1. Основи проектування користувацького інтерфейсу

1.1. Поняття користувацького інтерфейсу

Користувацький інтерфейс (КІ) – це сукупність засобів, за допомогою яких користувач спілкується з різними пристроями (з комп’ютером або побутовою технікою) або іншим складним інструментарієм (системою). Інтерфейс користувача комп’ютерного додатку включає:

• засоби відображення інформації, відображувану інформацію, формати і коди;

• командні режими, мову «користувач–інтерфейс»;

• пристрої та технології введення- виведення;

• діалоги, взаємодію та транзакції між користувачем та комп’ютером, зворотній зв’язок з користувачем;

• підтримку прийняття рішень в конкретній предметній області;

• порядок використання програми і документації на неї.

Користувацький інтерфейс часто розуміють лише як зовнішній вигляд програми. Однак насправді користувач сприймає через нього всю програму в цілому, тобто таке розуміння є надто вузьким.

В дійсності, користувацький інтерфейс (КІ) об’єднує в собі всі елементи і компоненти програми, які здатні впливати на взаємодію користувача з програмним забезпеченням (ПЗ). До цих елементів належать:

• набір задач користувача, які він розв’язує за допомогою системи;

• використовувана системою метафора (наприклад, робочий стіл Windows);

• елементи управління системою;

• навігація між блоками системи;

• візуальний (і не тільки) дизайн екранів програми;

• засоби відображення інформації, відображувана інформація і формати;

• пристрої та технології введення даних;

• діалоги, взаємодія і транзакції між користувачем і комп’ютером;

• зворотній зв’язок з користувачем;

• підтримка прийняття рішення в конкретній предметній області;

• порядок використання програми і документація на неї.

Думка користувача про те, що деякий КІ «хороший», тобто кращий за інші, залежить від невеликої кількості характеристик, які стають очевидними після півгодинного знайомства з будь- яким додатком незалежно від стилю КІ. Хороший GUI- , Web- або HUI- орієнтований додаток заснований на 5 головних принципах, які позначаються абревіатурою SAPCO (Simple – простий, Aesthetic – естетичний, Productive – продуктивний, Customisable – пристосовуваний, Other – інший).

Простий. Програмні об’єкти забезпечують підвищення продуктивності і нарощування можливостей реальної системи без необхідного внесення складності в КІ. Мінімалізм і розбиття реальних систем на множину слабозв’язаних рівнів широко використовується на початкових етапах розробки стилю представленні та взаємодії.

Ключові положення, які впливають на принцип простоти:

• додаток – це не ракетно- космічна техніка;

• об’єкти повинні бути мінімально складними та багаторівневими;

• помилятись краще в бік простоти.

Ці положення залежать від складності прикладної області та вимог, наданих по відношенню до КІ та практичності.

Хороший прикладний КІ не потребує довідника або діалогвоої довідкової системи, щоб почати виконувати за його допомогою прості задачі кінцевих користувачів. В гіршому випадку хороший прикладний КІ повинен бути зрозумілим на інтуїтивному рівні (користувачу потрібне лише пояснення, як досягти результату).

Естетичний (справляє гарне враження). Програмні об’єкти повинні мати естетичну та ергономічну привабливість, при чьому широко використовується графічний дизайн та візуалізація.

Ключові положення, які впливають на принцип естетичності:

• додаток повинен в меншій мірі походити на комп’ютерні артефакти, а в більшій мірі – на користувацькі об’єкти;

• додаток повинен бути привабливим;

• слід прагнути до максимальної візуалізації інформації.

Хороший прикладний КІ повинен справляти гарне враження.

Продуктивний (сприймається як підходящий). Використання програмних продуктів вимагає мінімальних зусиль для виконання задач кінцевого користувача. КІ реалізується таким чином, щоб уникнути складної ієрархічності вікон та/або екранів, а також непотрібних дій з клавіатурою та мишею.

Ключові положення, які впливають на принцип продуктивності:

• додаток повинен відповідати задачі;

• для оптимізації інтерфейса слід використовувати правило “80/20”;

• кількість кроків роботи необхідно звести до мінімума;

• слід забезпечити зручність додатку;

• додаток повинен бути поблажливим до користувача і не наказувати його за невеликі помилки.

Хороший прикладний КІ дозволяє виконувати роботу швидше і не гірше, ніж його реальні аналоги, а також уникає найбільш поширених пасток типу надто великої кількості екранів або надто великої кількості кроків.

Пристосовуваний. Програмні об’єкти доступні в різних формах для задоволення індивідуальних потреб. Програмні об’єкти КІ повинні мати властивість пристосовуваності.

Ключові положення, які впливають на принцип пристосовуваності:

• при проектуванні не відступайте від моделі інтсрументального набору;

• включайте в початкові об’єкти можливості початкового рівня;

• забезпечуйте множинні представлення, шрифти і колір, щоб надати користувачу шанс вибору;

• всі можливості слід розкривати поступово, щоб користувач виявляв їх послідовно.

Хороший прикладний КІ дозволяє користувачу обрати метод взаємодії так як і методи макетування та доступу для оптимізації користувацьких потреб.

Інші принципи. Крім принципів простоти, естетичності, продуктивності та пристосовуваності існує безліч інших принципів, більшість яких – різновиди принципів SAPC.