- •Лекція 1. Поняття і предмет філософії. Характерні риси філософського мислення. Ключові терміни і поняття.
- •1. Особливості становища людини у світі та необхідність її самовизначення.
- •2. Поняття світогляду. Світогляд і філософія.
- •3. Особливості історичного виникнення філософії. Філософія і міфологія.
- •4. Предмет філософії. Характерні риси філософського мислення.
- •5. Філософія і релігія.
- •6. З чого починається філософування.
- •7. Символи філософської мудрості.
- •Лекція 2 Структура та функції філософського знання
- •Лекція 3 Філософія Стародавнього Сходу: особливості західного і східного філософування.
- •1. Проблема “Схід-Захід” в сучасній філософії та культурології. Особливості східного та західного типів філософствування.
- •2. Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії.
- •Періодизація філософії Стародавньої Індії
- •3. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю.
- •3.2. Даосизм.
- •Лекція 4. Антична філософія: етапи розвитку, загальні особливості, античний погляд на світ.
- •Лекція 5 Антична філософія: натурфілософські школи Стародавньої Греції.
- •Лекція 6 Антична філософія: класичний період (софісти, Сократ, Платон, Аристотель)
- •Лекція 7 Антична філософія: завершальний період – ідеї, школи, представники.
- •Лекція 8 Середньовічна філософія: зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського середньовіччя. Патристика.
- •1. Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя
- •2. Особливості середньовічної філософії.
- •3. Хронологія.
- •4. Вихідні ідеї патристики
- •Лекція 9.
- •Лекція 10 Філософія Відродження: характерні риси духовного життя доби та основні напрями ренесансного філософування: гуманістичний антропологізм, неоплатонізм, натурфілософія.
- •2. Провідні напрями ренесансного філософствування: гуманістичний антропологізм, неоплатонізм натурфілософія
- •3. Філософські ідеї пізнього Відродження.
- •Лекція 11 Філософія Нового часу: методологічні пошуки ф.Бекона та р.Декарта.
- •1. Панорама соціокультурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.
- •2. Методологічні пошуки ф.Бекона та р.Декарта
- •Лекція 12. Б. Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі
- •Лекція 13 Німецька класична філософія: і.Кант, ф.Гегель.
- •1. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії
- •2.Іммануїл Кант — творець німецької класичної філософії. Основні ідеї і. Канта
- •2) Філософія Геґеля як найвище досягнення німецької класичної філософії Біографія
- •Лекція 14 Історико-філософський процес у Європі у хіх ст.: зміна парадигм філософського мислення у хіх – поч. Хх ст.Ст.. Вихідні ідеї філософії а.Шопенгауера і с.К’єркегора.
- •1. Зміна парадигми філософського мислення у XIX — на поч. XX ст.
- •2. Вихідні ідеї філософії а.Шопенгауера
- •2. Філософія с.Кіркегора.
- •Лекція 15 Фрідріх Ніцше та ідеї "філософії життя"
- •Лекція 16
- •1. Загальні особливості духовних процесів та розвитку філософії у хх ст.
- •2. Сцієнтистські напрями у зарубіжній філософії хХст.
- •Лекція 17 Філософські течії хх століття: антропологічні напрями.
- •2) Філософська антропологія
- •4) Фрейдизм
- •Лекція 18 Філософські течії хх століття: культурологічні та історіософські напрями.
- •Лекція 19 Релігійна філософія хх ст..
- •1) Неотомізм
- •2) Протестантська філософія
- •3) Езотерична філософія
- •Лекція 20
- •Лекція 22 Філософія в Україні
- •1. Характерні риси української філософії
- •2) Київська Русь
- •3) Хііі-хvіі століття.
- •4) Філософія г.Сковороди.
- •Шлях Григорія Савича Сковороди в Філософію.
- •Філософська Система Сковороди.
- •Філософія в урср
Лекція 1. Поняття і предмет філософії. Характерні риси філософського мислення. Ключові терміни і поняття.
СВІТОГЛЯД - сукупність узагальнених уявлень людини про світ, місце людини у світі, підвалини людських взаємин із світом, що виконують функції людського самоусвідомлення та світоорієнтування.
ФІЛОСОФІЯ - (з давньогрец.: любов до мудрості) — теоретична форма світогляду; особливий рівень мислення, на якому думка усвідомлює себе саму у своєму ставленні до дійсності та шукає остаточних, абсолютних засад для власних актів і людського самоствердження у світі.
РЕФЛЕКСІЯ - (з латин.: загинати, обертати) — унікальна здатність людської свідомості (і думки) у процесі сприйняття дійсності сприймати і себе саму; внаслідок цього людська свідомість постає водночас і як самосвідомість, думка про щось — як думка про думку, знання про щось — як знання про саме знання.
КАТЕГОРІЇ - (з давньогрец.: демонструю, виявляю) — гранично широкі, вузлові поняття певної галузі знання, сукупність яких окреслює якісну специфіку предмета пізнання даної галузі.
1. Особливості становища людини у світі та необхідність її самовизначення.
Вивчення філософії ми розпочинаємо з питання про людину і її становище бо:
Філософія є людською справою.
Ми завжди маємо справу з людиною про що б ми не вели мову – реально ми можемо вести мову тільки про те, що вступило у контакт з нашим сприйняттям.
Ми не знаємо світ сам по собі, ми знаємо те, що відкрилося нам через діяльність, працю, пізнання, фантазію.
Виникає питання: що робить людину людиною, що становить основу її буття.
Декарт: лише філософія відрізняє нас від дикунів.
Які ж властивості і потреби людини зумовлюють існування філософії?
Особливості становища людини у світі:
Розумність – здатність людини не лише творити та діяти, а й усвідомлювати себе і те, що її оточує, це – здатність людини не зливатися із дійсністю та власними діями, володіти засобами оцінки дійсності.
Біологічна неспеціалізованість – в будову людського організму не закладена програма способу її життя.
У тваринному світі діє закон співвідношення органів і функцій – якщо є певний орган, то він виконує саме такі функції;
Коли ж народжується людина, ми не можемо гарантовано прогнозувати її долю;
Стиль життя людини не визначається особливостями її анатомічної будови.
Свобода – відсутність певної програми життя робить людину вільною істотою, яка має можливість обирати, проектувати своє життя.
Універсальність – якщо людина не призначена до чогось конкретно, то вона може стати всім, людина – незапрограмована, вона повинна сама сформулювати програму свого життя. Це зумовлює відповідальність людини за самореалізацію – людина може стати всім, а може – нічим.
Усвідомлення власної смертності – людина є єдиною істотою, яка усвідомлює свою смертність, обмеженість і скінченність свого життя. Життя дається тільки раз – ціна життєвого вибору оплачена ціною всього життя.
Висновок:
для того, щоб бути людиною, недостатньо просто нею народитися;
потрібно виробити життєву програму, здійснити свій життєвий вибір
історичне покликання філософії – надати людині інтелектуальні засоби для здійснення свого життєвого вибору.