- •1.1. Основні поняття і визначення
- •1.2. Структура електричних мереж у містах
- •Контрольні запитання
- •2.1. Коротка характеристика електроприймачів
- •2.1.1. Електроприймачі квартир
- •2.1.2. Загальнобудинкові електроприймачі
- •2.2. Технічні характеристики електроприймачів
- •2.2.1. Загальні положення
- •2.2.2. Режими роботи електроприймачів
- •2.3. Електричне освітлення
- •2.4. Норми освітленості. Спрощені способи розрахунку освітлювальних установок
- •Контрольні запитання
- •Лекція 3. Графіки електричних навантажень
- •3.1. Основні фізичні величини
- •Електричні навантаження характеризують споживання еле-ктричної енергії окремими споживачами, групою споживачів в це-хові, групою цехів і підприємством в цілому.
- •3.2. Показники графіків навантаження
- •3.3. Основні методи визначення розрахункового навантаження
- •3.3.1. Метод питомої витрати електроенергії
- •3.3.2. Метод коефіцієнта попиту
- •3.3.3. Метод упорядкованих діаграм. Способи визначення ефективного числа приймачів
- •3.3.4. Визначення електричних навантажень статистичним методом
- •Контрольні запитання
- •Лекція 4. Визначення розрахункових навантажень житлових і громадсько-комунальних будинків
- •4.1. Визначення розрахункових навантажень на вводах житлових будинків
- •4.2. Розрахунок навантаження зовнішнього і внутрішнього квартального освітлення
- •4.3. Визначення потужності та кількості підстанцій мікрорайону міста
- •4.4. Розрахунок навантаження розподільних ліній напругою до 1 кВ і трансформаторних підстанцій
- •4.5. Визначення електричних навантажень на рівнях системи електропостачання
- •4.6. Визначення навантажень трифазної мережі від однофазних електроприймачів
- •Контрольні запитання
- •Лекція 5. Розподіл електричної енергії в житлових будинках
- •5.1. Внутрішні розподільні мережі в будинках
- •5.1.1. Схеми вводів у житлові будинки висотою до 5 поверхів включно
- •5.1.2. Схеми вводів у житлові будинки висотою 9-16 поверхів
- •5.1.3. Схеми вводів у житлові будинки висотою 17 поверхів і вище
- •17 Поверхів і більше.
- •5.2. Ввідно-розподільні пристрої
- •5.3. Живлячі лінії усередині будинку
- •5.4. Групова квартирна мережа
- •Контрольні запитання
- •Лекція 6. Розподіл електроенергії в громадських будівлях
- •6.1. Електропостачання об'єктів громадського призначення
- •6.2. Захист схем електропостачання
- •6.3. Лінії живлення
- •6.4. Силові розподільні мережі
- •6.5. Групові лінії освітлення
- •6.6. Схеми розподілу електроенергії в громадських будинках
- •Контрольні запитання
- •Лекція 7. Схеми електричних мереж промислових підприємств і надійність електропостачання
- •7.1. Категорії електроприймачів і забезпечення надійності електропостачання
- •7.2. Схеми цехових мереж до 1 кВ
- •7.3. Схеми внутрішнього електропостачання
- •7.4. Вибір раціональної напруги розподільчої мережі підприємства
- •7.5. Вибір напруги для живлення цехових електроприймачів
- •7.6. Вибір місця розташування живлячих підстанцій промислових підприємств
- •Контрольні запитання
- •Лекція №8. Розрахунок і захист мереж змінного струму
- •8.1. Розрахунок мереж напругою до 1 кВ
- •8.1.1. Вибір перерізу провідників за допустимим нагріванням
- •8.1.2. Вибір перерізу провідників напругою до 1 кВ з урахуванням захисних апаратів
- •8.1.3. Вибір перерізу проводів за втратами напруги
- •8.2. Вибір перерізу проводів і жил кабелів вище 1 кВ
- •8.2.1. Вибір перерізу жил кабелів за нагріванням розрахунковим струмом
- •8.2.2. Вибір перерізу жил кабелів за нагріванню струмом кз
- •8.2.3. Вибір перерізу жил кабелів і проводів за економічними умовами
- •8.2.4. Перевірка перерізів проводів і жил кабелів за втратами напруги
- •8.3. Конструктивне виконання цехових мереж
- •Контрольні запитання
- •Лекція №9. Електробезпека
- •9.1. Небезпека ураження електричним струмом
- •9.2. Системи захисного заземлення
- •9.3. Загальні заходи безпеки
- •9.4. Заземлення
- •9.5. Захисне відключення
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Терміни та скорочення
2.2.2. Режими роботи електроприймачів
Згідно з ДСТУ, за умовами нагріву встановлені вісім номінальних режимів роботи електричних машин, з яких най-більш часто зустрічаються наступні три: тривалий (умовне поз-начення S1), короткочасний (S2), повторно-короткочасний (S3).
У тривалому режимі роботи машина з постійним зна-ченням номінального навантаження та температури навколиш-нього середовища працює тривалий проміжок часу, протягом якого перевищення температури всіх її частин досягає уста-леного значення.
У якості прикладів механізмів з тривалим режимом ро-боти можна назвати відцентрові насоси, вентилятори, компре-сори, прокатні стани, токарні та фрезувальні верстати тощо.
У правильно спроектованій машині усталена темпера-тура при номінальному навантаженні повинна мати значення, яке наближається до допустимого для даного класу ізоляції.
Спрощений графік роботи машини для цього режиму наведений на рис.2.1. Для тривалого режиму роботи з незмі-нною потужністю (вентилятори, насоси, компресори, деякі тра-нсформатори, текстильні верстати) температура досягає свого усталеного значення за 3-6 годин у машинах середньої і великої потужності, а в мікромашинах – за 10÷30 хвилин.
|
|
Рис.2.1. Криві зміни P, ΔP і θ при роботі електричної машини в тривалому режимі з постійним навантаженням |
Рис.2.2. Графік зміни потужності P і величини θ у тривалому режимі при змінному навантаженні |
Після цього все тепло, що утворюється, віддається у навколишнє середовище.
Якщо електрична машина працює в тривалому режимі, але зі змінним навантаженням (рис.2.2), то в ній постійно відбу-вається неусталений тепловий процес, оскільки в різні проміжки часу (t1, t2, t3 і т.д.) мають місце різні втрати потужності.
Для визначення можливості виконання електричною ма-шиною заданого графіка навантаження використовують метод еквівалентного струму.За величиною еквівалентного струму Ie
(2.1)
і номінальної напруги Uн можна визначити номінальну поту-жність машини, яка необхідна для виконання заданого графіка навантаження.
Короткочасним режимом роботи електричної машини називають такий режим роботи, в якому періоди незмінного нава-нтаження чергуються з періодами вимикання машини (рис.2.3,б).
Рис.2.3. Криві зміни, P, ΔP і θ при роботі машини в повторно-короткочасному (а) і короткочасному (б) режимах
У цьому випадку протягом робочого періоду перевище-ння температури її частин не досягає усталеного значення, а пауза настільки тривала, що до наступного вмикання всі частини машини охолоджуються до температури навколиш-нього середовища. Для машин загального використання встано-влено такі тривалості робочого періоду: 10, 30, 60, 90 хвилин.
У режимі короткочасного навантаження працюють дода-ткові приводи верстатів, шлюзів, розвідних мостів, засуви тру-бо- і газопроводів тощо.
Оскільки в короткочасному режимі роботи температура не досягає свого усталеного значення, то від такої машини мож-на отримати більшу потужність, ніж у тривалому режимі. При-чому, чим менша тривалість робочого періоду, тим більшу поту-жність може розвинути машина не перевищуючи допустимої температури.
Повторно-короткочасним режимом роботи електрич-ної машини називають режим, в якому періоди незмінного наван-таження чергуються з періодами вимикання машини (рис.2.3,а). У цьому режимі ні в одному із періодів роботи перевищення тем-ператури не досягає усталеного значення, а під час паузи машина не встигає охолонути до температури навколишнього середовища.
Повторно-короткочасний режим роботи характеризують (у відсотках) тривалістю вмикання (ТВ)
(2.2)
Установлено чотири стандартних значення ТВ: 15%, 25%, 40% і 60%. Якщо тривалість одного циклу дорівнює 10 хв, то при ТВ=60% двигун працює з навантаженням 6 хвилин, а насту-пні 4 хвилини вимкнений.
Крива нагріву в повторно-короткочасному режимі має пилкоподібний характер, оскільки періоди нагріву чергуються з періодами охолодження.
На практиці при визначенні потужності, яку може розви-нути електрична машина в повторно-короткочасному режимі, виходять із еквівалентного струму
(2.3)
де Ір – струм машини в робочий період.
Якщо машина розрахована на роботу при повторно-ко-роткочасному режимі з ТВ1, то при роботі її у режимі з ТВ2 вели-чину струму можна збільшити або зменшити пропорційно
(2.4)
Із формули (2.4) випливає, що для ТВ=60% машина може розвивати потужність, що дорівнює 1,3P∞, для ТВ=40% – по-тужність 1,6P∞, для ТВ=25% – потужність 2P∞, для ТВ=15% – потужність 2,6 P∞, де P∞ – потужність при тривалому режимі роботи (при ТВ=100%).
Типовим прикладом роботи в повторно-короткочасному режимі є електроприводи кранів, деяких металургійних верста-тів, бурові верстати у нафтовидобувній промисловості.
При тривалості циклу більше 10 хвилин і ТВ>60% режим роботи електроприймача вважається сталим.
Розрізняють також і режими системи електропостачання. Вони визначається режимами енергосистеми та електроспожи-вачів. Можливі наступні чотири режими системи електропоста-чання (електричної мережі):
– нормальний сталий режим при якому напруги у вузлах мережі і стуми в ЛЕП знаходяться у нормативних і розрахун-кових межах;
– нормальний перехідний режим, пов'язаний з експлуата-ційними змінами схеми електропостачання;
– аварійний перехідний режим з різкою зміною парамет-рів внаслідок аварійної зміни у схемі живильної енергосистеми або в схемі розподілу електроенергії;
– післяаварійний сталий режим виникає після аварійно-го вимкнення частини елементів схеми електропостачання.
