Контрольні запитання

1. Які застосовують схеми живлення житлових будинків висотою до 7 поверхів? Поясніть їх особливості?

2. Які застосовують схеми живлення житлових будинків висотою 9-16 поверхів? Поясніть їх особливості?

3. Які особливості схемживленняжитлових будинків висотою 17 поверхів і вище?

4. Які вимоги до ВРП житлових будинків?

5. Які особливості улаштування живлячих ліній усереди-ні будинків?

6. Які особливості улаштування живлячих ліній ліфтів?

7. Які особливості улаштування групової квартирної ме-режі?

Лекція 6. Розподіл електроенергії в громадських будівлях

6.1. Електропостачання об'єктів громадського призначення

Громадські будівлі поділяють на:

– будинки державних адміністрацій, приміщення гро-мадських організацій;

– будинки банків;

– бібліотеки з читальними залами й архівами;

– будинки та споруди навчальних закладів (школи, ПТУ, технікуми, університети);

– будинки та споруди дитячих дошкільних закладів;

– будинки і приміщення торгівлі (магазини, ринки, тор-гові центри, торговельно-розважальні центри);

– приміщення громадського харчування (ресторани, ба-ри, кафе);

– споруди і зони обслуговування населення і техніки (ательє, хімчистки, автомайстерні, салони краси);

– готелі і туристичні комплекси;

– будинки лікувальних установ (лікарні, поліклініки, ап-теки, медпункти);

– музеї, виставки;

– будинки для проведення видовищних заходів (театри, кінотеатри, кіноконцертні зали, цирк);

– спортивні комплекси і приміщення (фітнес-центри; тренажерні зали, спортивні зали і комплекси).

Розглянемо основні характерні риси побудови схем елек-тропостачання деяких розповсюджених будинків громадського призначення.

Схеми електропостачання будинків громадського при-значення, порівняно зі схемами електропостачання житлових будинків мають низку особливостей, основні з яких:

– значна питома вага силових електроспоживачів, техно-логічного і санітарно-технічного обладнання;

– специфічні режими роботи електроприймачів у цих бу-динках;

– специфічні вимоги до влаштування електричного осві-тлення;

– можливість вбудови ТП у деякі категорії таких будинків.

Встановлені і споживані потужності електроустановок громадських будинків досягають сотень і навіть тисяч кВА. Еко-номічними розрахунками встановлено [4, 9], що при потужності споживання більше 400 кВА доцільно застосовувати вбудовані підстанції, у тому числі комплектні (КТП). При цьому забез-печується економія кольорових металів, виключається проклад-ка зовнішніх кабельних ліній до 1 кВ, немає необхідності в ула-штуванні окремих ВРП в будинку, оскільки є можливість його поєднання з РУ 0,4 кВ підстанції.

Але слід зазначити, що норми і правила не дозволяють вбудовані підстанції в будівлях навчальних закладів, дитячих дошкільних закладів, лікарняних корпусів лікарень, житлових зон готелів тощо [6].

Зазвичай підстанції розтащовують на першому або техні-чному поверхах. Дозволяється влаштовувати ТП з сухими тран-сформаторами або з трансформаторами з негорючим наповнен-ням у підвалах, на середніх і верхніх поверхах будинків, якщо передбачені вантажні ліфти для їх транспортування.

На вбудованих ТП допускається установка як сухих, так і масляних трансформаторів. Однак, масляних трансформаторів повинно бути не більше двох при їх потужності до 1000 кВА. Кількість і потужність сухих трансформаторів і трансформато-рів з негорючим наповненням не обмежується.

Вибір потужності і кількості трансформаторів і ТП ви-значається рівнями електричних навантажень і техніко економі-чними розрахунками. Підстанції, як правило, бувають двотранс-форматорні, але у відносно невеликих будинках ІІ і ІІІ категорій за надійністю електропостачання можлива установка однотранс-форматорних підстанцій.

Надійність електропостачання громадських будинків ви-значають такі силові споживачі: устаткування для вентиляції і кондиціонування, підйомнотранспортні, холодильні машини, санітарно-технічні установки, сигналізація і протипожежні при-строї, інші види технологічного устаткування. Слід зазначити, що категорія надійності окремого електроспоживача у будинку не розповсюджується на будинок у цілому.

Розміри трансформаторних приміщень і приміщень РП, проходи, відстані до струмоведучих частин, конструкції підло-ги, перекриттів, вимоги до опалення і вентиляції повинні відпо-відати установленим нормам [8]. З метою забезпечення надійної роботи апаратів захисту рекомендується приймати до установки силові трансформатори при потужності до 270 кВА зі схемою з'єднання обмоток зигзагом, при потужності 400-1000 кВА – трикутником-зіркою з нулем (Δ/Y-0).

При встановленні в будинку КТП необхідно враховувати дефіцитність розподільних шаф з автоматичними вимикачами, що поставляють заводи. Для спрощення і здешевлення КТП доцільно обмежити кількість лінійних автоматичних вимикачів, установлюючи ці автоматичні вимикачі на відносно великі струми 200, 400, 600 А і більше. Пропускна здатність таких автоматичних вимикачів часто перевищує розрахункову потуж-ність підключених живлячих ліній силових і освітлювальних мереж. Щоб повністю використовувати лінійні автоматичні вимикачі КТП, застосовують схеми живлення з установкою проміжних РП, що складаються з панелей щитів освітлення, щитів силових кіл, щитів станцій керування й інших з авто-матичними вимикачами на струми, близькі до розрахункових струмів живлячих ліній.

Варто мати на увазі, що в громадських будинках широко розповсюджене люмінесцентне освітлення, при якому струм у нульовому проводі може досягати значень близьких до номіна-льного струму трансформатора за рахунок вищих гармонік. Оскільки для трансформаторів зі схемою з'єднання зірка-зірка з нулем (Y/Y-0) допускається струм у нейтралі трансформатора не більше 27 % номінального, необхідно встановлювати силові трансформатори із з'єднанням трикутник-зірка. У цьому випад-ку у нейтралі допускається струм до 77 % номінального.