
- •Тема 1. Система вищої освіти в україні
- •2. Структура вищої освіти в Україні
- •3. Стандарти вищої освіти
- •1. Історія розвитку вищої освіти в Україні
- •2. Структура вищої освіти
- •3. Стандарти вищої освіти
- •Тема 2. Болонський процес та розвиток вищої освіти в україні
- •2. Організаційна структура Болонського процесу
- •3. Кредитно-модульна система
- •Тема 3. Форми організації навчальної діяльності у вищому навчальному закладі
- •2. Семінарське заняття, підготовки студента до семінарського заняття
- •3. Практичне заняття як форма навчального заняття
- •4. Лабораторне заняття
- •5. Факультатив, спецкурс, спецсемінар
- •6. Самостійна робота студента
- •7. Навчальна і виробнича практики
- •Тема 4. Бібліотека вузу. Роль бібліотеки в організації навчальної діяльності студента
- •1. Сучасна бібліотека вищого навчального закладу
- •2. Роль бібліотеки у організації навчальної діяльності студента
- •1. Сучасна бібліотека вищого навчального закладу
- •2. Роль бібліотеки у організації навчальної діяльності студента
- •Тема 5. Студентське самоврядування
- •1. Студентське самоврядування у вищій школі.
- •2. Українська асоціація студентського самоврядування
- •1. Студентське самоврядування у вищій школі
- •2. Українська асоціація студентського самоврядування (уасс)
- •1. Економічна освіта на сучасному етапі
- •Основні заходи щодо розвитку економічної освіти
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО
Кафедра маркетингу і комерційної справи
Волокитіна Л.О.
Теоретичний модуль
Навчальна практика «Університетська освіта»
лекції для студентів факультету маркетингу, торгівлі та митної справи, денного відділення, спеціальності 7.050108 «Маркетинг»
Затверджено:
Протокол засідання кафедри
маркетингу і комерційної справи №1
від 1.09.2010 р.
Донецьк - 2010
Зміст
ТЕМА 1. СИСТЕМА ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ 1. Історія розвитку вищої освіти в Україні 2. Структура вищої освіти в Україні 3. Стандарти вищої освіти |
3 |
ТЕМА 2. БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС ТА РОЗВИТОК ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ 1. Історія розвитку Болонського процесу. 2. Організаційна структура Болонського процесу. 3. Кредитно-модульна система. |
20 |
ТЕМА 3. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ 1. Роль лекції у вищому навчальному закладі 2. Семінарське заняття, підготовки студента до семінарського заняття 3. Практичне заняття як форма навчального заняття 4. Лабораторне заняття. 5. Факультатив, спецкурс, спецсемінар. 6. Самостійна робота студента. 7. Навчальна і виробнича практики. |
29 |
ТЕМА 4. БІБЛІОТЕКА ВУЗУ. РОЛЬ БІБЛІОТЕКИ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА 1. Сучасна бібліотека вищого навчального закладу 2. Роль бібліотеки у організації навчальної діяльності студента |
42 |
ТЕМА 5. СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ 1. Студентське самоврядування у вищій школі. 2. Українська асоціація студентського самоврядування (УАСС). |
47 |
Тема 1. Система вищої освіти в україні
1. Історія розвитку вищої освіти в Україні
2. Структура вищої освіти в Україні
3. Стандарти вищої освіти
1. Історія розвитку вищої освіти в Україні
Розвиток вищої освіти в Україні розпочався зі створення наприкінці XVI ст. Острозької школи, де навчання здійснювалося за поширеною в Європі системою "семи вільних мясгецтв" (сім вільних мистецтв складались з двох груп дисциплін — тривіума та квадриві-ума. Тривіум включав граматику, риторику, діалектику (логіку); ква-дривіум — арифметику, геометрію, астрономію і музику). Острозька школа, як і більшість оікіл того часу, мала переважно гуманітарну спрямованість.
З другої половини 16 століття значну роль у суспільно-політичному і культурному житті починають відігравати братства -громадсько-політичні організації українського міщанства, які створювалися для захисту своїх станових і національно-релігійних інтересів. Вони розпочинають боротьбу проти національного і релігійного обмеження, за збереження православ'я та української культури, у тому числі у галузі освіти.
У 1631 р. митрополитом Київським став Петро Могила, який заснував Лаврську школу як вищий заклад європейського типу. В ній вивчались "сім вільних мистецтв" і більше уваги приділялось латинській мові У 1632 р. у результаті об'єднання навчальних установ школа отримала назву Київської колегії. Рівень освіти, який отримували випускники Київській колегії, був достатньо високим, що давало їм можливість продовжувати навчання за кордоном і відкривало шлях до європейської науки. Київська колегія була центром українського культурного життя і у другій половині XVII ст. У XVIII ст. розвиток вищої освіти в Україні був пов'язаний насамперед з діяльністю Києво-Могилянської академії, якій указами Петра І від 1694 р. та 1701 р. було надано статус академії та права самоуправління. До середини XVIII ст. Києво-Могилянська академія вважалась одним з перших за значенням вищих навчальних закладів Російської імперії. Хоча навчання в академії значною мірою мало церковно-богословський характер, її слухачі діставали досить всебічну освіту.
Важливе значення у розвитку вищої освіти мали також колегіуми у Чернігові (1700 p.), Харкові (1726 p.), Переяславі (1730 p.). Осередком освіти й науки на землях Західної України був Львівський університет (1661 p.), викладання в якому велося спочатку латинською мовою.
У 1805 р. було відкрито Харківський університет, який стає центром національного відродження. Його було засновано за приватною ініціативою, головним чином В.Каразіна, на кошти харківського дворянства й купецтва. У 1834 р. було відкрито Університет св. Володимира в Києві, до складу якого входили філософський, юридичний, згодом медичний (1842р.) факультети. Його першим ректором став професор М.Максимович. 1863 р. університети отримали автономію. Саме у Київському університеті з середини XX століття активно почали вивчати економічні науки. Одним з провідних факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка стає економічний факультет, який організований у 1944 р. Але свою історію даний факультет веде з кафедри політичної економії та статистики, заснованої ще у 1842 р. в Імператорському університеті Святого Володимира. Першим завідувачем кафедри був професор Іван Васильович Вернадський, а наступником — Микола Християно-вич Бунге, визначний український учений-економіст, організатор науки і громадський діяч, згодом — ректор Київського університету.
Розвиток закладів вишої освіти продовжувався створенням вищих навчальних закладів, що об'єднували гімназичний та університетський курси: Волинська гімназія у Кременці (1805-1832 pp.), Рі-шельєвський ліцей в Одесі (1817 p.), при якому існував Інститут східних мов для підготовки перекладачів (1828-1855 pp.). Гімназія вищих наук у Ніжині (1820 p.), згодом перетворена у математичний (1832 p.), а потім юридичний (1840 р.) ліцей. У 1865 р. на базі Ріше-льєвського ліцею в Одесі був відкритий Новоросійський університет.
Економічний і культурний розвиток країни прискорив появу спеціальних вищих навчальних закладів: Ніжинського історико-філологічного інституту, Харківського ветеринарного інституту (1873 p.). Першим вищим технічним закладом в Україні став Південноросійський технологічний інститут у Харкові (1885 p.). У 1898 р. було створено Київський політехнічний інститут у складі хімічного, механічного, інженерного та сільськогосподарського відділень. У Катеринославі почало діяти вище гірниче училище.
Новий етап у розвитку української освіти розпочався після Лютневої революції 1917 р. У березні 1917 р. було відкрито університет у Катеринославі, консерваторію у Харкові, сільськогосподарський інститут в Одесі. Велику роль у розвитку освіти відіграла Центральна Рада, яка проголосила основним завданням освітньої політики відродження рідної мови і школи.
Стосовно вищої освіти на Закарпатті, то її становлення пов'язано з діяльністю Мукачівської торговельної академії (20-і роки XX ст.), відкриттям Ужгородського університету (1946 p.), Мукачівського технологічного інституту (1997), Мукачівського гуманітарно-педагогічного інституту (2001р.), Закарпатського державного університету, Закарпатського художнього інституту, створенням у 2008 році Мукачівського державного університету.