33. Суб’єкти, інструменти, функції та основні фінансові послуги ринку позик.

Ринок фінансових послуг реалізує свої функції за допомогою суб'єктів ринку. Суб'єкти ринку виступають у ролі позичальника та інвестора. Роль посередника між ними відіграють фінансові інститути.

Тобто на ринку фінансових послуг діють суб'єкти ринку (продавці - посередники - покупці), які беруть участь у торговельних операціях різних специфічних товарів - інструментів ринку.

Суб'єктами ринку фінансових послуг є:

- фізичні особи та юридичні особи, які виступають у ролі постачальників та споживачів фінансових послуг;

- фінансові посередники, які одержують для управління гроші клієнтів і повинні, виконуючи правила й вимоги банківського та інвестиційного менеджменту, одержати дохід у розмірі, що дозволяє задовольнити вимоги клієнта та мати середню для цього виду діяльності норму прибутку.

Суб'єкти ринку класифікуються за формою та функціями.

За формою:

- суб'єкти господарювання;

- домашні господарства;

- місцеві органи влади;

- держава.

За функціями:

- емітенти;

- інвестори;

- інституційні інвестори;

- фінансові посередники;

- інститути інфраструктури ринку тощо.

Ринок позикового капіталу являє собою систему економічних відносин, які виникають між спеціалізованими фінансово-кредитними установами, що виступають переважно як кредитори та іншими суб’єктами фінансового ринку з приводу надання цим суб’єктам позичок переважно в грошовій формі. Основним фінансовим інструментом виступає кредитна угода (дво- або багатостороння), боргові ЦП (ощадні, депозитні сертифікати, облігації).

Основні функції ринку позик:

• обслуговування товарного звертання через кредит;

• акумуляція або збирання грошових заощаджень (нагромаджень) підприємств, населення, держави, а також іноземних клієнтів; трансформація грошових фондів безпосередньо в позичковий капітал і використання його у виді капіталовкладень для обслуговування процесу виробництва;

• обслуговування держави і населення як джерел капіталу для покриття державних і споживчих витрат;

• прискорення концентрації і централізації капіталу, сприяння утворенню могутніх фінансово-промислових груп.

Фінансові послуги:

1) кредитування з розміщенням тимчасово вільних коштів на довгий строк, запозиченням, хеджуванням ризиків, які виникають в розрахунках за товари або майно;

2) забезпечення ліквідності не фінансових активів суб’єкта.

34. Суб’єкти, інструменти, функції та основні фінансові послуги фондового ринку.

Фондовий ринок (ринок цінних паперів) - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).

Всіх учасників фондового ринку відносять до його суб'єктів - це фізичні особи або організації, які продають, купують цінні папери або обслуговують їх обіг, тобто це ті, хто вступає між собою в певні економічні взаємовідносини з приводу обміну цінними паперами.

В економічній літературі переважно виділяють чотири основних суб'єкта (учасника) фондового ринку:

1) емітенти - це ті, хто здійснює емісію, установлену законодавством послідовність дій щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів. Це переважно держава, комерційні підприємства чи організації;

2) інвестори - громадяни та юридичні особи країни, а також іноземні громадяни, фірми, держави, які приймають рішення про вкладення особистих, позичених або залучених коштів в об'єкти інвестування. На фондовому ринку діють індивідуальні інвестори - це інвестори, які є фізичними особами і становлять переважну групу учасників, та інституційні інвестори, що є кредитно-фінансовими інститутами, які свої власні активи, а також активи своїх клієнтів вкладають в цінні папери. На фондовому ринку найбільш активними інституційними інвесторами є комерційні банки, пенсійні фонди, інвестиційні і страхові компанії, що постійно продають і купують цінні папери і тим самим сприяють забезпеченню ліквідності ринку; менш активними є промислові і торговельні підприємства;

3) фондові посередники - це фінансові організації, що надають посередницькі послуги у процесі здійснення операцій із цінними паперами (брокерські, дилерські контори, саморегулівні організації тощо);

4) організації, що обслуговують ринок цінних паперів - організації, які виконують всі інші функції на ринку цінних паперів, крім функції купівлі-продажу цих цінних паперів: фондові біржі, розрахункові центри, реєстратори та ін.

Всі фінансові інструменти фондового ринку, а це цінні папери поділяються на три основні групи:

• пайові цінні папери, за якими емітент не несе обов`язків повернути засоби, інвестовані у його діяльність, але які свідчать про участь у статутному фонді, наділяють їх власників правом на участь в управлінні виробництвом та отриманні частини майна при ліквідації емітенту;

• боргові, за якими емітент несе відповідальність повернути у призначений термін засоби, інвестовані у його діяльність, але які не наділяють їх власників провом на участь в управлінні підприємством;

• похідні ЦП, механізм обігу яких пов`язаний із дольовими, борговими ЦП, іншими інструментами тощо.

Фондовий ринок виконує ряд функцій, найважливішими з яких є:

- фінансове посередництво (перерозподіл грошових ресурсів, вільний, хоч і регульований, перелив капіталу в найефективніші сфери господарювання, галузі та підприємства);

- централізація капіталу (поєднання двох або більшої кількості індивідуальних капіталів в один загальний капітал). Цю функцію пер-дусім виконує ринок акцій;

- підвищення рівня концентрації капіталу та виробництва (збільшення капіталу шляхом нагромадження, тобто капіталізації чистого прибутку).

Специфічними функціями фондового ринку є:

1. Облікова. Полягає в обов'язковому обліку в спеціальних списках (реєстрах) усіх видів цінних паперів, що обертаються на ринку, реєстрація учасників ринку, а також фіксація фондових операцій, оформлених договорами купівлі-продажу, застави, трасту, конвертації та ін.

2. Контрольна. Передбачає проведення контролю за додержанням законів учасниками ринку.

3. Забезпечення балансу попиту та пропонування. Означає підтримку ринкової рівноваги.

4. Стимулювальна. Полягає у стимулюванні прагнення юридичних та фізичних осіб стати учасниками ринку цінних паперів.

5. Регулятивна. Полягає в регулюванні різними методами конкретних фондових операцій.

Як інструмент фінансової політики держави фондовий ринок державних цінних паперів виконує такі функції:

а) фінансування дефіциту бюджетів органів влади різних рівнів, вплив тим самим на обсяг грошової маси в обігу, а отже, на розширення або скорочення рівня ВВП;

б) фінансування особливо важливих проектів, державних програм.

Фінансові послуги на фондовому ринку є підсистемою першого рівня ринку фінансових послуг. Специфічність фондового ринку полягає в тому, що на ньому обертаються довгострокові цінні папери. Основна функція ринку - забезпечення процесу нагромадження капіталу, залучення інвестицій в економіку. Саме цим і пояснюється рух довгострокових фінансових ресурсів.

Фінансові послуги на фондовому ринку:

1) Послуги на первинному ринку цінних паперів:

• послуги по організації емісії і розміщенню цінних паперів;

• послуги по обліку цінних паперів.

2) Послуги на вторинному ринку цінних паперів:

• послуги на ринку основних фондових інструментів;

• послуги на ринку похідних цінних паперів.

Фінансові послуги на фондовому ринку забезпечують ефективне виконання його функцій і сприяють економічному зростанню всіх його учасників.

Види фінансових послуг на фондовому ринку можна поділити на послуги, що надаються у сфері організованого фондового ринку (біржова торгівля), і послуги, що надаються у сфері позабіржової фондової торговельної системи.

Види фінансових послуг на фондовому ринку:

1) Послуги на організованому фондовому ринку (біржова торгівля). Послуги фондової біржі включають лістинг цінних паперів, розміщення для продажу, котирування, укладання угод між клієнтами та брокерами, здійснення операцій купівлі-продажу, розрахунків між клієнтами і т. ін.

2) Послуги бозабіржової фондової торговельної системи. Послуги фінансових посередників та інших торговців цінними паперами (банків, фінансових кмпаній, інвестиційних фондів та компаній тощо) по оцінці прибутковості різних фінансових інструментів, їх надійності та ліквідності і т. ін.