- •Лекція 1. Поняття і предмет філософії. Характерні риси філософського мислення. Ключові терміни і поняття.
- •1. Особливості становища людини у світі та необхідність її самовизначення.
- •2. Поняття світогляду. Світогляд і філософія.
- •3. Особливості історичного виникнення філософії. Філософія і міфологія.
- •4. Предмет філософії. Характерні риси філософського мислення.
- •5. Філософія і релігія.
- •6. З чого починається філософування.
- •7. Символи філософської мудрості.
- •Лекція 2 Структура та функції філософського знання
- •Лекція 3 Філософія Стародавнього Сходу: особливості західного і східного філософування.
- •1. Проблема “Схід-Захід” в сучасній філософії та культурології. Особливості східного та західного типів філософствування.
- •2. Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії.
- •Періодизація філософії Стародавньої Індії
- •3. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю.
- •3.2. Даосизм.
- •Лекція 4. Антична філософія: етапи розвитку, загальні особливості, античний погляд на світ.
- •Лекція 5 Антична філософія: натурфілософські школи Стародавньої Греції.
- •Лекція 6 Антична філософія: класичний період (софісти, Сократ, Платон, Аристотель)
- •Лекція 7 Антична філософія: завершальний період – ідеї, школи, представники.
- •Лекція 8 Середньовічна філософія: зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського середньовіччя. Патристика.
- •1. Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя
- •2. Особливості середньовічної філософії.
- •3. Хронологія.
- •4. Вихідні ідеї патристики
- •Лекція 9.
- •Лекція 10 Філософія Відродження: характерні риси духовного життя доби та основні напрями ренесансного філософування: гуманістичний антропологізм, неоплатонізм, натурфілософія.
- •2. Провідні напрями ренесансного філософствування: гуманістичний антропологізм, неоплатонізм натурфілософія
- •3. Філософські ідеї пізнього Відродження.
- •Лекція 11 Філософія Нового часу: методологічні пошуки ф.Бекона та р.Декарта.
- •1. Панорама соціокультурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.
- •2. Методологічні пошуки ф.Бекона та р.Декарта
- •Лекція 12. Б. Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі
- •Лекція 13 Німецька класична філософія: і.Кант, ф.Гегель.
- •1. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії
- •2.Іммануїл Кант — творець німецької класичної філософії. Основні ідеї і. Канта
- •2) Філософія Геґеля як найвище досягнення німецької класичної філософії Біографія
- •Лекція 14 Історико-філософський процес у Європі у хіх ст.: зміна парадигм філософського мислення у хіх – поч. Хх ст.Ст.. Вихідні ідеї філософії а.Шопенгауера і с.К’єркегора.
- •1. Зміна парадигми філософського мислення у XIX — на поч. XX ст.
- •2. Вихідні ідеї філософії а.Шопенгауера
- •2. Філософія с.Кіркегора.
- •Лекція 15 Фрідріх Ніцше та ідеї "філософії життя"
- •Лекція 16
- •1. Загальні особливості духовних процесів та розвитку філософії у хх ст.
- •2. Сцієнтистські напрями у зарубіжній філософії хХст.
- •Лекція 17 Філософські течії хх століття: антропологічні напрями.
- •2) Філософська антропологія
- •4) Фрейдизм
- •Лекція 18 Філософські течії хх століття: культурологічні та історіософські напрями.
- •Лекція 19 Релігійна філософія хх ст..
- •1) Неотомізм
- •2) Протестантська філософія
- •3) Езотерична філософія
- •Лекція 20
- •Лекція 22 Філософія в Україні
- •1. Характерні риси української філософії
- •2) Київська Русь
- •3) Хііі-хvіі століття.
- •4) Філософія г.Сковороди.
- •Шлях Григорія Савича Сковороди в Філософію.
- •Філософська Система Сковороди.
- •Філософія в урср
3) Хііі-хvіі століття.
Слід ще згадати впливи юдаїзму й арабських релігійних мислителів, що виявилися в єресі «зжидоватілих», яка, хоч виникла в Києві, набрала більшого поширення в Новгороді.
Глибше філософське зацікавлення пробивається в укр. літературі періоду релігійної боротьби, коли Укр. Землі опинилися в межах Лит. Князівства і Польщі. Цей період зв'язаний з поширенням освіти (братські школи, Острозький наук. гурток і академія) та з впливами зах, течій: схоластики, ренесансу, гуманізму і рел. реформацій.
З кін. 15 в. українці вже здобувають освіту у зах. ун-тах (Болонья, Падуя, Париж, Прага, Краків). Насамперед зах. ідеї діставалися на Україну через польські релігійні й освітні установи й у зв'язку з намаганнями поширити католицизм на укр. землі (Берестейська Унія).
Полемічна література з боку православних і католиків та уніатів користувалася, крім теологічних, також філософськими аргументами (виняток становить антинауковець, з аскетичним наставленням православний полеміст І. Вишенський).
Багато філос. думок висловлено в полемічному творі «Апокрисис» Христофора Філалета кін. 16 — поч. 17 в. Обидві сторони вдаються в полеміці до метафіз. спекуляцій, покликуючись на авторитет Платона, Аристотеля, св. Августина і Томи Аквінського. Вони були також ознайомлені з творами Лютера, Меланхтона і Цвінґлі. Католицькі і протестантські школи на укр. землях у 16 — 17 вв. сприяли поширенню цих філософських теорій і серед укр. молоді.
Дальший розвиток філософських навчання і письменства зв'язаний з Києво-Могилянською Академією, дехто з викладачів якої вчився у Замостській Академії (К. Сакович, І. Трофимович-Козловський, С. Косов) та зах.-євр. ун-тах (І. Ґізель, Т. Прокопович, С. Яворський та ін.).
Філософія викладалася вже в Київ. Лаврській школі з 1631. її викладали у Києві лат. мовою такі вчені: І. Ґізель; Й. Кононович-Горбацький; C. Яворський; М. Козачинський; Ю. Кониський; Йоасаф Кроковський. У останнього вже помітне відхилення від схоластики й Арістотеля та критика томізму, хоч ці системи переважали у філос. поглядах ін. учених Києво-Могилянської Академії.
З Академією пов'язана наук. та письм. діяльність енциклопедиста Т. Прокоповича, що викладав поетику, риторику, логіку, фізику, математику й теологію. В його творах помітні впливи гуманізму і просвітництва, популяризація ідей X. Вольфа і Ф. Ляйбніца. Прокопович поклав основи теорії зверхності світської влади над церковною й обґрунтував самодержавство у творах: «Правда воли монаршей», «Слово о власти и чести царской», «Духовный регламент». Він і багато випускників Академії згодом працювали як викладачі філософії чи церковні діячі у Москві й ін. містах Росії.
Два філософські твори, що появилися в другій пол. 17 в., не зв'язані з Академією. Це «Зерцало богословія» К. Ставровецького-Транквіліона і «Трактатъ о душЂ» (1625) К. Саковича; останній писав філос. праці також поль. мовою. Елементи Ф. є в трактатах П. Могили та А. Зернікава (Чернігівського) про походження св. Духа. Курси філософії читалися у 18 в. у лівобережних колегіях (Чернігівській, Харківській, Переяславській) та в уніатських монастирських школах Василіан.