Тема. Фактори, процес і результати виробництва.

Виробництво – процес створення благ, необхідних для задоволення різноманітних потреб людей; виробництво самого життя людей, оскільки при цьому забезпечуються засоби їх фізичного існування, а також реалізація і розвиток їх здібностей у процесі виробництва взаємодіють праця і природа.

Чинники виробництва – фактори виробництва: робоча сила,

предмети праці,

засоби праці.

Предмет праці – речовини природи, на які людина діє у процесі праці, піддаючи їх обробці.

Засоби праці – річ, або сукупність речей, якими людина діє на предмет праці.

Робоча сила – сукупність фізичних і розумових здібностей людини, її здатність до праці.

Ефективність виробництва – результативність процесу праці.

Відтворення –це процес виробництва, що постійно відновлюється та повторюється.

Просте відтворення – процес виробництва відновлюється в колишніх масштабах.

Розширене відтворення – виробництво відновлюється в збільшених масштабах.

Прямі блага – блага, необхідні для задоволення потреб безпосередньо споживачів (різноманітні речі і особисті послуги).

Непрямі блага – блага, необхідні для задоволення потреб виробника (засоби виробництва, комерційні послуги).

Індивідуальні блага – подільні блага, доступні індивідуальному покупцеві.

Суспільні блага – неподільні блага для яких характерні невиключеність і неконкурентність.

Тема. Товар і гроші.

Товар -

Тема. Ринок.

Ринок –

а) процес обміну товарів, організований за законами руху товарно-грошових відносин;

б) місце, де здійснюється купівля-продаж товарів, де взаємодіють продавці та покупці;

в) система товарно-грошових відносин, що виникають у сфері обігу у зв’язку з продажем – купівлею товарів між продавцями та покупцями;

г) механізм координації різної діяльності людей за допомогою системи цін.

Кон’юнктура ринку – ситуація на ринку, співвідношення між попитом та пропозицією.

Структура ринку – відповідна внутрішня будова , яка характеризується певним взаємозв’язком частин цілого – ринку (його елементів, ланок ) між собою.

Закон попиту – чим нижча ціна, тим більша величина попиту, і навпаки, чим вища ціна, тим менша величина попиту за інших рівних умов.

Закон пропозиції – як правило, за інших незмінних умов, чим вища ціна, тим більша величина пропозиції.

Рівноважна ціна – точка перетину графіків попиту і пропозиції буде давати відомість про рівноважну ціну.

Маркетинг – це система організації і управління діяльністю підприємств щодо розробки нових видів товарів, їх виробництва, збуту на основі вивчення ринку й потреб споживачів з метою отримання прибутку.

Менеджмент – по-перше, теорія управління виробництвом, по-друге, практика управлінської діяльності.

Інфраструктура – сукупність видів організацій та інститутів, що діють у межах особливих ринків і забезпечують загальні умови виробництва і життєдіяльності людей.

Національна економіка.

Національна економіка – це сукупність стійких економічних зв’язків між господарюючими суб’єктами , що об’єднує їх в єдину взаємопов’язану систему.

Суб’єкти національної економіки - домашні господарства, підприємства, держава.

Сектори національної економіки – особливі частини, що розрізняються відносинами господарювання, формами економічних зв’язків та іншими відмінностями.

Змішана національна економіка – економічна система, роль регуляторів у якій виконує ринок і держава, без вирішальної переваги одного з цих регуляторів.

Система економічного суверенітету включає митну систему, обмеження у вигляді експортно-імпортного мита, заходи захисту національного виробника від іноземних конкурентів.

Єдиний національний ринок – об’єднує в єдиний економічний простір всі локальні ринки і спирається на єдину грошову систему.

Система національних рахунків - - це система взаємопов’язаних економічних показників, які відображають загальні й найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов’язані з виробництвом і споживанням продуктів та послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни, тощо.

Національне багатство – сукупність створених і нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, рівня освіти, виробничого досвіду, майстерності, творчого обдарування населення, а також природні ресурси.

Валовий випуск – сукупна вартість товарів і послуг, які вироблені галуззю, групою виробників або економікою в цілому, тобто загальний випуск виробленої продукції.

Валовий національний продукт – вимірює вартість продукції та послуг, вироблених чинниками виробництва за визначений період, що знаходяться у власності громадян або держави даної країни, у тому числі і на території інших країн.

Валовий внутрішній продукт – вимірює вартість продукції та послуг, вироблених на території даної країни за визначений період, незалежно від того , знаходяться чинники виробництва у власності громадян даної країни або належать іноземцям.

Валовий національний дохід – це сума валового внутрішнього продукту і чистих зовнішніх доходів , які отримані резидентами даної країни від інших країн.

Чистий національний продукт – ВНП за відрахуванням тієї частини виробленого продукту, що необхідна для заміщення засобів виробництва (амортизаційне відрахування).

Державні витрати - охоплюють усі видатки уряду та місцевих органів влади на виробництво товарів та послуг.

Заробітна плата – це оплата найманих робітників і службовців, вона включає суму зарплати , додаткової виплати по соціальному забезпеченню , соціальному страхуванню.

Національний дохід – сукупний дохід в економіці, який отримують власники факторів виробництва.

Реальний ВВП – це показник загального обсягу виробництва, який обчислюється у постійних цінах, тобто, в цінах року, який приймається за базу (базові ціни).

Номінальний ВВП - це показник загального обсягу виробництва, який обчислюється у поточних цінах, тобто у фактичних цінах даного року.