- •Вступ. Економічна теорія:предмет, методи,функції.
- •2)Наука про господарство, способи його проведення людьми, відносини між людьми в процесі виробництва й обміну товарів, , закономірності господарських процесів.
- •Тема. Економічні потреби , їх сутність, класифікація.
- •Тема.Основи економіки природокористування.
- •Тема. Фактори, процес і результати виробництва.
- •Прямі блага – блага, необхідні для задоволення потреб безпосередньо споживачів (різноманітні речі і особисті послуги).
- •Національна економіка.
- •Тема . Світова економіка. Міжнародна торгівля, валютні відносини , рух капіталів між країнами.
- •Тема. Ринок виробничих ресурсів.
- •Тема. Переваги та загрози глобалізації.
Тема . Світова економіка. Міжнародна торгівля, валютні відносини , рух капіталів між країнами.
Світове господарство-сукупність національних економік, взаємозв’язаних і взаємодіючих між собою на основі міжнародного поділу праці.
Відкрита економіка - це економіка, яка бере участь у економічних відносинах між країнами , тобто яка має експорт та імпорт (товарів, послуг, капіталу, робочої сили, інформації, та технології).
Закрита економіка – це економіка, усі товари якої виробляються і продаються всередині країни.
Міжнародний поділ праці – спеціалізація та кооперація певних країн у виробництві певних товарів та послуг з метою реалізації їх на зовнішньому ринку.
Інтернаціоналізація економіки – процес створення і поглиблення стійких зв’язків між підприємствами різних або окремими країнами.
Платіжний баланс – відображає співвідношення між сумою надходжень у країну реальних цінностей та сумою їх вилучення із країни, тобто систематичний звіт всіх економічних операцій між країною і закордоном за певний період часу.
Сальдо платіжного балансу-це різниця між надходженнями і витратами країни (кредитом та дебетом), де експорт зараховується із знаком « +»(кредит), імпорт із знаком « – » (дебет).
Зовнішньоекономічна політика – проводиться державою з метою врегулювання платіжного балансу завдяки торговельній політиці, яка здійснюється у двох формах:протекціонізму та лібералізму.
Валютні відносини – це сукупність економічних відноси, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств і обслуговуються валютою.
Валютні цінності – платіжні документи (чеки, векселі, сертифікати тощо),фондові цінності (акції, облігації), та інші фінансові інструменти іноземного походження, а також аналогічні платіжні документи та фондові цінності національного походження.
Національна валюта – це грошова одиниця будь-якої країни іноземна валюта – іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу на території іноземної держави.
Іноземна валюта – іноземні грошові знаки у вигляді банкнот , казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу на території іноземної держави.
Колективна валюта виражена в особливих міжнародних одиницях, що імітуються міжнародними фінансово-кредитними установами.
Конвертованість, або оборотність грошової одиниці – це її здатність вільно обмінюватися на валюти інших країн та міжнародні платіжні засоби.
Неконвертована валюта – це валюта, яку неможливо вільно обміняти на іноземні валюти за ринковим курсом.
Конвертована валюта – національна грошова одиниця, яка має здатність вільно (через купівлю-продаж) обмінюватися на іноземні валюти, виконувати функції світових грошей.
При повній конвертованості здійснюється вільне (без обмежень )використання національної валюти для всіх категорій суб’єктів підприємництва на будь-які цілі.
При частковій конвертованості вводяться певні обмеження на обмінні операції тільки для певних категорій суб’єктів підприємництва або за певними видами операцій.
Резервна валюта – це національні кредитно-грошові ресурси провідних країн світу, що використовуються у міжнародних розрахунках у сфері зовнішньої торгівлі, для визначення цін на міжнародному ринку, при іноземних інвестиціях, а також є основою для визначення валютних курсів.
Національна валютна система – державно-правова форма організації валютних відносин на території даної країни, що встановлює певний порядок валютних розрахунків і правила роботи з валютами інших країн.
Валютний ринок – це, по-перше, підсистема валютних відносин з приводу операцій купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах, по-друге, інституціональний механізм, що забезпечує функціонування валютних ринкових механізмів.
Валютний курс – ціна грошової одиниці однієї країни , виражена у грошових одиницях інших країн.
Курс національної валюти – є кількістю іноземної валюти , яку можна купити або продати за одиницю національної валюти на певний момент часу.
Курс іноземної валюти – є кількістю національної валюти , яку можна купити за одиницю іноземної валюти.
Фіксований валютний курс передбачає наявність певного зареєстрованого (офіційного )паритету, який підтримується державними валютними органами.
Плаваючий валютний курс самостійно (вільно) формується на валютних біржах (ринку)під впливом попиту і пропозиції.
Змішаний валютний курс – контрольований плаваючий курс, держава вибирає валютний режим з урахуванням конкретної економічної ситуації, намагається подолати жорстке фіксування або вільне плавання.
Номінальний валютний курс – це відносна ціна однієї валюти , виражена в іншій валюті.
Реальний валютний курс – показує , у якому співвідношенні товари однієї країни обмінюються на товари іншої країни.
Золотомонетний стандарт – це власна, тобто класична форма золотого стандарту, пов’язана з використанням золота і золотих монет у якості грошового товару.
Золотий паритет – співвідношення грошових одиниць різних країн за їхнім офіційним золотим вмістом.
Золотозлитковий стандарт – це урізана форма золотого стандарту, що передбачає обмін кредитних грошей на злитки золота вагою до 12, 5 кг.
Валютний кошик - це метод порівняння середньозваженого курсу колективної валюти стосовно визначеного набору національних валют.
Валютний кошик – це метод порівняння середньозваженого курсу колективної валюти стосовно визначеного набору національних валют. Кількість валют у наборі, їхній склад і розмір валютних компонентів, тобто кількість одиниць кожної валюти в наборі, встановлюється вільно на основі ринкових курсів валют, які мають найбільшу питому вагу у міжнародній торгівлі.
