостійної роботи студентів, який відводиться для їх вивчення, та форм підсумкового контролю з кожної навчальної дисципліни.

Співвідношення між часом для аудиторних занять і само­стійної роботи студентів, форми і періодичність проміжно­го контролю визначаються навчальним планом вищого на­вчального закладу.

Структурно-логічна схема підготовки визначає науково-методичне структурування процесу реалізації освітньо-про­фесійної програми (послідовність вивчення навчальних дис­циплін, форми і періодичність виконання індивідуальних завдань та проведення контролю тощо).

Розподіл змісту освітньо-професійної програми підго- товки фахівця та максимальний навчальний час за цик- лами підготовки подано в табл. 1.

Таблиця 1

Цикл підготовки	Максимальний навчальний час за циклом, акад. год/кредитів
Гуманітарна і соціально-економічна
Природничо-наукова
Професійна та практична

Орієнтовний розподіл змісту підготовки бакалаврів і магістрів подано відповідно в табл. 2 і 3. л І Навчальний план — це нормативний документ, що ' І складається вищим навчальним закладом на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схе­ми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і ви-

Таблиця 2

Термін навчання, років	3,5	4,0
Максимальний навчальний час загальної підготовки, акад. год/кредитів	8100/150	9288/172
Максимальний навчальний час за цикла­ми, % від максимального навчального часу підготовки:гуманітарної і соціально-економічноїприродничо-науковоїпрофесійної та практичної	20 ±5 25 ± 5 55 ± 5	20 ± 5 25 ± 5 55 ± 5
Таблиця І
Термін навчання, років	1,0	1,5
Максимальний навчальний час загальної підготовки, акад. год/кредитів	2160/40	3348/62
Максимальний навчальний час за цикла­ми, % від максимального навчального часу підготовки:професійно-орієнтованої гуманітарноїі соціально-економічноїприродничо-наукової та практичної	20 ± 5 80 ± 5	20 ± 5 80 ± 5

біркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять (лекцій, лабораторних, практичних, семінарських, індивідуальних занять, консультацій, навчальних і виробничих практик) та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби про­ведення поточного й підсумкового контролю. У навчаль­ному плані вказується й час, відведений на самостійну ро­боту студентів.

Навчальний план розробляється на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми і затверджуєть­ся керівником вищого навчального закладу.

Крім навчального плану, на кожному факультеті скла­дається робочий навчальний план, який затверджується деканом відповідного факультету. Робочий навчальний план — це також нормативний документ, у якому конкре­тизуються форми проведення навчальних занять, їх обсяг, форми і засоби проведення поточного й підсумкового конт­ролю на кожний семестр.

Крім зазначених вище нормативних документів за потре­би складається індивідуальний навчальний план студента —

нормативний документ, за яким здійснюється його навчан­ня з урахуванням вимог освітньо-професійної програми відповідного рівня підготовки та особистих освітньо-про­фесійних інтересів і потреб студента. Складений на кожний навчальний рік на підставі робочого навчального плану факультету і структурно-логічної схеми підготовки, він містить усі нормативні та вибіркові навчальні дисципліни, вибрані студентами. Методичне керівництво та контроль навчання студента за індивідуальним навчальним планом здійснює декан факультету й відповідні кафедри (предметні або циклові комісії). При цьому обов'язковими для вивчен­ня студентом є не лише вибіркові навчальні дисципліни, визначені вищим навчальним закладом, а й вибрані студен­том і внесені до його індивідуального навчального плану. Відповідальність за виконання індивідуального навчально­го плану повністю покладається на студента.

Як приклад наведімо зразок навчального плану спеціаль­ності 7.080101 — «Математика», за яким працює нині фізи-ко-математичний факультет Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова.

Учитель математики та інформатики

(кваліфікація спеціаліста) Термін навчання — 5 років

ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Навчальний план Спеціальність 7.080101 — «Математика» Графік навчального процесу Перший семестр

Курс	Кількість навчальних тижнів	Навчальні заняття	Екзаменаційна сесія	Канікули
І	17	01.09-28.12	29.12-16.01	17.01-31.01
II	17	01.09-28.12	29.12-16.01	17.01-31.01
III	17	01.09-28.12	29.12-16.01	17.01-31.01
IV	17	01.09-28.12	29.12-16.01	17.01-31.01
V	17	01.09-28.12 (педагогічна прак­тика - 6 тижнів)	29.12-16.01	17.01-31.01

Другий семестр

Курс	Кількість навчальних тижнів	Навчальні заняття	Екзаменаційна сесія	Канікули
І	18	01.02-06.06	07.06-27.06	28.06-31.08
II	18	01.02-06.06	07.06-27.06	28.06-31.08
III	18	01.02-06.06	07.06-27.06	28.06-31.08
IV	12	01.02-06.06 (педагогічна практика -6 тижнів)	07.06-27.06	28.06-31.08
V	12	01.02-30.04 (завершення ква­ліфікаційної ро­боти - 4 тижні)	01.05-27.06

Новими дидактичними проблемами, які щойно почали розв'язувати в Росії та країнах СНД і давно розв'язані в США та країнах Заходу, є свобода вибору студентами освітньої траєкторії й адаптація структур вищої освіти до задоволен­ня потреб особистості.

Розглядаючи різні можливості практичної реалізації осо-бистісно орієнтованої вищої освіти, слід враховувати, що свобода суб'єкта щодо вибору цінностей і способів їх до­сягнення на підставі усвідомлення ним власних потреб є найважливішою передумовою самоактуалізації особис­тості.

Реальне, а не декларативне, забезпечення такої свободи у сфері вищої освіти — найважливіше завдання вищих на­вчальних закладів.

Одним із шляхів впровадження такої свободи вибору, зокрема в Росії, є створення відкритих вищих навчальних закладів. Серед особливостей діяльності цих закладів — насамперед вільний доступ до них, тобто право кожного без вступних іспитів здобувати вищу освіту.

Важливою передумовою діяльності цих закладів є забез­печення свободи вибору і уточнення студентами своєї освіт­ньої траєкторії. Це означає свободу вибору навчальних дис­циплін, черговості і тривалості засвоєння їх змісту, термінів складання заліків та іспитів. Це також вільний доступ до інформаційних ресурсів; забезпечення індивідуалізованого підходу до процесу навчання; зміна ролі учасників освітньо­го процесу.

40

Зразок навчального плану