Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Слєпкань З.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4.73 Mб
Скачать

За сукупністю індивідуальних планів студентів деканат розробляє робочий навчальний план і складає розклад за­нять.

Академічний консультант (тьютор) допомагає студентові у виборі й реалізації освітньої траєкторії на факультеті. Тью­тора призначають наказом по університету за умови наяв­ності у нього вищої освіти і належної підготовки для цієї роботи. Він представляє академічні інтереси студентів і є членом навчально-методичної ради факультету. До його обов'язків належать проведення групових та індивідуаль­них консультацій щодо складання індивідуальних і робо­чих планів на рік, організація академічних консультацій сту­дентів викладачами на регулярній основі. Він має право кон­тролювати своєчасну підготовку і наявність на кафедрах усіх методичних матеріалів, потрібних для навчання з відповід­ної спеціальності, виконання плану і своєчасність проведен­ня рубіжного і поточного контролю з усіх дисциплін, брати участь у роботі комісій під час проведення ректоратом кон­трольних перевірок. Тьютор зобов'язаний підвищувати свою кваліфікацію кожні три роки.

Юридичною основою організації навчального процесу на факультеті є угода про навчання, що укладається між студен­том і вищим навчальним закладом, та академічна довідка.

§ 3. Передумови приєднання системи вищої освіти України до Болонського процесу

Міністерство освіти і науки України проводить цілеспря­мовану роботу з підготовки приєднання вищих навчальних закладів до Болонського процесу. Нині ця робота стосуєть­ся тільки вищих навчальних закладів III і IV рівнів акреди­тації.

Передумовами приєднання системи вищої освіти Украї­ни до Болонського процесу є адаптація законодавства Ук­раїни до принципів і вимог цього процесу, структурні зміни освіти, запровадження у системі вищої освіти Європейської кредитно-трансферної системи, проведення педагогічного експерименту у вітчизняних вищих навчальних закладах III і IV рівнів акредитації щодо запровадження кредитно-мо­дульної системи організації навчального процесу.

Для цього потрібно розробити структурно-логічні схеми підготовки фахівців за всіма напрямами та спеціальностя­ми, запровадити модульну систему організації навчального процесу, систему тестування та рейтингового оцінювання

знань і умінь студентів; організувати навчальний процес на основі освітніх програм, які формуються як набір залікових кредитів; увести граничний термін навчання за такою про­грамою, в тому числі граничний термін бюджетного фінан­сування; створити нове покоління галузевих стандартів ви­щої освіти; розробити індивідуальні графіки навчального процесу з урахуванням особливостей кредитно-модульної системи; зараховувати до вищих навчальних закладів тільки за напрямами підготовки; вдосконалити навчально-мето­дичне, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення навчання в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу; формувати навчальні програми всіх освітніх дисциплін на основі освітньо-кваліфікаційних ха­рактеристик випускників за галузевими стандартами; вве­сти інституцію викладачів-кураторів (тьюторів) індивідуаль­них траєкторій навчання студентів.

Приєднання України до Болонського процесу дасть мож­ливість:

  1. Визнати українські дипломи про вищу освіту всіма краї­нами — учасницями Болонського процесу, насамперед че­рез введення загальноєвропейського додатка до диплома.

  2. Розширити доступність і підвищити конкурентоспро­можність вищої освіти в Європі; створити умови для знач­ного підвищення мобільності студентів, викладачів і адмі­ністративного персоналу. Щодо побоювання у зв'язку з цим відтоку спеціалістів і здібної молоді з України слід зазначи­ти, що європейське співтовариство ретельно відстежує стан ринків праці в своїх країнах і не має наміру розширювати доступ до них іззовні. Водночас за деякими професіями за відсутності достатньої кількості фахівців з необхідним рівнем підготовки країни Європи активно залучають ви­пускників вищих навчальних закладів інших країн. Випуск­ники європейських навчальних закладів освіти нині від­дають перевагу навчанню в аспірантурі США, де для науко­вої діяльності створено сприятливіші умови.

  3. Вдосконалити організацію навчального процесу, кон­тролю та атестації студентів уведенням єдиного для всієї Європи механізму обліку засвоєння студентами змісту освіти (ЕСТ8). Насамперед ідеться про розширення можливостей нелінійної (асинхронної) схеми навчання, що сприятиме реалізації особистісно-орієнтованого підходу до підготовки студентів, вибору ними індивідуальної траєкторії навчання.

  4. Підвищити самостійність і водночас відповідальність вищих навчальних закладів у питаннях вибору змісту на­вчання і підвищення якості освіти.

5. Вищим навчальним закладам України контактувати із навчальними закладами як усередині країни, так і поза її межами з метою обміну досвідом щодо змісту освітніх про­грам, організації процесу навчання. У зв'язку з цим важли­во вивчити досвід 40 європейських країн, які підписали Бо­лонську декларацію.

Водночас є певні труднощі з приєднанням України до Бо­лонського процесу. Серед них:

  1. Необхідність підвищення рівня фінансування вищої освіти і науки та їхнього матеріально-технічного забезпе­чення.

  2. Вимога перейти на дворівневу вищу освіту (бакалавра-тура, магістратура) зумовила необхідність відмовитися від етапу підготовки кваліфікації спеціаліста, що є типовим для вищої школи країн СНД. Як це зробити і взагалі чи доціль­но це робити?

  3. Вимога відмовитися від присвоєння вченого ступеня «кандидат наук» і введення лише ступеня «доктор наук».

  4. Необхідність перегляду напрямів і спеціальностей підго­товки у вищих навчальних закладах з метою зближення їх із загальноєвропейським переліком також спричинює труд­нощі, пов'язані зі специфікою народного господарства, еко­номіки і розвитку науки в Україні.

  5. Посилення автономії вищих навчальних закладів і по­слаблення управлінської ролі МОН України зумовило б втрату переваг, пов'язаних зі здійсненням централізованої роботи з удосконалення організаційної структури навчаль­них закладів та освіти загалом і контролюючих функцій міністерства.

Російські спеціалісти, які проаналізували результати дво­річного експерименту з впровадження ЕСТ8 у 24 вищих на­вчальних закладах Російської Федерації, висловлюють по­боювання, що перехід на асинхронну схему навчання при­зведе до змішування студентами кредитів різних видів і ло­гіки вивчення дисциплін. Останнє може спричинити знижен­ня якості вищої освіти, розмивання її структури і втрату її фундаментальності.

Українські фахівці не поспішають з висновками, доки не завершиться педагогічний експеримент, який проводиться у 25 вітчизняних вищих навчальних закладах.

Щодо забезпечення привабливості вищої освіти України для зарубіжних студентів, то реалізація цієї мети поки що проблематична, оскільки у вітчизняних навчальних закла­дах мало фахівців, які могли б навчати студентів, наприклад англійською мовою.

Україна має водночас з участю в Болонському процесі будувати національну систему освіти, виходячи з внутрішніх потреб та інтересів і орієнтуючись на світові тенденції.

Список рекомендованої літератури

Андрущенко В. Педагогічна освіта України в стратегії Болонського процесу: Бесіда з ректором педагогічного університету ім. М. Дра-гоманова В. Андрущенком // Освіта України. — 2004. — № 13. — 17 лют. — С. 4.

Ахола Сакари, Месикалемен Яни. Болонский процесе и его влияние на высшее образование в Финляндии // Высш. образование в Евро­пе. — 2003. — № 2.

Бойденко В. И. Болонский процесс: Курс лекций. — М.: Логос, 2004.

Ван дер Венде М. Болонская декларация: расширение доступности и усиление конкурентоспособности высшего образования в Европе // Высш. образование в Европе. — 2000. — № 3.

Вища освіта України і Болонський процес: Навч. посіб. / За ред. В. Г. Кременя. — Тернопіль: Навч. книга — Богдан, 2004. — 384 с.

Гребнев Л. Высшее образование в Болонском измерении: российские особенности и ограничения // Высш. образование в России. — 2004. — № 1.

Гребнев Л. Россия в Болонском процессе: середина большого пути // Высш. образование в России. — 2004. — № 4. — С. 3—17.

Згуровський М. Болонський процес: шляхом європейської інтеграції: Бесіда з ректором НТУУ «КПІ» М. Згуровським // Дзеркало тиж­ня. — 2003. — № 40. — 18 жовт. — С. 17.

Кремень В. Г. Болонский процесе: сближение, а не унификация // Зер­кало недели. — 2003. — № 48 (473). — 13—19 дек.

Матеріали науково-практичного семінару «Кредитно-модульна сис­тема підготовки фахівців у контексті Болонської декларації» (Львів, 21—23 листоп. 2003). — Д.: Львів, політехніка, 2003. — 111 с.

Методика расчета трудоемкости основных образовательных про­грамм высшего профессионального образования в зачетных еди­ницах // Письмо М-ва образования РФ от 28.11.2002 № 14-52-988 ин/13 // Платное образование. — 2003. — № 6.

Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу: Наказ М-ва освіти і на­уки України № 48 від 23.01.2004 // Освіта. — 2004. — № 8. — 11—18 лют. — С. 4.

Сенашенко В., Чистохвалов В. Система зачетных образователь­ных единиц // Высш. образование в России. — 2002. — № 5. — С. 19—36.

Смирнов С. Болонский процесс: перспективы развития в России // Высш. образование в России. — 2004. — № 1.

Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредит­но-модульній системі підготовки фахівців // Освіта. — 2004. — №8.— 11—18 лют. — С. 4—5.

Чистохвалов В. Кредитные единицы входят в российскую выс­шую школу // Высш. образование в России. — 2004. — № 4. — С. 26—37.

ЗМІСТ

Передмова З

Розділ 1. МЕТОДОЛОПЧНІ ОСНОВИ

ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩІЙ ШКОЛІ 7

§ 1. Мета і завдання курсу. Вища освіта

як органічна складова системи неперервної освіти 7

§ 2. Реформування системи освіти —

соціальне замовлення сучасного суспільства.

Нова парадигма освіти. Національна доктрина

розвитку освіти України у XXI ст 11

§ 3. Основні принципи розвитку вищої освіти 20

§ 4. Системний, комплексний, діяльнісний та особистісно

орієнтований підходи до організації

навчально-виховного процесу у вищій школі 25

Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ

ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ 40

§ 1. Структура вищої освіти. Види вищих навчальних закладів .... 40 § 2. Перспективи розвитку класичних університетів, педагогічних і технічних

вищих навчальних закладів 47

§ 3. Сутність ступеневої освіти в Україні 55

Розділ 3. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ 62

§ 1. Психологічні передумови підвищення ефективності

навчально-виховного процесу у вищій школі 62

§ 2. Активізація навчально-пізнавальної

діяльності студентів. Формування творчої особистості 69

Розділ 4. ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

У ВИЩІЙ ШКОЛІ 86

§ 1. Принципи дидактики вищої школи 86

§ 2. Цілі й завдання навчання у вищій школі.

Складові освітньої підготовки. Навчальні плани 89