Тема 5. Інноваційні процеси на підприємстві

Тема 6. Якість продукції та економічне значення її підвищення

1. Поняття якості і необхідність її поліпшення.

2. Показники якості продукції.

3. Управління якістю продукції.

4. Стандартизація і сертифікація продукції.

5. Організація технічного контролю на підприємстві.

6. Економічна ефективність підвищення якості продукції.

1. Згідно з сучасною термінологією, якість це сукупність характеристик продукції, які здатні задовольняти існуючі і можливі потреби споживачів.

Необхідно розрізняти поняття якості продукції та поняття технічного рівня.

Поняття технічного рівня виробів за змістом вужче від якості, тому що охоплює сукупність лише техніко-економічних характеристик.

В тісному зв’язку з якістю продукції перебуває її конкурентоспроможність.

Формула конкурентоспроможності (КС):

КС = якість + ціна + обслуговування.

Оцінка якості передбачає визначення її абсолютного, відносного, перспективного і оптимального рівня.

Абсолютний рівень якості – визначають шляхом обчислення певних показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів.

Відносний рівень якості - співставляють абсолютні показники якості продукції з відповідними показниками аналогічних кращих зразків.

Проте рівень якості продукції під впливом НТП і вимог споживачів мусить постійно зростати.

У зв’язку з цим виникає необхідність оцінки якості продукції, виходячи з її перспективного рівня (що враховує темпи розвитку науки і техніки)

Для нових видів продукції доцільно визначати оптимальний рівень якості, тобто такий рівень, за якого величина суспільних витрат на виробництво продукції була б мінімальною.

2. В залежності від кількості властивостей, показники якості поділяються на:

1. Одиничні (характеризують окремі властивості виробу)

- показники призначення (характеризують область використання)

- показники надійності і довговічності;

- показники технологічності;

- ергономічні показники (враховують фізіологічні властивості людини, вимоги техніки безпеки)

- естетичні показники

- економічні показники (відображають затрати на розробку, виготовлення і експлуатацію виробу)

2. Комплексні – характеризують кілька властивостей продукції. Згідно цих показників продукцію поділяють на сорти, марки, класи.

3. Узагальнюючі (характеризують якість усієї сукупності продукції підприємства).

4. Управління якістю продукції – це: встановлення, забезпечення і підтримка необхідного рівня якості при розробці виготовлення і експлуатації продукції.

Основні функції з управління якістю продукції:

1. Планування і прогнозування якості.

2. Заводська атестація якості продукції.

3. Контроль якості продукції.

4. Забезпечення якості знарядь праці і вихідних матеріалів.

5. Підвищення кваліфікації робітників.

4. Ефективним засобом управління якістю є стандартизація, яка включає комплекс норм, правил і вимог до якості продукції.

Стандарти підприємства служать для регулювання діяльності кожного підприємства. В них відображаються вимоги державних і галузевих стандартів і особливості виготовленої продукції, а також організаційно-технічний рівень підприємств.

Національним органом, що проводить і координує роботу із державного нагляду за якістю є Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України)

Стандартизація продукції охоплює:

1. Встановлення вимог до якості продукції, сировини, матеріалів, напівфабрикатів.

2. Формування єдиної системи показників якості продукції, методів її контролю, єдиних термінів.

3. Створення єдиних систем класифікації і кодування продукції.

Найбільш жорсткі вимоги до якості містять міжнародні стандарти, розроблені Міжнародною організацією стандартизації ІСО. Їх використовують для сертифікації виробів, призначених для експорту в інші країни і реалізації на світовому ринку. Нині діють міжнародні стандарти ІСО серії 9000. Основна мета створення стандартів серії ІСО 9000 – розроблення вимог до діяльності підприємств, які б були здатні випускати продукцію точно до вимог клієнта.

Сертифікація – передбачає оцінку відповідності продукції певним вимогам та видача певного документу – сертифікату.

Сертифікат – документ, що засвідчує високий рівень якості продукції її відповідність міжнародним стандартам.

В Україні існує обов’язкова і добровільна сертифікація.

Обов’язкова сертифікація здійснюється в межах державної системи управління господарськими суб’єктами, охоплює перевірку та випробування продукції, державного нагляду за сертифікованими виробами.

Виходячи з вимог Законів України „Про захист прав споживачів”, „Про охорону праці” з 1993 року сертифікацію продукції в Україні здійснюють в рамках вимог створеної державної системи сертифікації – УКР СЕПРО.

Загальне керівництво – здійснює національний орган з сертифікації – Держстандарт України.

5. Центральним органом, який здійснює і координує роботу по управлінню якістю продукції на підприємстві є – відділ технічного контролю (ВТК)

ВТК виконує такі основні функції:

1. Забезпечує розвиток і вдосконалення системи технічного контролю.

Технічний контроль якості продукції – перевірка дотримання технічних умов і вимог, що ставляться до якості продукції на всіх стадіях її виготовлення.

2. Здійснює контрольні операції, які передбачені технологічним процесом.

3. Оформляє документи, які свідчать про відповідність прийнятої готової продукції встановленим вимогам.

4. Бере участь у випробуванні продукції.

5. Організовує облік і аналіз браку та бере участь у розробці заходів попередження браку.

6. Бере участь у пред’явленні продукції замовнику.

Структура ВТК:

1. Бюро зовнішнього контролю (здійснює вхідний контроль усієї сировини, матеріалів, що використовує підприємство).

2. Бюро цехового контролю.

3. Центральна вимірювальна лабораторія (виконує поточну роботу з організації контролю на робочих місця)

6. Кожний захід чи міроприємство, спрямоване на покращення якості продукції потребує економічного обґрунтування.

Так, в ряді галузей промисловості якість продукції оцінюється по сортах, за допомогою коефіцієнта сортності:

де

N1 – нищий сорт

N2 - вищий сорт

N_1, N₂ – випуск продукції нижчого і вищого сорту

Ц₁, Ц₂ – ціна 1 виробу відповідного сорту (грн.)

Економічна ефективність поліпшення якості продукції характеризується розміром додатково отриманого прибутку від виробництва і реалізації продукції підвищення якості.

Річний економічний ефект (Ея) обчислюється за формулою:

Ея = (Δ – Ен · Кп) · Nя (грн.)

ΔП – приріст прибутку, за рахунок реалізації продукції підвищення кості (0,15)

Ен – нормативний коефіцієнт економічної ефективності.

Кп –питомі капіталовкладення на проведення заходів по поліпшенню якості (грн./шт.)

Nя – обсяг продукції поліпшення якості в матеріальному виміренні.

Якщо покращення якості супроводжується підвищенням сортності, а відповідно і ціни, то додатково отриманий прибуток (за рахунок підвищення ціни)

Δ П = [ (Ц2 – С2) – (Ц1 – С1)] · Nя

С1 С2 – собівартість одиниці продукції нижчого і вищого сорту.

На виробництві річний економічний ефект може бути також обчислений як різниця приведених витрат на виробництво продукції покращеної і поперед. якості.

Е вироб = [ (С1 + Ен· Кп₁) – (С2 + Ен· Кп₂)] · Nя (грн.)

Досить часто, цей показник може мати від’ємне значення, тому що підприємство змушене змінити ціну виробу, щоб забезпечити собі необхідний рівень рентабельності.

Річний економічний ефект у споживачів продукції більш високої якості (Ес) обчислюємо, як зміну річної величини одноразових і поточних затрат:

Ес = N1 · Kn₁ · Ц1 – N2· Kn₂· Ц2

Сумарний річний економічний ефект від підвищення якості (Есум) визначається як сума річних економічних ефектів при її виробництві і споживанні:

Есум = Евир + Ес

В ряді випадків при покращенні якості продукції її собівартість зростає, а ціна залишається без змін, хоча збільшується строк служби нового виробу. В такому разі річний економічний ефект обчислюється за формулою:

Ерічн = (Сс – Сн · Тс/Тн) · Nя

Сс, Сн – собівартість одиниці нового і старого виробу (грн.)

Тс, Тн – строк служби старого і нового виробу (роки)