Методика коректури. Ефективність коректури. Умови ефективної коректури

Ефективність коректури – відношення кількості помилок, правильно виправлених коректором на певному етапі корегування, до їх загальної кількості.

Умови ефективної коректури. Як досягти того, щоб коректура була ефективною?

• Зручні умови праці

• Оптимальні виробничі норми (норми навантаження)

• Вибір ефективних (залежно від виду видання, специфіки тексту тощо) методів і способів читання

• Проходження усіх етапів коректорського опрацювання оригіналу (зчитування, вичитування, два звіряння)

• Вибір оптимального темпу читання (залежить від індивідуальних можливостей людини)

• Раціональний розподіл роботи над коректурними відбитками; чергування періодів праці та відпочинку задля уникнення перевтоми і «замилювання» ока

• Внесення виправлень чітко, зрозуміло

• Уникання переписувань, перероблення тексту. За наявності великої кількості стилістичних, фактичних та ін. помилок текст варто віддати літературному редакторові на допрацювання

• На останньому етапі перегляду коректур обов’язково потрібно звернути особливу увагу на такі фрагменти тексту

• Початок і кінець тексту

• Початки і кінцівки абзаців

• Складні за змістом фрагменти тексту: терміни, визначення, цитати, висновки, посилання, бібліографічний опис джерел, формули, цифровий матеріал, власні назви, ініціали тощо

• Всі елементи тексту, які виокремлені іншою гарнітурою, кеглем, накресленням (заголовки, рубрики, підписи під ілюстраціями тощо).

Феномен помилки і типологія помилок копіювання

Межі усунення помилок – категорія едитології, що ґрунтується на усвідомленні «парадоксу теорії редагування» і «феномену помилки»: на практиці принципово неможливо отримати абсолютно безпомилковий текст, хоч саме на це спрямовані зусилля кожного з редакторів.

Помилка коректора – помилка в коректурному відбитку, яка не була помічена і виправлена коректором, або ж та, що виникла в результаті неправильного виправлення. Причинами появи таких помилок можуть бути втома, послаблення уваги («замилювання ока»), неоптимізований ритм коректорського читання, поспіх тощо. Помилки коректора поділяють на пасивні та активні.

До пасивних помилок належать ті, які зроблені чи не помічені коректором випадково. Це помилки

• «послаблення уваги» (стосується помилок, які знаходяться поряд: перша з них виправляється коректором, друга залишається непоміченою; те саме стосується типових помилок, які повторюються в тексті),

• «похибки ока» (стосується літер, схожих за накресленням – «т» і «г», «н» і «п»),

• «похибки пам’яті» (напр., легко не помітити дублювання переносу в слові в кінці та на початку наступного рядка; повторення літери в ініціалі та в тексті),

• «похибки швидкого читання» (найчастіше коректор за швидкого темпу читання не бачить пропущених голосних, наприклад: літратура; легко можна пропустити помилки-антиципації, наприклад: тим іх них)

Активні помилки – результат свідомого втручання коректора в текст, яке призвело до спотворення змісту чи авторського стилю.

Помилка копіювання − механічне спотворення слова чи фрагмента тексту оператором складання, автором, редактором, верстальником на будь-якому етапі складання, верстання чи редагування тексту. Помилки копіювання. зумовлені психологічними, а не лінгвістичними чи технічними чинниками. Види помилок копіювання розрізняють за кількома критеріями.

• За характером спотворень: заміна (антиципація), дублювання (дитографія, персеверація), пропуск (елізія), переставлення (пермутація) літер, слів, рядків.***

• За впливом помилки на розуміння реципієнтом змісту повідомлення: помилки копіювання, які ідентифікуються реципієнтом одразу як помилки і не заважають розумінню тексту; помилки копіювання, які змінюють значення слова чи повідомлення і призводять до появи інформаційних, логічних, фактичних помилок у тексті.

• За причиною появи: помилки копіювання, які з’являються через неуважність; помилки копіювання, які з’являються через нерозбірливість тексту в оригіналі; помилки копіювання, зумовлені технічними чинниками (розташування літер на клавіатурі, відсутність належних літер чи символів у гарнітурах шрифтів тощо).

***

Антиципація – помилка копіювання, за якої літера наступного складу відтворюється в попередньому (наприклад: лірера)

Дитографія − помилка копіювання, яка виявляється в хибному повторенні літер у слові, самих слів, словосполук або великого фрагменту тексту (наприклад: літетера).

Елізія − помилка копіювання, результатом якої є пропуск літери в слові (наприклад: літратура)

Пермутація (permutare – лат. «замінювати», «переставляти») – помилка копіювання, за якої відбувається переставлення місцями літер, слів чи фрагментів тексту (наприклад, ліетра)

Персеверація мовленнєва (perseveratio − лат. «настирливість», «застрягання») – помилка мовленнєва, яка полягає в дослівному відтворенні попередньої репліки, настирливому повторенні одного й того ж слова чи фрази.

Техніка коректури. Види коректурних знаків і правила їх використання

Коректурні знаки (їх налічується близько 180-ти) виникли й були систематизовані ще в XIX столітті. До наших днів вони збереглися майже без змін. Застарілими в умовах комп’ютерного складання та офсетного друку можна вважати лише кілька знаків, які стосувалися виправлень дефектів ручного складання, високого і глибокого друкування («чорниш», «вирівнювання рядка» тощо). Основним стандартом, у якому зазначені всі види знаків та прописані правила їхнього використання, залишається виданий ще за радянських часів «СИБИД. ГОСТ 70-90. Знаки для раз метки оригиналов и исправления корректурных и пробных оттисков. Общие правила».

Будова коректурного знаку:

	основна лінія
	«прапорець» (за допомогою прапорця можна варіювати форму знаків; крім того, напрям прапорця вказує, на яке поле винесене виправлення)

Види коректурних знаків (КЗ)

Класифікація коректурних знаків здійснюється з урахуванням двох критеріїв – об’єкту виправлення та характеру виправлення.

За об’єктом виправлення	КЗ для виправлення літер, знаків, частин слова, слів, великих фрагментів тексту КЗ для виправлення елементів складання і технічних дефектів складання КЗ для шрифтових виділень та змін КЗ для виправлення елементів декору та інфографіки (лінійок, таблиць, схем) КЗ службового характеру (вказівка коректора, коментар, відміна виправлення)
За характером виправлення	КЗ заміни КЗ вставлення КЗ видалення КЗ переставлення КЗ зміни проміжків (напівапрошів, апрошів, інтерліньяжу) КЗ комбіновані

Однакові помилки в тексті можуть повторюватись. Тому в межах абзацу урізноманітнюють форму знаків одного виду. Наведемо приклади варіювання форми основних знаків: