68

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

Кафедра маркетингу і комерційної справи

Волокитіна Л.О.

Теоретичний модуль

Навчальна практика «Університетська освіта»

лекції для студентів факультету маркетингу, торгівлі та митної справи, денного відділення, спеціальності 7.050108 «Маркетинг»

Затверджено:

Протокол засідання кафедри

маркетингу і комерційної справи №1

від 1.09.2010 р.

Донецьк - 2010

Зміст

ТЕМА 1. СИСТЕМА ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ 1. Історія розвитку вищої освіти в Україні 2. Структура вищої освіти в Україні 3. Стандарти вищої освіти	3
ТЕМА 2. БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС ТА РОЗВИТОК ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ 1. Історія розвитку Болонського процесу. 2. Організаційна структура Болонського процесу. 3. Кредитно-модульна система.	20
ТЕМА 3. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ 1. Роль лекції у вищому навчальному закладі 2. Семінарське заняття, підготовки студента до семі­нарського заняття 3. Практичне заняття як форма навчального заняття 4. Лабораторне заняття. 5. Факультатив, спецкурс, спецсемінар. 6. Самостійна робота студента. 7. Навчальна і виробнича практики.	29
ТЕМА 4. БІБЛІОТЕКА ВУЗУ. РОЛЬ БІБЛІОТЕКИ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА 1. Сучасна бібліотека вищого навчального закладу 2. Роль бібліотеки у організації навчальної діяльності студента	42
ТЕМА 5. СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ 1. Студентське самоврядування у вищій школі. 2. Українська асоціація студентського самоврядування (УАСС).	47

Тема 1. Система вищої освіти в україні

1. Історія розвитку вищої освіти в Україні

2. Структура вищої освіти в Україні

3. Стандарти вищої освіти

1. Історія розвитку вищої освіти в Україні

Розвиток вищої освіти в Україні розпочався зі створення на­прикінці XVI ст. Острозької школи, де навчання здійснювалося за поширеною в Європі системою "семи вільних мясгецтв" (сім вільних мистецтв складались з двох груп дисциплін — тривіума та квадриві-ума. Тривіум включав граматику, риторику, діалектику (логіку); ква-дривіум — арифметику, геометрію, астрономію і музику). Острозька школа, як і більшість оікіл того часу, мала переважно гуманітарну спрямованість.

З другої половини 16 століття значну роль у суспільно-політичному і культурному житті починають відігравати братства -громадсько-політичні організації українського міщанства, які ство­рювалися для захисту своїх станових і національно-релігійних інте­ресів. Вони розпочинають боротьбу проти національного і релігійно­го обмеження, за збереження православ'я та української культури, у тому числі у галузі освіти.

У 1631 р. митрополитом Київським став Петро Могила, який заснував Лаврську школу як вищий заклад європейського типу. В ній вивчались "сім вільних мистецтв" і більше уваги приділялось латин­ській мові У 1632 р. у результаті об'єднання навчальних установ школа отримала назву Київської колегії. Рівень освіти, який отриму­вали випускники Київській колегії, був достатньо високим, що дава­ло їм можливість продовжувати навчання за кордоном і відкривало шлях до європейської науки. Київська колегія була центром україн­ського культурного життя і у другій половині XVII ст. У XVIII ст. розвиток вищої освіти в Україні був пов'язаний насамперед з діяль­ністю Києво-Могилянської академії, якій указами Петра І від 1694 р. та 1701 р. було надано статус академії та права самоуправління. До середини XVIII ст. Києво-Могилянська академія вважалась одним з перших за значенням вищих навчальних закладів Російської імперії. Хоча навчання в академії значною мірою мало церковно-богословський характер, її слухачі діставали досить всебічну освіту.

Важливе значення у розвитку вищої освіти мали також колегі­уми у Чернігові (1700 p.), Харкові (1726 p.), Переяславі (1730 p.). Осередком освіти й науки на землях Західної України був Львівський університет (1661 p.), викладання в якому велося спочатку латинсь­кою мовою.

У 1805 р. було відкрито Харківський університет, який стає центром національного відродження. Його було засновано за приват­ною ініціативою, головним чином В.Каразіна, на кошти харківського дворянства й купецтва. У 1834 р. було відкрито Університет св. Во­лодимира в Києві, до складу якого входили філософський, юридич­ний, згодом медичний (1842р.) факультети. Його першим ректором став професор М.Максимович. 1863 р. університети отримали авто­номію. Саме у Київському університеті з середини XX століття акти­вно почали вивчати економічні науки. Одним з провідних факульте­тів Київського національного університету імені Тараса Шевченка стає економічний факультет, який організований у 1944 р. Але свою історію даний факультет веде з кафедри політичної економії та ста­тистики, заснованої ще у 1842 р. в Імператорському університеті Святого Володимира. Першим завідувачем кафедри був професор Іван Васильович Вернадський, а наступником — Микола Християно-вич Бунге, визначний український учений-економіст, організатор науки і громадський діяч, згодом — ректор Київського університету.

Розвиток закладів вишої освіти продовжувався створенням ви­щих навчальних закладів, що об'єднували гімназичний та університетський курси: Волинська гімназія у Кременці (1805-1832 pp.), Рі-шельєвський ліцей в Одесі (1817 p.), при якому існував Інститут схі­дних мов для підготовки перекладачів (1828-1855 pp.). Гімназія ви­щих наук у Ніжині (1820 p.), згодом перетворена у математичний (1832 p.), а потім юридичний (1840 р.) ліцей. У 1865 р. на базі Ріше-льєвського ліцею в Одесі був відкритий Новоросійський університет.

Економічний і культурний розвиток країни прискорив появу спеціальних вищих навчальних закладів: Ніжинського історико-філологічного інституту, Харківського ветеринарного інституту (1873 p.). Першим вищим технічним закладом в Україні став Півден­норосійський технологічний інститут у Харкові (1885 p.). У 1898 р. було створено Київський політехнічний інститут у складі хімічного, механічного, інженерного та сільськогосподарського відділень. У Катеринославі почало діяти вище гірниче училище.

Новий етап у розвитку української освіти розпочався після Лю­тневої революції 1917 р. У березні 1917 р. було відкрито університет у Катеринославі, консерваторію у Харкові, сільськогосподарський інститут в Одесі. Велику роль у розвитку освіти відіграла Центральна Рада, яка проголосила основним завданням освітньої політики відро­дження рідної мови і школи.

Стосовно вищої освіти на Закарпатті, то її становлення пов'язано з діяльністю Мукачівської торговельної академії (20-і роки XX ст.), відкриттям Ужгородського університету (1946 p.), Мукачів­ського технологічного інституту (1997), Мукачівського гуманітарно-педагогічного інституту (2001р.), Закарпатського державного універ­ситету, Закарпатського художнього інституту, створенням у 2008 році Мукачівського державного університету.