3.4.Вища освіта
Сьогодні Україна потребує висококваліфікованих, фахових спеціалістів у галузі безпеки та цивільного захисту [Див 3, с.26].
Вища освіта з БЖДЛ включає два послідовні етапи навчання: системно-орієнтований та задачно-орієнтований. Системно-орієнтоване навчання формує у студентів здатність до комплексного наукового розв’язання проблем безпеки, науково-досвідного обгрунтування правових і соціально-економічних механізмів політики в галузі захисту людини і середовища її існування.
Вимоги до освітньої підготовки містять задачі, засвоєння яких завершує тематику шкільної освіти стосовно компетентності особи з питань забезпечення індивідуальної безпеки.
Випускник вищого навчального закладу з дипломом про базову вищу освіту повинен бути здатним забезпечити необхідний рівень безпеки в повсякденні як собі, так і особам, про яких піклується. Він має бути готовим забезпечити індивідуальну безпеку та виконувати певні роботи в складі групи фахівців із забезпечення зовнішнього захисту людей в умовах надзвичайних ситуацій.
Під час розробки змісту навчання державні вимоги до змісту освіти з БЖДЛ реалізуються у вигляді сукупності розділів (тем) навчальних дисциплін, програм практик, курсових та дипломних робіт тощо. Однією з умов ефективного засвоєння дисципліни «Безпека життєдіяльності» є навчально-матеріальне оснащення закладу, що має включати нормативно-правові акти з питань цивільного захисту, підручники з дисципліни «Безпека життєдіяльності», а також фахові періодичні видання, зокрема, журнали «Безпека життєдіяльності», «Пожежна безпека» та газета «МНС-інфо» [Див 1, с.19].
Навчальні дисципліни, які мають зміст безпосередньо з певних складових проблеми БЖДЛ (Безпека життєдіяльності, Валеологія, Екологія, Основи медичних знань, Основи ергономіки, Охорона праці, Охорона праці в галузі, Цивільна оборона тощо), передбачають завершення неперервної підготовки студентів (спеціалістів) для вирішення відповідних задач діяльності.
3.5.Післядипломна освіта
За останні 10 років в Україні захищено 28 докторських та 109 кандидатських дисертацій з охорони праці та безпеки життєдіяльності [Див 5, с.20].
Основною метою післядипломної освіти з БЖДЛ є оволодіння фахівцями та керівним складом різних видів соціальної і професійної діяльності новітніми досягненнями в галузі проблеми безпеки людини. Перевага надається підвищенню загальнотеоретичної, функціональної, спеціальної та правової підготовки.
Післядипломна освіта з проблеми БЖДЛ організовується з дотриманням чинних правил вищої освіти стосовно розробки і впровадження вимог до змісту, обсягу і рівня підготовки фахівця за період знаходження в закладі післядипломної освіти. Необхідно визначити рівень і прогрес слухача в даній сфері та відповідно оформити.
Саме четверта програма з БЖД жорстко повертає нас до навичок для фахової діяльності. За цією програмою мета дисципліни визначає, що набуті компетенції, знання, вміння та навички призначені для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій та природних небезпек. Збереження життя і здоров`я персоналу суб`єктів господарювання передбачено лише в умовах небезпечних та НС. Таким чином програма втратила загальножиттєву направленість і набула чіткої професіоналізації. Програма є певним поворотом назад до часів впровадження дисципліни «БЖД» і спробою винести компетенції фахівця цивільного захисту у підготовку пересічної людини та фахівця [Див 2, с.13].
Післядипломна освіта має відбуватися в закладах освіти, передбачених ст. 47, 48, 49 Закону України "Про освіту".
А.В.Русаловський зауважує, що ще не до кінця подолана асиметрія між законодавчою базою і програмами, зазначаючи необхідність вдосконалення законодавства з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності [Див 3, с.29]