114

«Ринок фінансових послуг»

1. Суть, роль, функції та передумови виникнення ринку фінансових послуг.

Послуга – це діяльність, результат якої виступає не в якості речі, а в якості діяльності.

Фінансова послуга у широкому сенсі трактується як будь-яка операція з фінансовими активами (коштами, цінними паперами, борговими зобов’язаннями та вимогами) в інтересах третіх осіб з метою збереження їх вартості або отримання прибутку.

Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”(розд.2,ст.4) регламентує більш десятка видів фінансових послуг:

- випуск та обслуговування платіжно-розрахункових документів (чеків, карток);

- довірче управління фінансовими активами;

- діяльність з обміну валют;

- залучення фінансових активів із зобов’язанням їх повернення (наприклад: депозитні операції);

- фінансовий лізинг;

- надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;

- надання гарантій та доручень;

- переказ грошей;

- страхові послуги;

- послуги з накопичувального пенсійного забезпечення;

- торгівля цінними паперами;

- факторинг;

- інші послуги, які відповідають критеріям щодо їх визначення.

Особливості фінансових послуг:

– фінансова послуга сприймається як діяльність особи (юридичної чи фізичної), яка надає послугу;

– фінансова послуга не має матеріально-речової форми вираження;

– абстрактна форма фінансової послуги набуває конкретного вираження на основі договірних відносин або в процесі купівлі-продажу цінних паперів;

– корисний ефект фінансової послуги виявляється в процесі її надання;

– час надання та споживання фінансової послуги здебільшого збігається.

Портфель фінансових послуг – сукупність фінансових послуг, що надаються клієнтам у сфері фінансового обслуговування.

Фінансові послуги можна певним чином класифікувати з огляду на особливості їх надання клієнтам. Так, за спрямованістю на задоволення потреб клієнтів виокремлюють:

– прямі послуги, що безпосередньо спрямовані на задоволення відповідних інтересів клієнта (платіжні, комерційні, інвестиційні, страхові);

– супутні, послуги без отримання клієнтом додаткового доходу (як правило, полегшують надання прямих послуг: клірингові послуги, телефонне управління рахунком, видача плас-тикових карток на основі депозитного рахунку та ін.);

– непрямі послуги, що дають клієнту додатковий дохід або знижують витрати при отриманні прямих послуг (інвестування залишків на поточних рахунках в одноденні депозити тощо).

Ринок фінансових послуг – це вся система економічних відносин, що виникають між його прямими учасниками при формуванні попиту і пропозиції на специфічні послуги - фінансові послуги, пов'язані з процесом купівлі-продажу, розподілу та перерозподілу фінансових активів, які знаходяться у власності економічних суб'єктів національної, регіональної та світової економіки.

Метою утворення та функціонування ринку фінансових послуг є акумулювання та ефективне розміщення заощаджень в економіці, стан якої, у свою чергу, значною мірою зумовлений ефективністю переливу інвестиційних коштів від тих, хто має заощадження, до тих, у кого на даний момент є потреба в капіталі. Чим різноманітніша, з точки зору суб'єктів і розмірів, структура заощаджень та можливостей інвестицій, тим більшою є необхідність в існуванні фінансового ринку.

Згідно з міжнародною класифікацією видів фінансових послуг і проектом Концепції регулювання ринку фінансових послуг України, ринок фінансових послуг можна умовно поділити на такі сегменти: ринок банківських послуг, фондовий ринок, ринок страхових послуг, ринок послуг інших небанківських фінансових установ.

Функції ринку фінансових послуг:

1) Мобілізація тимчасово вільного капіталу. Одним із понять, через які розкривається суть ринку фінансових послуг, є “заощадження” – частина використовуваного доходу, яка не витрачається на споживання. Економісти багато уваги приділяють рівневі заощаджень, тому що вони є єдиним джерелом інвестицій, від яких залежить економічний розвиток країни.

2) Визначення найефективніших напрямів використання капіталу в кредитній та інвестиційній сферах і розподіл акумульованого капіталу між кінцевими споживачами. Механізм функціонування ринку фінансових послуг забезпечує виявлення обсягу та структури попиту на окремі фінансові активи і своєчасне його задоволення в розрізі всіх категорій споживачів, які мають тимчасову потребу в залученні капіталу зі зовнішніх джерел, а також виявляє найбільш ефективні сфери і напрями інвестиційних потоків із позиції забезпечення високого рівня дохідності капіталу. Пройшовши через ринок фінансових послуг, фінансові ресурси трансформуються у фінансові фонди (кошти, які безпосередньо призначені для реального інвестування), а частина заощаджень – у реальні інвестиції.

3) Формування ринкових цін на окремі фінансові інструменти і послуги, які найповніше відображають співвідношення між попитом і пропозицією. Ринковий механізм ціноутворення протилежний державному, хоча і перебуває під певним впливом державного регулювання. Він дозволяє повністю врахувати поточне співвідношення між попитом і пропозицією за різними фінансовими інструментами, яке формує відповідний рівень цін на них; максимально задовольнити економічні інтереси продавців і покупців фінансових активів.

4) Формування умов для мінімізації фінансового ризику. Ринок фінансових послуг виробив власний механізм страхування цінового ризику (і відповідну систему спеціальних фінансових інструментів), які в умовах нестабільності економічного розвитку країни і кон’юнктури ринку фінансових послуг дозволяють мінімізувати ризик продавців і покупців фінансових активів, пов’язаний зі зміною цін на них.

5) Прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів. Забезпечуючи мобілізацію, розподіл та ефективне використання власного капіталу, задоволення короткострокових потреб у ньому окремих суб’єктів господарювання, ринок фінансових послуг сприяє прискоренню обороту капіталу, кожний цикл якого генерує додатковий прибуток і приріст національного доходу в цілому.

Вищеназвані функції ринок фінансових послуг здійснює переважно через: відкриття банківських рахунків і заснування спеціальних фондів (пенсійних, страхових тощо); надання банківських кредитів, комерційних та інших позичок; здійснення операцій із цінними паперами підприємств та держави (акціями, облігаціями) тощо.

Передумовою становлення та розвитку ринку фінансових послуг є необхідність посередництва у взаємовідносинах його учасників з приводу перерозподілу фінансових ресурсів. Певні суб'єкти господарювання мають надлишок грошових коштів і на ринку фінансових послуг можуть виступати постачальниками фінансових ресурсів, а інші, які їх потребують, споживачами. Ринок фінансових послуг виконує роль посередника між згаданими суб'єктами ринкових відносин.