77. Види фінансових ризиків.

Класифікація ризиків. Ризики діляться на чисті та спекулятивні. Чисті ризики означають можливість отримання збитку або нульового результату. Спекулятивні ризики виражаються в ймовірності отримати як прибуток, так і збиток від операцій.

Звичайно розрізняють наступні види ризиків (ризики внутрішні і зовнішні):

Внутрішні ризики.

Основні види підприємницького ризику: Виробничий ризик. Пов'язаний з виробництвом продукції, товарів, послуг із здійсненням будь-яких видів виробничої діяльності. Причини виникнення ризику: можливе зниження передбачуваних обсягів виробництва, ріст матеріальних та інших витрат, сплата високих відсотків по залучених коштах та податків.

Комерційний ризик. Виникає в процесі реалізації товарів і послуг. Причини - зниження обсягів реалізації товарів і послуг у результаті, з міни кон'юнктури ринку збуту, підвищення закупівельних цін, непередбачене зниження обсягів закупівель, втрати товару в процесі обертання, підвищення витрат у процесі обертання (у торгівлі). У будь-якій господарській діяльності завжди існує небезпека втрат, що випливає із специфіку тих або інших господарських операцій. Небезпека таких втрат - це комерційні ризики. Комерційний ризик означає невпевненість у. можливому результаті, невизначеності цього результату діяльності. Складовою частиною комерційних ризиків є фінансові ризики.

Фінансовий ризик. Виникає в сфері відносин підприємств з банками та іншими фінансовими інститутами. Вони зв'язані з імовірністю втрат яких-небудь грошових сум або їх недоотриманням. Вимірюється відношенням залучених коштів до власних. Фінансові ризики - це спекулятивні ризики. Інвестор, здійснюючи венчурне вкладення капіталу, заздалегідь знає, що для нього можливі тільки два види результатів: прибуток або збиток. Особливістю фінансового ризику є імовірність виникнення збитку в результаті проведення яких-небудь операцій у фінансово-кредитній і біржовій сферах, здійснення операцій з фондовими цінними паперами, тобто ризику, який витікає з природи цих операцій.

До фінансових ризиків належать (на прикладі банківських установ):

• кредитний ризик;

• відсотковий ризик;

• валютний ризик;

• ризик упущеної фінансової вигоди;

• бізнес-ризик;

• інвестиційний ризик та іншу які ми розглянемо нижче.

Кредитний ризик [default risk] — 1) ризик того, що позичальник не сплатить по позичці; 2) ймовірність того, що вартість частини активів фірми, а особливо кредитів, або буде зведена до нуля, або фактична прибутковість по даній частині активів виявиться значно нижчою очікуваного рівня; 3) ймовірність неповернення кредитів; 4) ймовірність значних збитків по кредитах і інших активах унаслідок невиконання позичальником своїх зобов'язань. [Номінальна і ринкова вартість кредитів].

Бізнес-ризик - це здатність підприємства підтримувати доходи на вкладений капітал.

Інвестиційний ризик - це ризик втрати всього інвестованого капіталу, а також очікуваного доходу.

Реінвестиційний ризик — невизначеність прибутковості активу з фіксованим доходом, породжувана непередбачуваністю процентної ставки, по якій доходи від активу можуть бути реінвестовані.

Процентний (ринковий, курсовий) ризик,— .1) ризик того, що ціна активів упаде через ріст норми відсотка; 2) імовірність того, що зміна процентних ставок зменшить чисту, процентну маржу банку; 3) несприятливі зміни вартості активів і пасивів унаслідок зміни процентних ставок; 4) імовірність скорочення спреда банку між процентними доходами і процентними витратами внаслідок зміни процентних ставок; 5) невизначеність доходу від цінного папера з фіксованим доходом, що виникає внаслідок несподіваних коливань вартості активу через зміни процентної ставки; 6) небезпека втрат комерційними банками, кредитними установами, інвестиційними фондами, селенговими компаніями в результаті перевищення відсоткових ставок, що виплачуються ними на залучені кошти, над ставками за наданими кредитами.

Процентний, інвестиційний та бізнес-ризик можуть бути об’єднані під назвою системного ринкового ризику. Для комерційних банків - це ризик того, що протягом певного періоду вартість залучених банком коштів (відсоток, який банк винний сплатити за їх зберігання) може обігнати середню процентну ставку за кредитами, тобто банк може вийти на негативний спред. Це відбувається, якщо виникає розрив (геп), незбалансованість активів та пасивів зі змінною та фіксованою ставками.

У нашому випадку - це:

1) перевищення пасивів зі змінною ставкою над активами з фіксованою ставкою при зростанні процентних ставок;

2) перевищення активів зі змінною ставкою над пасивами з фіксованою ставкою при падінні процентних ставок.

Із процентним ризиком зв'язаний валютний ризик. Валютний ризик — 1) ймовірність того, що зміна курсів іноземних валют приведе до появи у фірми збитків унаслідок зміни ринкової вартості його активів і пасивів; 2) невизначеність у прибутковості іноземного фінансового активу, зв'язана з невідомим заздалегідь курсом, по якому іноземна валюта буде обмінюватися на валюту інвестора. Валютні ризики є небезпекою валютних втрат при проведенні зовнішньоекономічних, кредитних та інших валютних операцій.

Ризик упущеної фінансової вигоди - це ризик настання непрямого (побічного) фінансового збитку (неотриманий прибуток) у результаті нездійснення якого-небудь заходу (наприклад, страхування) або при зупинці господарської діяльності.

Ризик ліквідності — 1) ймовірність того, що кошти, необхідні для покриття депозитів, що вилучаються, і задоволення попиту на кредити, виявляться в потрібний момент недоступні, що приведе до несподіваних збитків Для банку; 2) ймовірність появи дефіциту наявних коштів у момент, коли в них відчувається потреба. Розрізняють ліквідність миттєву, середньострокову і довгострокову.

Ризик неплатоспроможності (банкрутства) — це ризики, що впливають на життєздатність фірми в довгостроковому періоді; характеризуються імовірністю того, що капітал банку зможе покрити збитки від діяльності. Якщо банк видав занадто велику кількість поганих кредитів або ринкова вартість значної частини його портфеля цінних паперів знижується, це призводить до серйозних втрат капіталу при їх продажу, а його рахунки, призначені для компенсації подібних збитків, виявляються перевантаженими. Якщо інвестори і вкладники довідаються про цю проблему і починають вилучати свої кошти, банк, як правило, швидко втрачає ліквідність, що змушує регулюючі органи оголосити банк неплатоспроможним і закрити його.

Психологія кредитора в ситуації сумнівної позички: заперечення, гнів, спроба домовитися, депресія і прийняття,(згода, смиренність). Зміст рекомендацій — якнайшвидше просуватися до останньої стадії — прийняття ситуації. Оскільки перші три стадії звичайно проходять швидко, найбільшою перешкодою виявляється стадія депресії.

Принцип диверсифікованості припускає, що якщо кредитор і не в змозі оцінити ризик окремих позик, то він може це зробити по відношенню до всього кредитного портфеля. Позичка, що веде до диверсифікованості кредитного портфеля, цінніше для банку, чим та яка цього не забезпечує. Перша заслуговує знижки, друга — премії. Умова "або бери, або іди".

Ризик недоодержання прибутку — імовірність зміни чистого прибутку банку; це ризик, що відноситься до-чистого прибутку банку (після відрахований усіх втрат, включаючи податки).

Інфляційний ризик — імовірність того, що підвищення цін на товари і послуги (інфляція) зненацька зведе до Нуля купівельну спроможність прибутку банку і його виплат акціонерам.

Забалансові ризики — це ризики, породжувані зобов'язаннями, що не зареєстровані в балансі.

Ризик аффіляції - ризик вразливості — будучи дочірнім підприємством холдингової компанії, банк піддається всім ризикам, які їй можуть загрожувати.

Технологічний ризик — ризик того, що в результаті технологічних змін існуючі системи виробництва і збуту застаріють і, тим самим, зменшаться капітал фірми і її здатність отримувати прибуток.

Ризик зловживань — імовірність того, що власники фірми, її службовці або клієнти порушать закон, а це спричинить збитки внаслідок шахрайства, розтрати, крадіжки чи інших незаконних дій.

Ризик некомпетентності — банківська справа є однією з тих сфер економіки, у відношенні якої мало хто з нас може дозволити собі нічого не знати. Наприклад, одним із ключових факторів, що визначає структуру конкретного банківського кредитного портфеля, є досвід і кваліфікація менеджерів в галузі різних видів кредитування (чи конкретного виду кредитування).

Ризик ефективності операцій — ризик того, що поточна неефективність банку приведе до скорочення потоку доходів.

Ризик розрідження капіталу — імовірність падіння прибутку на одну акцію в зв'язку з випуском акцій на суму, що перевершує потенціал і активи банку, що веде до їх знецінення і втратою контролю над ними.

Ризик ринкової стратегії — ризик того, що банк неадекватно визначить власний ринок чи не зможе забезпечити надання фінансових продуктів і послуг, що створюють чи попит задовольняють вже існуючі потреби.

Ризик потенційних збитків — максимальна сума можливих втрат банку.

Зовнішні ризики.

Політичний ризик — 1) ймовірність того, що зміна законодавчих чи регулюючих актів усередині країни або за її межами негативно вплине на прибуток, операції і перспективи фірми; політичний ризик зв'язаний не тільки з конкретною країною, але і сусідніми країнами, регіоном, і давіть геополітикою — благополучний Кувейт, але поруч Ірак!; 2) невизначеність прибутковості іноземних фінансових активів, зв'язана з можливим обмеженням інтересів інвесторів урядом країни емітента.

Ризик регулювання — ризик того, що непередбачені дії або бездіяльність регулюючих органів зменшать капітал фірми і її здатність вести прибуткову діяльність. Цей ризик можна також визначити як правовий (ймовірність зміни законодавства, вимірювана через частоту зміни),

Ризик клієнта — ризик Того, що конкуренти перехоплять ринки і клієнтів фірми і тим самим підірвуть її капітал і здатність приносити прибуток. Цей ризик можна також визначити як діловий чи конкурентний.

Країнний ризик — вимір ступеня ризику по кожній країні. Відповідно до країнного ризику країни можна розділити на "інвестиційне привабливі "(із сприятливим інвестиційним кліматом...) та "інвестиційно непривабливі".

У термінах сучасної теорії портфеля країнний ризик може бути розділений на систематичний і несистематичний. Несистематичний країнний ризик може бути знижений за допомогою диверсифікованості банківського портфеля міжнародних активів і пасивів. Тому особливою турботою є систематичний країнний ризик. Найважливіша проблема для ризик менеджерів — вимір ризику і встановлення адекватної ризикової премії.

Політичні, соціальні і правові безладдя в таких країнах, як Мексика, Бразилія, Аргентина, Іран, Ірак, Кувейт, Афганістан, Сальвадор, Філіппіни, країни СНД є прикладом країнних ризиків. Дві фундаментальні проблеми: 1) уразливість до зовнішніх шоків (наприклад, падіння нафтових чи сировинних цін); 2) нездатність встановити в економічних системах слаборозвинених країн ринкові стимули і ринкову дисципліну (про що свідчать, наприклад, неконтрольований ріст грошової маси і гіперінфляція).