- •«Ринок фінансових послуг»
- •1. Суть, роль, функції та передумови виникнення ринку фінансових послуг.
- •2. Класифікація фінансових послуг і фінансових операцій.
- •3. Етапи розвитку і стан ринку фінансових послуг в Україні.
- •4. Склад суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •5. Функції органів місцевої влади на ринку фінансових послуг.
- •15. Кредитні спілки, як небанківські фінансово-кредитні інститути.
- •16. Ломбарди як небанківські фінансово-кредитні інститути.
- •17. Комерційні банки: універсальні та спеціалізовані.
- •18. Банківська система як система посередників на ринку фінансових послуг.
- •19. Діяльність недержавних пенсійних фондів на ринку фінансових послуг.
- •20. Світові тенденції розвитку та конкурентні переваги фінансового посередництва.
- •21. Сутність та роль інституційної структури фінансового середовища.
- •22. Функції маркет-мейкерів на ринку фінансових послуг.
- •23. Торговці цінними паперами та їх роль у функціонуванні фінансового ринку.
- •24. Хедж-фонди як альтернативна форма інвестування капіталу.
- •25. Фінансові послуги інститутів у сфері аудиторської і консалтингової діяльності.
- •26. Фінансові послуги антикризового управління, інститутів з оцінки майна.
- •27. Роль фінансових аналітиків ринку.
- •28. Рейтингові агентства.
- •29. Складання рейтингів корпоративного управління.
- •30. Характеристика ринку фінансових послуг за основною групою фінансових активів.
- •31. Суб’єкти, інструменти, функції та основні фінансові послуги грошового ринку.
- •32. Суб’єкти, інструменти, функції та основні фінансові послуги валютного ринку.
- •33. Суб’єкти, інструменти, функції та основні фінансові послуги ринку позик.
- •34. Суб’єкти, інструменти, функції та основні фінансові послуги фондового ринку.
- •35. Суб’єкти, інструменти, функції та основні фінансові послуги страхового ринку.
- •36. Поняття та елементи інфраструктури ринку фінансових послуг.
- •37. Особливості організації та функціонування інфраструктури ринку цінних паперів.
- •38. Основні види фінансових послуг на грошовому ринку: депозитні операції; операції з інструментами грошового ринку в платіжних системах; нетрадиційні банківські операції та послуги.
- •39. Розвиток банківських послуг, проблеми та перспективи розміщення фінансових активів в банківських установах.
- •40. Операції центральних банків на відкритому ринку.
- •41. Роль казначейських векселів та інших видів короткострокових урядових цінних паперів.
- •42. Векселі, їх види та особливості випуску.
- •43. Взаємодія і взаємозв'язок грошово-кредитної та фінансової політики.
- •44. Особливості обігу банківського акцепту.
- •45. Суть та особливості дії євродоларів.
- •46. Інструменти грошово-кредитної політики Національного банку України.
- •47. Нетрадиційні банківські операції та послуги.
- •48. Основні види фінансових послуг на валютному ринку.
- •49. Конверсійні операції на валютному ринку.
- •50. Операції на форвардному ринку, ринку валютних опціонів та свопів. Похідні цінні папери третього порядку.
- •51. Валютні опціони: особливості дії та види.
- •52. Особливості укладення та виконання валютних свопів.
- •53. Стратегія валютного арбітражу.
- •54. Акредитив як форма міжнародних розрахунків: суть, особливості, види.
- •55. Суть, особливості здійснення та види інкасо.
- •56. Чекова форма розрахунків.
- •57. Особливості організації міжнародних розрахунків та їх основні форми: акредитив, інкасові операції, банківський переказ, чекова форма розрахунків.
- •58. Форфейтинг як форма кредитування зовнішньоекономічних операцій.
- •59. Споживчий кредит як банківська послуга фізичним особам.
- •60. Іпотечне кредитування.
- •61. Сутність, механізм та види лізингу.
- •62. Мікрокредитування бізнесу в Україні: принципи та умови. Програма мікрокредитування в Україні.
- •63. Кредитні лінії для розвитку бізнесу в країнах Східної Європи: сб, єбрр, урядів Німеччини, сша, Японії, інших країн.
- •64. Емісійна діяльність на фондовому ринку.
- •65. Основні види фінансових послуг на фондовому ринку. Сутність, функції та види цінних паперів.
- •66. Діяльність фондових бірж на ринку цінних паперів.
- •67. Особливості формування ринку акцій.
- •68. Особливості становлення та функціонування ринку муніципальних цінних паперів.
- •69. Випуск та обіг депозитарних розписок.
- •70. Лістинг цінних паперів.
- •71. Особливості біржового обігу цінних паперів. Технологія торгівлі цінними паперами.
- •72. Фондові індекси. Індекси українського фондового ринку.
- •73. Біржові операції з цінними паперами.
- •74. Особливості проведення аукціонів. Види аукціонів.
- •75. Учасники депозитарної системи України.
- •76. Ризик в процесі прийняття управлінських рішень у фінансовій сфері. Сутність та моделі управління фінансовими ризиками.
- •77. Види фінансових ризиків.
- •78. Фундаментальний і технічний аналіз ринку фінансових послуг.
- •79. Управління портфелем цінних паперів.
- •80. Мета і форми державного регулювання діяльності на ринку фінансових послуг.
- •81. Органи, які здійснюють державне регулювання ринку фінансових послуг.
- •82. Порядок ліцензування операцій на ринку фінансових послуг.
- •83. Діяльність на ринку фінансових послуг Кабінету Міністрів України як органу виконавчої влади.
- •84. Основні завдання Міністерства фінансів України на ринку фінансових послуг.
- •85. Діяльність та функції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
- •86. Діяльність та функції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
- •87. Резолюції Міжнародної організації комісій з цінних паперів (iosco).
- •88. Директиви Базельського комітету з банківського нагляду.
- •89. Міжнародні стандарти регулювання ринку фінансових послуг.
- •90. Діяльність саморегулівних організацій на ринку фінансових послуг.
74. Особливості проведення аукціонів. Види аукціонів.
Аукціонна торгівля - це вид ринкової торгівлі, при якій продавець, бажаючи одержати максимальний прибуток, використовує пряму конкуренцію декількох покупців, присутніх на продажу. Аукціонна торгівля використовується переважно для збуту порівняно обмеженого переліку товарів: хутро, предмети антикваріату, художні вироби, коні, вироби з дорогоцінних металів, вовна, чай, тютюн, овочі, фрукти, квіти, риба, тропічні породи лісу та ін.
Техніка проведення аукціону поділяється на 4 стадії (етапи):
1) підготовка аукціону;
2) огляд товарів;
3) аукціонний торг;
4) оформлення аукціонної операції та передача товару покупцю.
1. Підготовка аукціону. Починається за 2-3 місяці до майбутнього аукціону. Прийняті від продавців товари сортуються залежно від якості за лотами (стандартна партія або одиниця товару). Кожному лоту надається номер, під яким він продаватиметься з аукціону. Від кожної партії відбирається зразок.
Після закінчення сортування аукціонний комітет випускає каталог з вказівкою номерів лотів, сорту та кількості одиниць товару в кожному лоті. Каталог розсилається можливим покупцям з додатком Правил аукціонного торгу. У правилах указуються:
1) порядок огляду товарів;
2) порядок продажу та фіксації цін;
3) порядок укладення контрактів;
4) право продажу товарів третім особам;
5) порядок зняття товару з торгів;
6) розмір відсотка, який стягується з вартості куплених товарів на користь адміністрації аукціону;
7) порядок вирішення суперечок між сторонами. У каталозі повідомляється:
дата відкриття аукціону, його тривалість і місце проведення;
час, встановлений для огляду товару;
час проведення торгів;
останній день платежу за придбання товару.
Звичайно в каталозі однакові за якісними показниками лоти групуються в більші партії - страти, які в каталозі відділяються один від одного лініями.
У підготовку аукціону входить також сповіщення потенційних покупців про терміни проведення торгу. Для цього за 1,5-2 місяці до початку аукціону в пресі розміщаються рекламні оголошення з вказівкою:
умов, місця та часу проведення торгів;
кількості й асортименту пропонованих до продажу товарів.
Дуже ефективним засобом інформування служать яскраво оформлені рекламні щити та транспортери, що розташовуються:
в місцях проведення аукціону;
на території торговельних підприємств;
на фасадах будівель, де проводиться аукціон. Разом з цим може застосовуватися:
радіо- та телереклама;
розсилка потенційним покупцям рекламних брошур, проспектів, рекламних листів і т. д.
2. Огляд товарів. Обов’язковою умовою організації аукціону є завчасне надання потенційним покупцям можливості ознайомитися з товаром.
Огляд товарів проводиться звичайно за тиждень або за 10 днів до відкриття торгів. Кількість днів, відведених для огляду товарів, залежить від розмірів аукціонної експозиції. Скорочення термінів, що відводяться для огляду, може бути досягнуто шляхом удосконалення устаткування залів (спеціальні стенди, візки, денне освітлення і т. д.).
Попередній огляд товарів є обов’язковим, оскільки за умовами аукціонного торгу ніякі претензії щодо якості товарів до продавців і організаторів аукціону після продажу не приймаються (крім прихованих дефектів). Тому покупці повинні уважно оглянути виставлені зразки і в каталозі зробити відмітки номерів лотів і стрингів, які їх зацікавили.
Покупець може ознайомитися не тільки із зразками товарів, але і зі всіма лотами, які його зацікавили (звичайно він цього не робить, оскільки довіряє організаторам аукціону).
На аукціонах чаю та тютюну проводиться дегустація відібраних покупцем зразків. Крім того, покупці під час огляду можуть придбати зразки вподобаних ними партій для додаткової перевірки їх якості.
3. Аукціонний торг. Торги починаються в наперед визначену годину і день і проводяться в спеціальному аукціонному залі, що має форму амфітеатру. При гласному способі аукціоніст оголошує номер чергового лота, називає початкову (стартову) ціну і питає: »Хто більше?» Якщо чергового підвищення ціни не пропонується, аукціоніст після триразового запитання: »Хто більше?» ударяє молотком, підтверджуючи, що даний лот проданий останньому, що назвав найвищу ціну.
Покупець, що хоче придбати товар, піднімає сигнальну табличку, лицьова сторона якої звернена до аукціоніста, і оголошує ціну, що перевищує стартову. Аукціоніст повторює кожну запропоновану покупцем ціну і називає місце, звідки надійшла ціна. У тих випадках, коли через відсутність інтересу до даного лота або внаслідок змови покупців не вдається досягти наміченого рівня продажної ціни, аукціоніст має право без пояснення зняти лот з торгу і виставити його пізніше знову. До удару молотка аукціоніста покупець має право відкликати зроблену пропозицію про ціну.
У складі президії аукціону, крім аукціоніста, знаходяться його помічники, які спостерігають за поведінкою покупців.
Покупцю, що купив перший лот у стрингу і бажає придбати за тією ж ціною інші лоти з даної партії, надається перевага перед іншими покупцями.
У разі виникнення розбіжностей між адміністрацією аукціону та покупцем за першою зберігається право перепродажу будь-якого лота. Претензії можуть бути висунуті адміністрації до продажу наступного лота.
Темп аукціонних торгів дуже високий, і для продажу одного лота в середньому потрібно менше ЗО сек. Таким чином, за 1 год. продають понад 300 лотів.
При автоматизованій системі проведення аукціонного торгу над столом аукціоніста встановлений циферблат з рухомою стрілкою. Аукціоніст встановлює стрілку на найнижчій ціні. Кожен покупець має на закріпленому за ним місці кнопку, яку він натискає тоді, коли бажає зробити покупку за пропонованою ціною. Якщо одночасно декілька покупців натиснуть кнопки, стрілка просунеться до вищої ціни, а на спеціальному табло поряд з циферблатом спалахують номери цих покупців. Стрілка просуватиметься до вищої ціни до тих пір, поки не залишиться один покупець. У цей момент вона зупиняється і на табло з’являється номер цього покупця. Операція вважається завершеною і не може бути анульована іншим покупцем. Дана система застосовується і при використанні способу продажу товарів на зниження ціни (в основному для товарів, що швидко псуються).
4. Оформлення аукціонної операції і передача товару покупцю. Після закінчення торгів покупець оформляє аукціонну операцію. Адміністрація аукціону вручає покупцю контракт на куплений товар. Контракт має типову форму. Покупець підписує контракт і повертає його в контору аукціону, залишивши собі копію. На підставі контракту бухгалтер виписує товарний чек у 2-х екземплярах. У чеці вказуються:
найменування товару;
номер інформаційної карти;
номер лота;
остаточна аукціонна ціна;
відомості про покупця;
дата продажу.
На підставі товарного чека, оплаченого покупцем, бухгалтер реєструє продаж товарів в аукціонній відомості для подальшого розподілу виручки (різниці між стартовою і продажною ціною) між власником товару й організаторами аукціону.
Терміни вивозу товару з аукціонного складу залежать від виду товару (як правило, для товарів, що не швидко псуються, протягом 2-3 тижнів).
Залежно від порядку організації аукціони бувають:
1) примусові - які проводяться, як правило, державними організаціями з метою продажу конфіскованих, незатребуваних і неоплачених товарів, закладеного і не викупленого в строк майна;
2) добровільні - які проводяться за ініціативою власників товарів з метою найбільш вигідного їх продажу.
Аукціони бувають на підвищення або зниження ціни у гласній або таємній формах.
При так званому аукціоні на підвищення ціни (одностайний аукціон, або англійський) торги починаються з оголошення мінімальної ціни, встановленої продавцем. Після цього покупці роблять добровільні надбавки на величину не нижче за мінімальну надбавку, вказану в правилах проведення торгів. При цьому номер покупця й остаточна ціна гласно оголошується. При негласному (німому) аукціоні покупці подають аукціоністу наперед встановлені знаки згоди на додаткові ціни. Аукціоніст кожного разу оголошує нову ціну, не називаючи покупця. Негласне проведення аукціону дозволяє зберегти в таємниці покупці.
