- •1.1. Основні поняття і визначення
- •1.2. Структура електричних мереж у містах
- •Контрольні запитання
- •2.1. Коротка характеристика електроприймачів
- •2.1.1. Електроприймачі квартир
- •2.1.2. Загальнобудинкові електроприймачі
- •2.2. Технічні характеристики електроприймачів
- •2.2.1. Загальні положення
- •2.2.2. Режими роботи електроприймачів
- •2.3. Електричне освітлення
- •2.4. Норми освітленості. Спрощені способи розрахунку освітлювальних установок
- •Контрольні запитання
- •Лекція 3. Графіки електричних навантажень
- •3.1. Основні фізичні величини
- •Електричні навантаження характеризують споживання еле-ктричної енергії окремими споживачами, групою споживачів в це-хові, групою цехів і підприємством в цілому.
- •3.2. Показники графіків навантаження
- •3.3. Основні методи визначення розрахункового навантаження
- •3.3.1. Метод питомої витрати електроенергії
- •3.3.2. Метод коефіцієнта попиту
- •3.3.3. Метод упорядкованих діаграм. Способи визначення ефективного числа приймачів
- •3.3.4. Визначення електричних навантажень статистичним методом
- •Контрольні запитання
- •Лекція 4. Визначення розрахункових навантажень житлових і громадсько-комунальних будинків
- •4.1. Визначення розрахункових навантажень на вводах житлових будинків
- •4.2. Розрахунок навантаження зовнішнього і внутрішнього квартального освітлення
- •4.3. Визначення потужності та кількості підстанцій мікрорайону міста
- •4.4. Розрахунок навантаження розподільних ліній напругою до 1 кВ і трансформаторних підстанцій
- •4.5. Визначення електричних навантажень на рівнях системи електропостачання
- •4.6. Визначення навантажень трифазної мережі від однофазних електроприймачів
- •Контрольні запитання
- •Лекція 5. Розподіл електричної енергії в житлових будинках
- •5.1. Внутрішні розподільні мережі в будинках
- •5.1.1. Схеми вводів у житлові будинки висотою до 5 поверхів включно
- •5.1.2. Схеми вводів у житлові будинки висотою 9-16 поверхів
- •5.1.3. Схеми вводів у житлові будинки висотою 17 поверхів і вище
- •17 Поверхів і більше.
- •5.2. Ввідно-розподільні пристрої
- •5.3. Живлячі лінії усередині будинку
- •5.4. Групова квартирна мережа
- •Контрольні запитання
- •Лекція 6. Розподіл електроенергії в громадських будівлях
- •6.1. Електропостачання об'єктів громадського призначення
- •6.2. Захист схем електропостачання
- •6.3. Лінії живлення
- •6.4. Силові розподільні мережі
- •6.5. Групові лінії освітлення
- •6.6. Схеми розподілу електроенергії в громадських будинках
- •Контрольні запитання
- •Лекція 7. Схеми електричних мереж промислових підприємств і надійність електропостачання
- •7.1. Категорії електроприймачів і забезпечення надійності електропостачання
- •7.2. Схеми цехових мереж до 1 кВ
- •7.3. Схеми внутрішнього електропостачання
- •7.4. Вибір раціональної напруги розподільчої мережі підприємства
- •7.5. Вибір напруги для живлення цехових електроприймачів
- •7.6. Вибір місця розташування живлячих підстанцій промислових підприємств
- •Контрольні запитання
- •Лекція №8. Розрахунок і захист мереж змінного струму
- •8.1. Розрахунок мереж напругою до 1 кВ
- •8.1.1. Вибір перерізу провідників за допустимим нагріванням
- •8.1.2. Вибір перерізу провідників напругою до 1 кВ з урахуванням захисних апаратів
- •8.1.3. Вибір перерізу проводів за втратами напруги
- •8.2. Вибір перерізу проводів і жил кабелів вище 1 кВ
- •8.2.1. Вибір перерізу жил кабелів за нагріванням розрахунковим струмом
- •8.2.2. Вибір перерізу жил кабелів за нагріванню струмом кз
- •8.2.3. Вибір перерізу жил кабелів і проводів за економічними умовами
- •8.2.4. Перевірка перерізів проводів і жил кабелів за втратами напруги
- •8.3. Конструктивне виконання цехових мереж
- •Контрольні запитання
- •Лекція №9. Електробезпека
- •9.1. Небезпека ураження електричним струмом
- •9.2. Системи захисного заземлення
- •9.3. Загальні заходи безпеки
- •9.4. Заземлення
- •9.5. Захисне відключення
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Терміни та скорочення
2.1.2. Загальнобудинкові електроприймачі
До цієї групи електроприймачів відносять:
– освітлення (коридорів, сходів, технічних приміщень, горищ, входів до будинків, зовнішнє);
– силові електроприймачі (електрообладнання ліфтів, ве-нтиляції, підкачувальних і протипожежних насосних установок тощо).
Освітлення. Характерною особливістю загальнобудин-кових освітлювальних пристроїв є їхня робота в нічний час (змі-ну) при збільшеній напрузі, що призводить до швидкого пере-горяння звичайних ламп. У зв'язку з цим для таких пристроїв ви-пускаються лампи розжарювання на вищу напругу (237, 248 В). Строк служби таких ламп значно зростає, але для освітлення квартир ці лампи використовувати не слід, тому що при нор-мальній напрузі 220 В світловіддача таких ламп дуже низька і це призводить до перевитрати електроенергії. Для продовження терміну роботи ламп розжарювання загальнобудинкових осві-тлювальних пристроїв часто використовують за напруги 220 В по дві лампи на 127 В, з'єднані послідовно. Використовують та-кож послідовно з'єднані дві лампи на 220 В різної потужності, більш потужна з яких служить баластним опором для меншої.
Часто послідовно з лампами вмикають діод, який зрізає один з півперіодів напруги. При цьому лампа дає "мерехтливий" світловий потік, але термін її служби збільшується.
Люмінесцентні світильники менш чутливі до підвищен-ня напруги, але їх використання для загальнобудинкових освіт-лювальних пристроїв обмежується через високу вартість та не-можливість запалювання при низьких температурах.
Силові електроприймачі. До цієї групи належать пасажи-рські і вантажопасажирські ліфти та різні санітарно-технічні пристрої. Пасажирські ліфти у житлових будинках встановлю-ються двох типів: вантажопідйомністю 350 кГ та 500 кГ. Перші з них мають електродвигуни потужністю 4÷4,5 кВт, другі – 7÷7,5 кВт. Як правило, двигуни двошвидкісні. Крім того, ліф-това установка має гальмівний електромагніт і трансформатор для живлення системи керування. Шахти ліфтів освітлюються лампами розжарювання, вимикати які забороняється за правила-ми техніки безпеки незалежно від того, чи працює ліфтова уста-новка, чи ні. Щоб лампи не перегоряли при дещо підвищеній напрузі у нічний час, послідовно з ними включають діод.
Системи подачі повітря, видалення диму, протипожеж-ного водопостачання та підкачки обладнують асинхронними короткозамкненими електродвигунами потужністю 0,6÷10 кВт. Крім того, встановлюються допоміжні електроприводи з двигу-нами або електромагнітами для відкривання шиберів, димових ґраток, вентилів. Усі сантехнічні пристрої обладнують система-ми автоматичного або дистанційного керування. Встановлюють системи вентиляції, димовидалення та водоподачі, як правило, тільки у висотних житлових будинках (понад 9 поверхів).
2.2. Технічні характеристики електроприймачів
2.2.1. Загальні положення
Основними технічними характеристиками електроприй-мачів є номінальна напруга, встановлена (номінальна) потуж-ність, коефіцієнт потужності.
Під номінальною напругою розуміють напругу мережі живлення в межах допустимих відхилень, при якій технічні і технологічні параметри електроприймача відповідають його па-спортним значенням.
Зважаючи на напругу системи електропостачання усі електроприймачі можна поділити на п'ять груп:
– електроприймачі трифазного змінного струму напру-гою до 1000 В, частотою 50 Гц;
– електроприймачі трифазного змінного струму напру-гою понад 1000 В, частотою 50 Гц;
– електроприймачі однофазного струму частотою 50 Гц;
– електроприймачі постійного струму;
– електроприймачі, що працюють на частотах, відмінних від 50 Гц. При цьому частоти менші за 50 Гц називаються по-ниженими, понад 50 до 10 кГц – підвищеними, а понад 10 кГц – високими.
Усі споживачі електроенергії в нашій країні одержують від електростанцій і підстанцій енергосистем трифазний змінний струм певної напруги з частотою 50 Гц. Тому постійний струм і струм з частотами, відмінними від 50 Гц, одержують на підприєм-ствах-споживачах з допомогою різноманітних перетворюваль-них агрегатів – як електромашинних, так і напівпровідникових.
Величина напруги, необхідна для реалізації технологі-чних процесів, забезпечується використанням як трансформато-рних підстанцій, так і окремих трансформаторів.
Встановлена (номінальна) потужність. Ця характерис-тика є основною вихідною величиною для розрахунків системи електропостачання. За встановлену потужність приймають:
– для електродвигунів асинхронних і постійного струму Рн = Рпасп., де Рпасп. – паспортна потужність електродвигуна, яку він розвиває на валу за номінальної напруги;
– для синхронних електродвигунів Рн = Sн·cosφн·ηн, де Sн, cosφн і ηн – повна потужність, коефіцієнт потужності та коефі-цієнт корисної дії, що вказані в паспорті електродвигуна;
– для електропримачів опору (електропечі, праски) та ос-вітлювальних приладів, для яких cosφ=1, то Рн = Рпасп.
