3.2. Вибір моделі розробки програмного забезпечення

Чимало критики виказується на адресу каскадної моделі розробки ПЗ, яка звичайно відображається у вигляді низхадного потоку робіт. З точки зору проектування та розробки ПЗ та КІ краще всього на практиці зарекомендував себе вибір деякої форми ітеративної або еволюційної моделі. Ще один ефективний практичний метод – ітеративна модель розробки за участю користувачів. Існує багато різновидів ітеративних процесів та процесів сумісної розробки – потрібно обрати ожин з них, який спрацьовує застосовно до вашої організації та проекту, та притримуватись його.

Ітеративний підхід з залученням користувачіув краще всього зарекомендував себе на практиці, оскільки ні в кого немає готових відповідей на масу питань та проблем, які виникають при проектуванні програмного КІ, який спрямований на задоволення потреб організацій та користувачів. Експерти рекомендують ітеративний підхід також з наступних причин:

• КІ програмних продуктів складні. Може знадобитись чимало ітерацій, щоб пропрацювати деталі конкретного підходу для задоволення потреб з точки зору ергономіки, користувачів та бізнес- процесів;

• Слід вивчати користувачяів, способи їх взаємодії з комп’ютерами та програмними додатками. Ітерації за участю користувачів допомагають пристосувати певний підхід до конкретної групи користувачів та задачі.

3.3. Управлінський та технічний підходи

Проектування та розробка КІ, а також забезпечення практичності ПЗ з використанням відомих стилів КІ вимагають твердих навичок та вміння працювати разом. Жоден спеціаліст окремо не володіє всіма знаннями, необхідними для виконання різних задач. Колективу розробників потрібні чіткі цілі, підтримка з боку керівництва, інструментарій, приміщення та відповідний настрій, щоб впоратись з складною роботою.

Не слід недооцінювати важливість наявності в колективі відповідної кількості спеціалістів, які володіють певним типом навичок.

Навички, необхідні для проекту, відображаються на специфічні ролі орієнтованого на користувачів колективу по створенню продукту.

Кожен член колективу повинен володіти достатніми навичками для виконання декількох ролей. Якщо деякі спеціалісти не підходять, їх можна задіяти в іншому проекті. План- графік розробки повинен враховувати існуючий рівень навичок та особливості формування проектного колективу. Успіх продукту – заслуга всіх учасників колективу. Якщо ж продукт зазнає невдачі, повинно бути ясно, хто й за що несе відповідальність.

Управління проектування та розробкою КІ повинно носити активний характер. Наряду з іншими задачами управління вкрай важливо сформувати належну бригаду, яка володіє необхідними навичками. Слід чітко розподілити відповідальність, призначити технічних лідерів та відповідальних керівників, скласти та відстежувати необхідні плани, виконання яких піддається вимірюванню, стежити за виконанням вимог, встановити обов’язки та винагороди.

Технічний підхід до проекту визначається технічним персоналом. Технічні спеціалісти приймають рішення про кількість користувачів, які залучаються до участі в проекті, а також форму їх участі, технології КІ, стилі, стандарти, розглядають такі питання, як технологія і засіб реалізації, взаємозв’язок з роботами, які не стосуються КІ, їх черговість, підхід до створення прототипів, підхід до оцінки та ітерації.