49. Традиційні формули звертання в діловому та науковому стилях.

Етикетна формула — це фразеологізовані речення, готові до вжитку стандартизовані мовні конструкції. За допомогою словесних формул висловлюється взаємо­відношення при зустрічі і розставанні» дякуванні або вибаченні, у ситуації знайомства й у багатьох інших випадках. їх арсенал в українській, мові надзвичайно багатий. До етикетних формул також належать і формули звертання.

Принцип використання етикетних формул, крім універ­сального принципу ввічливості, — це принцип відповідності мовної ситуації. Обстановка спілкування (офіційна / не­офіційна) і фактор адресата (соціальний статус» особисті заслуги, вік, стать, ступінь знайомства) є визначальни­ми при виборі етикетних формул.

Формули звертання:Пане! Добродію! Пані!Добродійко! Панове! Шановне панство! Вельмишановне товариство! Колеги! Дорогі друзі! Товариші!Вельмишановний..!Високоповажний..! Люди добрі!Юначе!Господарю (господине)! Шановна громадо!

50. Сучасні лінгвістичні словники як основне джерело фахової та мовної інформації.

В філологічних (лінгвістичні) словниках предметом пояснення є слово. Залежно від того, з якої точки зору воно розглядається, лінгвістичні словники бувають різних типів. 1.Тлумачні словники, в яких дається пояснення значень слів з точки зору їх вживання в сучасній мові. 2.Перекладні словники , в яких подається переклад слів з однієї мови на іншу. Бувають двомовними, чотиримовними та ін.3.Термінологічні , в яких пояснюються терміни з тієї чи іншої галузі науки. Вони бувають одно- і двомовні, перекладні. 3. Етимологічні словники, в яких пояснюється походження, розвиток і первинне значення слова. 4.Орфографічний словник подає правильний правопис, правильний наголос і правильні граматичні форми вміщених у ньому слів. 5.Орфоепічні   словники дають одночасно і властиву слову правильну вимову, і наголос. 6.Словники іншомовних слів , які пояснюють слова і терміни, засвоєні з інших мов. 7.Історичні словники , в яких подаються і пояснюються слова, що вживалися раніше. 8.Діалектологічні словники , в яких дається лексика, вживана в певній місцевості, на певній території. 9.Фразеологічні словники , в яких дається пояснення значень фразеологічних зворотів або подається  їх переклад з однієї мови на іншу. 10.Синонімічні словники , в яких подаються синонімічні ряди, або гнізда, повнозначних слів даної мови. 11.Частотні словники , в яких фіксується частота вживання слів і словоформ на підставі обстеження текстів або записаних уривків усного мовлення. 12.Словники власних імен , в яких фіксуються вживані в даній мові власні імена. 13.Обернені або зворотні словники , в яких слова розміщуються за алфавітом у зворотному порядку літер: не з початку слова, а з кінця. 14.Топонімічні словники , в яких описуються назви географічних об”єктів. /Лінгвістичні словники дуже важливі і постійно необхідні для бажаючих вивчити будь-яку мову чи пов’язати свою професійну діяльність з мовознавством. Але окремі їх різновиди, наприклад тлумачні, важливі не тільки для мовознавців, а взагалі для будь-кого. Орфографічні, орфоепічні та словники іноземних слів відіграють велику роль у навчанні та професійній діяльності так, як при необхідності можуть допомогти з правильним написанням та використанням певного слова.