- •«Ринок фінансових послуг»
- •1. Суть, роль, функції та передумови виникнення ринку фінансових послуг.
- •2. Класифікація фінансових послуг і фінансових операцій.
- •3. Етапи розвитку і стан ринку фінансових послуг в Україні.
- •4. Склад суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •5. Функції органів місцевої влади на ринку фінансових послуг.
- •15. Кредитні спілки, як небанківські фінансово-кредитні інститути.
- •16. Ломбарди як небанківські фінансово-кредитні інститути.
- •17. Комерційні банки: універсальні та спеціалізовані.
- •18. Банківська система як система посередників на ринку фінансових послуг.
- •19. Діяльність недержавних пенсійних фондів на ринку фінансових послуг.
- •20. Світові тенденції розвитку та конкурентні переваги фінансового посередництва.
- •21. Сутність та роль інституційної структури фінансового середовища.
- •22. Функції маркет-мейкерів на ринку фінансових послуг.
- •23. Торговці цінними паперами та їх роль у функціонуванні фінансового ринку.
- •24. Хедж-фонди як альтернативна форма інвестування капіталу.
- •25. Фінансові послуги інститутів у сфері аудиторської і консалтингової діяльності.
- •26. Фінансові послуги антикризового управління, інститутів з оцінки майна.
- •27. Роль фінансових аналітиків ринку.
- •28. Рейтингові агентства.
- •29. Складання рейтингів корпоративного управління.
- •30. Характеристика ринку фінансових послуг за основною групою фінансових активів.
- •31. Суб’єкти, інструменти, функції та основні фінансові послуги грошового ринку.
- •32. Суб’єкти, інструменти, функції та основні фінансові послуги валютного ринку.
- •33. Суб’єкти, інструменти, функції та основні фінансові послуги ринку позик.
- •34. Суб’єкти, інструменти, функції та основні фінансові послуги фондового ринку.
- •35. Суб’єкти, інструменти, функції та основні фінансові послуги страхового ринку.
- •36. Поняття та елементи інфраструктури ринку фінансових послуг.
- •37. Особливості організації та функціонування інфраструктури ринку цінних паперів.
- •38. Основні види фінансових послуг на грошовому ринку: депозитні операції; операції з інструментами грошового ринку в платіжних системах; нетрадиційні банківські операції та послуги.
- •39. Розвиток банківських послуг, проблеми та перспективи розміщення фінансових активів в банківських установах.
- •40. Операції центральних банків на відкритому ринку.
- •41. Роль казначейських векселів та інших видів короткострокових урядових цінних паперів.
- •42. Векселі, їх види та особливості випуску.
- •43. Взаємодія і взаємозв'язок грошово-кредитної та фінансової політики.
- •44. Особливості обігу банківського акцепту.
- •45. Суть та особливості дії євродоларів.
- •46. Інструменти грошово-кредитної політики Національного банку України.
- •47. Нетрадиційні банківські операції та послуги.
- •48. Основні види фінансових послуг на валютному ринку.
- •49. Конверсійні операції на валютному ринку.
- •50. Операції на форвардному ринку, ринку валютних опціонів та свопів. Похідні цінні папери третього порядку.
- •51. Валютні опціони: особливості дії та види.
- •52. Особливості укладення та виконання валютних свопів.
- •53. Стратегія валютного арбітражу.
- •54. Акредитив як форма міжнародних розрахунків: суть, особливості, види.
- •55. Суть, особливості здійснення та види інкасо.
- •56. Чекова форма розрахунків.
- •57. Особливості організації міжнародних розрахунків та їх основні форми: акредитив, інкасові операції, банківський переказ, чекова форма розрахунків.
- •58. Форфейтинг як форма кредитування зовнішньоекономічних операцій.
- •59. Споживчий кредит як банківська послуга фізичним особам.
- •60. Іпотечне кредитування.
- •61. Сутність, механізм та види лізингу.
- •62. Мікрокредитування бізнесу в Україні: принципи та умови. Програма мікрокредитування в Україні.
- •63. Кредитні лінії для розвитку бізнесу в країнах Східної Європи: сб, єбрр, урядів Німеччини, сша, Японії, інших країн.
- •64. Емісійна діяльність на фондовому ринку.
- •65. Основні види фінансових послуг на фондовому ринку. Сутність, функції та види цінних паперів.
- •66. Діяльність фондових бірж на ринку цінних паперів.
- •67. Особливості формування ринку акцій.
- •68. Особливості становлення та функціонування ринку муніципальних цінних паперів.
- •69. Випуск та обіг депозитарних розписок.
- •70. Лістинг цінних паперів.
- •71. Особливості біржового обігу цінних паперів. Технологія торгівлі цінними паперами.
- •72. Фондові індекси. Індекси українського фондового ринку.
- •73. Біржові операції з цінними паперами.
- •74. Особливості проведення аукціонів. Види аукціонів.
- •75. Учасники депозитарної системи України.
- •76. Ризик в процесі прийняття управлінських рішень у фінансовій сфері. Сутність та моделі управління фінансовими ризиками.
- •77. Види фінансових ризиків.
- •78. Фундаментальний і технічний аналіз ринку фінансових послуг.
- •79. Управління портфелем цінних паперів.
- •80. Мета і форми державного регулювання діяльності на ринку фінансових послуг.
- •81. Органи, які здійснюють державне регулювання ринку фінансових послуг.
- •82. Порядок ліцензування операцій на ринку фінансових послуг.
- •83. Діяльність на ринку фінансових послуг Кабінету Міністрів України як органу виконавчої влади.
- •84. Основні завдання Міністерства фінансів України на ринку фінансових послуг.
- •85. Діяльність та функції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
- •86. Діяльність та функції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
- •87. Резолюції Міжнародної організації комісій з цінних паперів (iosco).
- •88. Директиви Базельського комітету з банківського нагляду.
- •89. Міжнародні стандарти регулювання ринку фінансових послуг.
- •90. Діяльність саморегулівних організацій на ринку фінансових послуг.
63. Кредитні лінії для розвитку бізнесу в країнах Східної Європи: сб, єбрр, урядів Німеччини, сша, Японії, інших країн.
Банки можуть відкривати кредитні лінії для іноземних постачальників на оплату закуплених товарів (послуг) або проведення робіт. Розрізняють міжнародні кредитні лінії загального призначення та спеціальні. Кредитні лінії загального призначення відкриваються на певну суму і дозволяють кредитувати різних імпортерів у країні, що отримала даний кредит. Механізм спеціальних (або проектних) кредитних ліній передбачає кредитування певних конкретних інвестиційних проектів.
Необхідність забезпечення розвитку малого і середнього бізнесу зумовлена тим, що саме малі та середні підприємства створюють більшу частину валового внутрішнього продукту в країнах із розвинутою ринковою економікою. За даними ООН у малому бізнесі зайнято понад 50 % працездатного населення світу. У таких країнах, як США, Японія, Німеччина, частка ВВП, виробленого малими та середніми підприємствами, становить 50-60 % від загального його обсягу, а чисельність працівників, що працюють на цих підприємствах, - близько 60 % від загальної кількості працюючих.
Група Світового банку — багатостороння неурядова кредитно-фінансова установа, яка об'єднує чотири окремі фінансові установи:
Міжнародний банк реконструкції та розвитку;
Міжнародну фінансову корпорацію;
Міжнародну асоціацію розвитку;
Багатостороннє агентство гарантії інвестицій.
Офіційні цілі усіх членів Групи Світового банку — зменшення бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку останніх і залучення ресурсів з розвинених країн до країн, що розвиваються. Кожна з установ Групи Світового банку має свої функції і відіграє самостійну, якісно відмінну роль.
Мета Світового банку — сприяння економічному прогресові на користь найбідніших верств населення в країнах, що розвиваються, і фінансування інвестицій, які сприятимуть економічному зростанню. Інвестиції спрямовуються як на будівництво доріг, електростанцій, шкіл, зрошувальних систем, так і на сприяння розвитку сільськогосподарських структур, перекваліфікацію вчителів, програми поліпшення харчування дітей та вагітних жінок. Крім того, важливе місце у кредитній політиці МБРР посідає так зване стабілізаційне кредитування — фінансування програм структурної перебудови і галузевої адаптації — галузевих реформ, не пов'язаних з конкретними проектами. Загалом структурне регулювання пропонується МВФ у вигляді певної макроекономічної програми, а пізніше стає головною умовою надання позик з боку МБРР. Програми структурної перебудови включають підтримку окремих реформ економічної політики і господарської реорганізації, передусім тих, що спрямовані на зменшення диспропорцій у зовнішній торгівлі, скорочення бюджетних дефіцитів або зменшення інфляції.
Європейським банком реконструкції та розвитку, штаб-квартира якого знаходиться в Лондоні, спільно володіють 60 країн, Європейський Союз і Європейський інвестиційний банк. Банк був заснований після розпаду Радянського Союзу та соціалістичного табору в цілому з метою фінансової підтримки і стимулювання розвитку економіки, вільного ринку і підприємництва в регіоні.
Серед основних переваг кредитних ліній ЄБРР - довгострокове користування коштами, низькі відсоткові ставки, відстрочки при погашенні кредиту, гнучкий і зручний графік погашення з максимальним пільговим періодом (до двох років), протягом якого сплачуються лише відсотки, можливість фінансування засобів виробництва, короткострокового фінансування витрат на сировину та запчастини, експортних контрактів, фінансування лізингу.
Малі та середні підприємства, що мають наміри отримати кредит за лінією ЄБРР, повинні відповідати певним вимогам.
За лінією ЄБРР фінансуються такі проекти:
- капітальні інвестиції;
- проекти у сфері обслуговування;
- поповнення оборотних коштів для виробничих підприємств або підприємств, що надають послуги;
- купівля устаткування, автотранспорту (легкових автомобілів, мікроавтобусів, спеціального автотранспорту та ін.) з метою виробництва, надання послуг або торговельної діяльності;
- придбання нерухомості для використання з метою виробництва, надання послуг або торговельної діяльності;
- проведення ремонтних робіт основних засобів у торгівлі, виробництві або сфері послуг.
За рахунок коштів ЄБРР заборонено видавати мікро-кредити для фінансування діяльності, пов'язаної:
- з виробництвом зброї;
- виробництвом виробів з хутра і торгівлі рідкісними видами тварин;
- виробництвом тютюнових виробів;
- виробництвом спиртних напоїв;
- ігорним бізнесом;
- валютними спекуляціями;
- інвестиціями в цінні папери для подальшого їхнього перепродажу;
- іншими видами діяльності, що входять до переліку виробництв, фінансування яких заборонене з погляду можливого заподіяння збитків екології.
Мікрокредити за рахунок коштів ЄБРР не можуть бути використані на поповнення обігових коштів для торгівлі.
Кредитні лінії ЄБРР середньо- і довгострокового характеру фінансовим посередникам, якими є місцеві банки надаються для задоволення внутрішнього попиту на кредити на умовах ЄБРР.
