
- •1.1. Основні поняття і визначення
- •1.2. Структура електричних мереж у містах
- •Контрольні запитання
- •2.1. Коротка характеристика електроприймачів
- •2.1.1. Електроприймачі квартир
- •2.1.2. Загальнобудинкові електроприймачі
- •2.2. Технічні характеристики електроприймачів
- •2.2.1. Загальні положення
- •2.2.2. Режими роботи електроприймачів
- •2.3. Електричне освітлення
- •2.4. Норми освітленості. Спрощені способи розрахунку освітлювальних установок
- •Контрольні запитання
- •Лекція 3. Графіки електричних навантажень
- •3.1. Основні фізичні величини
- •Електричні навантаження характеризують споживання еле-ктричної енергії окремими споживачами, групою споживачів в це-хові, групою цехів і підприємством в цілому.
- •3.2. Показники графіків навантаження
- •3.3. Основні методи визначення розрахункового навантаження
- •3.3.1. Метод питомої витрати електроенергії
- •3.3.2. Метод коефіцієнта попиту
- •3.3.3. Метод упорядкованих діаграм. Способи визначення ефективного числа приймачів
- •3.3.4. Визначення електричних навантажень статистичним методом
- •Контрольні запитання
- •Лекція 4. Визначення розрахункових навантажень житлових і громадсько-комунальних будинків
- •4.1. Визначення розрахункових навантажень на вводах житлових будинків
- •4.2. Розрахунок навантаження зовнішнього і внутрішнього квартального освітлення
- •4.3. Визначення потужності та кількості підстанцій мікрорайону міста
- •4.4. Розрахунок навантаження розподільних ліній напругою до 1 кВ і трансформаторних підстанцій
- •4.5. Визначення електричних навантажень на рівнях системи електропостачання
- •4.6. Визначення навантажень трифазної мережі від однофазних електроприймачів
- •Контрольні запитання
- •Лекція 5. Розподіл електричної енергії в житлових будинках
- •5.1. Внутрішні розподільні мережі в будинках
- •5.1.1. Схеми вводів у житлові будинки висотою до 5 поверхів включно
- •5.1.2. Схеми вводів у житлові будинки висотою 9-16 поверхів
- •5.1.3. Схеми вводів у житлові будинки висотою 17 поверхів і вище
- •17 Поверхів і більше.
- •5.2. Ввідно-розподільні пристрої
- •5.3. Живлячі лінії усередині будинку
- •5.4. Групова квартирна мережа
- •Контрольні запитання
- •Лекція 6. Розподіл електроенергії в громадських будівлях
- •6.1. Електропостачання об'єктів громадського призначення
- •6.2. Захист схем електропостачання
- •6.3. Лінії живлення
- •6.4. Силові розподільні мережі
- •6.5. Групові лінії освітлення
- •6.6. Схеми розподілу електроенергії в громадських будинках
- •Контрольні запитання
- •Лекція 7. Схеми електричних мереж промислових підприємств і надійність електропостачання
- •7.1. Категорії електроприймачів і забезпечення надійності електропостачання
- •7.2. Схеми цехових мереж до 1 кВ
- •7.3. Схеми внутрішнього електропостачання
- •7.4. Вибір раціональної напруги розподільчої мережі підприємства
- •7.5. Вибір напруги для живлення цехових електроприймачів
- •7.6. Вибір місця розташування живлячих підстанцій промислових підприємств
- •Контрольні запитання
- •Лекція №8. Розрахунок і захист мереж змінного струму
- •8.1. Розрахунок мереж напругою до 1 кВ
- •8.1.1. Вибір перерізу провідників за допустимим нагріванням
- •8.1.2. Вибір перерізу провідників напругою до 1 кВ з урахуванням захисних апаратів
- •8.1.3. Вибір перерізу проводів за втратами напруги
- •8.2. Вибір перерізу проводів і жил кабелів вище 1 кВ
- •8.2.1. Вибір перерізу жил кабелів за нагріванням розрахунковим струмом
- •8.2.2. Вибір перерізу жил кабелів за нагріванню струмом кз
- •8.2.3. Вибір перерізу жил кабелів і проводів за економічними умовами
- •8.2.4. Перевірка перерізів проводів і жил кабелів за втратами напруги
- •8.3. Конструктивне виконання цехових мереж
- •Контрольні запитання
- •Лекція №9. Електробезпека
- •9.1. Небезпека ураження електричним струмом
- •9.2. Системи захисного заземлення
- •9.3. Загальні заходи безпеки
- •9.4. Заземлення
- •9.5. Захисне відключення
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Терміни та скорочення
2.1.1. Електроприймачі квартир
Характерними споживачами електроенергії у квартирах є: електричне освітлення, електронагрівальні прилади, холоди-льники і морозильні камери, кондиціонери, пральні машини, радіоприлади, дрібні побутові прилади.
Електричне освітлення. Для електричного освітлення квартир використовують головним чином лампи розжарювання потужністю 40–150 Вт у вигляді однолампових або багато-лампових світильників. Останнім часом поширені люмінесцент-ні енергозберігаючі лампи потужністю 5–30 Вт, споживання електричної енергії яких в середньому у 5 разів менше порів-няно з лампами розжарювання, які забезпечують аналогічний рівень освітленості.
Коефіцієнт потужності ламп розжарювання cosφ = 1, лю-мінесцентних ламп – cosφ=0,5...0,6 (якщо вони не мають компе-нсуючих конденсаторів, вмонтованих у світильник).
Електронагрівальні прилади. До цієї групи належать пе-ресувні (електрочайники, кип'ятильники, електрокаміни, поро-хотяги тощо) та стаціонарні (кухонні плити, водонагрівачі, еле-ктроопалювальні печі тощо) прилади. Потужність пересувних приладів 0,5–1,5 кВт, вмикаються вони у звичайні розетки, роз-раховані на струм до 6–10 А. Потужність стаціонарних при-ладів від 3 до 25 кВт, вмикаються вони в електромережу з до-помогою спеціальних розеток більшої потужності (16 або 25 А) з третім (заземлюючим) контактом. Коефіцієнт потужності елек-тронагрівальних приладів cosφ=1.
Крім електроопалювальних печей, використовуються та-кож інші прилади (електрошпалери, електроплінтуси, електро-радіатори, електрокалорифери, електронагрівальні панелі, а та-кож електронагрівальні кабелі), які прокладаються у стінах, під-логах і стелях. Питома потужність при електричному обігріванні підлоги електрокабелями 120÷150 Вт/м2, при цьому 1 м довжини кабелю повинен мати потужність не більшу за 20÷25 Вт, щоб температура підлоги, з гігієнічних міркувань, не перевищувала 25÷27 °С.
До теплових приладів відносять також теплові насоси та кондиціонери, призначені для забору теплоти від більш нагрі-того середовища і передачі його менш нагрітому середовищу. За рахунок забору теплоти від зовнішнього середовища кількість теплоти, що віддається, у 2÷4 рази перебільшує кількість енер-гії, яка витрачається на роботу теплового насоса. Встановлена по-тужність теплових насосів і кондиціонерів 0,3÷5 кВт.
Електрохолодильники. У квартирах використовують хо-лодильники і морозильні камери компресійного типу з потужні-стю двигун-компресорного агрегату 160 Вт і добовою витратою електроенергії 0,8÷1,2 кВт·год (залежно від об'єму холодильної камери) та адсорбційні холодильники з нагрівальними елемен-тами потужністю 40÷125 Вт і добовою витратою електроенергії 1,2÷3,1 кВт·год (залежно від об'єму холодильної камери), коефі-цієнт потужності соsφ≈0,8.
Адсорбційні холодильники менш економічні за витратою електроенергії, але вони працюють безшумно, що є їх перевагою порівняно з компресійними, коефіцієнт потужності cosφ=1.
Пральні машини. Використовуються машини різних ти-пів. Сучасні пральні машини працюють у програмованому ре-жимі автоматично і мають центрифуги для віджиму білизни та пристрої для підігріву води. Встановлена потужність пральних машин 0,4÷4 кВт. Коефіцієнт потужності cosφ≈0,6.
Радіоприлади. До цієї групи належать телевізори, радіо-приймачі, магнітофони, комп’ютери та інше обладнання, побудо-ване на базі використання напівпровідникових приладів. Потуж-ність радіоприладів, як правило, невелика: десятки – сотні ват.
Характерною особливістю телевізорів є одночасність їх вмикання у періоди вечірнього максимуму, що створює високе навантаження в системі електропостачання.
Дрібні побутові прилади. Це група найрізноманітніших приладів: електричні м'ясорубки, соковитискачі, кавомолки, ка-воварки, міксери, вентилятори, іонізатори тощо. Потужність їх 30÷250 Вт, cosφ=0,2÷0,6. Вмикаються порівняно рідко і на короткий час.