- •1.1. Основні поняття і визначення
- •1.2. Структура електричних мереж у містах
- •Контрольні запитання
- •2.1. Коротка характеристика електроприймачів
- •2.1.1. Електроприймачі квартир
- •2.1.2. Загальнобудинкові електроприймачі
- •2.2. Технічні характеристики електроприймачів
- •2.2.1. Загальні положення
- •2.2.2. Режими роботи електроприймачів
- •2.3. Електричне освітлення
- •2.4. Норми освітленості. Спрощені способи розрахунку освітлювальних установок
- •Контрольні запитання
- •Лекція 3. Графіки електричних навантажень
- •3.1. Основні фізичні величини
- •Електричні навантаження характеризують споживання еле-ктричної енергії окремими споживачами, групою споживачів в це-хові, групою цехів і підприємством в цілому.
- •3.2. Показники графіків навантаження
- •3.3. Основні методи визначення розрахункового навантаження
- •3.3.1. Метод питомої витрати електроенергії
- •3.3.2. Метод коефіцієнта попиту
- •3.3.3. Метод упорядкованих діаграм. Способи визначення ефективного числа приймачів
- •3.3.4. Визначення електричних навантажень статистичним методом
- •Контрольні запитання
- •Лекція 4. Визначення розрахункових навантажень житлових і громадсько-комунальних будинків
- •4.1. Визначення розрахункових навантажень на вводах житлових будинків
- •4.2. Розрахунок навантаження зовнішнього і внутрішнього квартального освітлення
- •4.3. Визначення потужності та кількості підстанцій мікрорайону міста
- •4.4. Розрахунок навантаження розподільних ліній напругою до 1 кВ і трансформаторних підстанцій
- •4.5. Визначення електричних навантажень на рівнях системи електропостачання
- •4.6. Визначення навантажень трифазної мережі від однофазних електроприймачів
- •Контрольні запитання
- •Лекція 5. Розподіл електричної енергії в житлових будинках
- •5.1. Внутрішні розподільні мережі в будинках
- •5.1.1. Схеми вводів у житлові будинки висотою до 5 поверхів включно
- •5.1.2. Схеми вводів у житлові будинки висотою 9-16 поверхів
- •5.1.3. Схеми вводів у житлові будинки висотою 17 поверхів і вище
- •17 Поверхів і більше.
- •5.2. Ввідно-розподільні пристрої
- •5.3. Живлячі лінії усередині будинку
- •5.4. Групова квартирна мережа
- •Контрольні запитання
- •Лекція 6. Розподіл електроенергії в громадських будівлях
- •6.1. Електропостачання об'єктів громадського призначення
- •6.2. Захист схем електропостачання
- •6.3. Лінії живлення
- •6.4. Силові розподільні мережі
- •6.5. Групові лінії освітлення
- •6.6. Схеми розподілу електроенергії в громадських будинках
- •Контрольні запитання
- •Лекція 7. Схеми електричних мереж промислових підприємств і надійність електропостачання
- •7.1. Категорії електроприймачів і забезпечення надійності електропостачання
- •7.2. Схеми цехових мереж до 1 кВ
- •7.3. Схеми внутрішнього електропостачання
- •7.4. Вибір раціональної напруги розподільчої мережі підприємства
- •7.5. Вибір напруги для живлення цехових електроприймачів
- •7.6. Вибір місця розташування живлячих підстанцій промислових підприємств
- •Контрольні запитання
- •Лекція №8. Розрахунок і захист мереж змінного струму
- •8.1. Розрахунок мереж напругою до 1 кВ
- •8.1.1. Вибір перерізу провідників за допустимим нагріванням
- •8.1.2. Вибір перерізу провідників напругою до 1 кВ з урахуванням захисних апаратів
- •8.1.3. Вибір перерізу проводів за втратами напруги
- •8.2. Вибір перерізу проводів і жил кабелів вище 1 кВ
- •8.2.1. Вибір перерізу жил кабелів за нагріванням розрахунковим струмом
- •8.2.2. Вибір перерізу жил кабелів за нагріванню струмом кз
- •8.2.3. Вибір перерізу жил кабелів і проводів за економічними умовами
- •8.2.4. Перевірка перерізів проводів і жил кабелів за втратами напруги
- •8.3. Конструктивне виконання цехових мереж
- •Контрольні запитання
- •Лекція №9. Електробезпека
- •9.1. Небезпека ураження електричним струмом
- •9.2. Системи захисного заземлення
- •9.3. Загальні заходи безпеки
- •9.4. Заземлення
- •9.5. Захисне відключення
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Терміни та скорочення
8.2. Вибір перерізу проводів і жил кабелів вище 1 кВ
При проектуванні розподільної мережі міст і промисло-вого підприємства здійснюють вибір окремих її елементів таким чином, щоб забезпечити економічність і надійність роботи мережі в нормальних і післяаварійних режимах. Одним з важливих пи-тань при цьому є вибір переріз проводів і жил кабелів з ураху-ванням ряду технічних і економічних факторів. Серед технічних факторів, що впливають на вибір перерізу, відзначимо такі:
1) нагрівання від тривалого виділення теплоти розрахун-ковим струмом;
2) нагрівання від короткочасного виділення теплоти стру-мом КЗ;
3) втрати напруги в жилах кабелів або проводах повіт-ряної лінії від струму навантаження (у нормальному і післяава-рійному режимах);
4) механічна міцність – стійкість до механічного наванта-ження. Вплив і врахування цих факторів при проектуванні повіт-ряних і кабельних ліній не однакові.
Відповідно до ПУЕ вибір економічно доцільного пере-різу роблять за так званою економічною густиною струму.
8.2.1. Вибір перерізу жил кабелів за нагріванням розрахунковим струмом
Для вибору перерізу жил кабелів за нагріванням визна-чають розрахункове навантаження і розрахунковий струм і за таблицями ПУЕ вибирають стандартний переріз, що відповідає найближчому більшому значенню струму.
Для кабелів напругою до 10 кВ із паперовою просоченою ізоляцією, що мають навантаження менше номінального, може до-пускатися короткочасне перевантаження, зазначене в табл. Д2.9.
На період ліквідації післяаварійного режиму для кабелів з поліетиленовою ізоляцією допускається перевантаження до 10%, а для кабелів з полівінілхлоридною ізоляцією – до 15% но-мінального на час максимумів навантаження тривалістю не біль-ше 6 год. за добу протягом 5 діб, якщо навантаження в інші пе-ріоди часу цієї доби не перевищують номінального.
Вибір перерізів проводів повітряних ліній за нагріванням розрахунковим струмом здійснюється аналогічно вибору пере-різів жил кабелів.
8.2.2. Вибір перерізу жил кабелів за нагріванню струмом кз
Згідно закону Джоуля-Ленца, кількість теплоти, що виділя-ється електричним струмом у провіднику, пропорційна квадрату струму I2, опору провідника r і часу t. Час проходження струму КЗ визначається дією захисних пристроїв і апаратури. Незважаючи на невелику тривалість перехідного процесу при КЗ, можливий зна-чний перегрів провідників через те, що струм КЗ значно перевищує номінальний струм навантаження. Перегрів понад допустиму тем-пературу може викликати пошкодження ізоляції: вигоряння, втрату еластичності, електричної міцності. Швидке нагрівання до визна-ченої температури з наступним повільним охолодженням може привести до втрати механічних якостей провідника. Щоб кабелі були термічно стійкі до струмів КЗ, розрахункова температура tр повинна бути не вище припустимої температури tдоп для даного матеріалу (°С).
Для кабелів з паперовою просоченою ізоляцією tдоп скла-дає: для 10 кВ – 200 °С, для 20-220 кВ – 125 °С.
Для кабелів і ізольованих проводів з мідними й алюмі-нієвими жилами й ізоляцією:
– полівінілхлоридної і гумової: tдоп =150°С;
– поліетиленової tдоп складає: tдоп =120°С.
Визначення температури провідника tр при КЗ є досить складним, тому що струм КЗ складається з періодичної і аперіо-дичної складових, змінюється в часі.
У практиці проектування термічну дію струму КЗ оці-нюють в (А2·с) і називають тепловим імпульсом Вк.з.
(8.8)
де Вк.з.п. – тепловий імпульс від періодичної складової струму КЗ; Вк.з.а. – імпульс від аперіодичної складового струму КЗ. Для схеми живлення споживачів від енергосистеми теплові імпульси обчислюють за такими виразами:
(8.9)
де Iп.с. – діюче значення періодичної складової струму КЗ сис-теми; tвимкн. – час вимкнення КЗ; Та.с. – постійна часу загасання аперіодичної складової струму КЗ енергосистеми:
(8.10)
де X∑, R∑ – результуючі індуктивний та активний опори енергосис-теми відповідно; ω = 2πf = 314 – кутова частота (при f = 50 Гц).
Результуючий тепловий імпульс від повного струму КЗ визначають за виразом:
(8.11)
Мінімально допустимий переріз провідника за умовою термічної стійкості в інженерних та практичних розрахунках визначають так :
(8.12)
де С – коефіцієнт, значення якого для кабелів залежить від на-пруги і матеріалу провідника:
– з алюмінієвими жилами: при U=6 кВ, С=98; при U=10 кВ, С=100;
– з мідними жилами: U=6 кВ, С=145; при U=10 кВ, С=150;
