Вступ. Економічна теорія:предмет, методи,функції.

Економіка - 1) господарство, сукупність законів, об’єктів, процесів, що використовуються людьми для забезпечення життя, задоволення потреб завдяки створенню необхідних суспільству благ, умов і засобів існування із застосуванням праці;

2)Наука про господарство, способи його проведення людьми, відносини між людьми в процесі виробництва й обміну товарів, , закономірності господарських процесів.

Макроекономіка – теорія, що вивчає загальномасштабні економічні процеси та економіку як ціле, обсяг національного виробництва, проблеми грошового обігу і ціноутворення, інфляції, зайнятості та безробіття, бюджетної і валютної системи, зовнішньоекономічних відносин тощо.

Меркантилізм - теорія, що стверджує провідну роль у економіці, створенні національного прибутку належить сфері обігу, а багатство нації концентрується в грошах.

Мікроекономіка – економічна теорія, що досліджує окремі економічні суб’єкти та конкретні ринки.

Монетаризм – економічна теорія і практична концепція економічного управління державою, згідно з якою визначальну роль в економічних процесах відіграють кількість грошей в обігу, а також зв'язок між грошовою та товарною масою. Монетаристи вважають головними інструментами впливу на економіку емісію, валютний курс національної грошової одиниці, кредитний процент, податкові ставки, митні тарифи.

Об’єкт – предмет пізнавальної та іншої діяльності суб’єкта.

Політична економія – наука, яка вивчає закони функціонування і розвитку економічних виробничих відносин у їх взаємодії з продуктивними силами в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ на різних етапах розвитку людського суспільства.

Суб’єкт – індивід або соціальна група, що володіють свідомістю і волею, активно діють і пізнають.

Фізіократи - представники школи політичної економії, що сформувалася у Франції в середині XVIII ст. На їх думку, збагачення суспільства пов’язане з матеріальним виробництвом, передусім із сільським господарством.

Тема. Економічні потреби , їх сутність, класифікація.

Потреби – це категорія, яка відображає ставлення людей до умов їх життєдіяльності, це щось необхідне для розвитку людини як особистості, що спонукає її до діяльності.

Економічні потреби – це необхідність у життєвих благах, бажання володіти ними і використовувати за призначенням.

Економічний закон зростання потреб характеризує не просто зростання, тобто появу все нових і нових потреб, а зміну їхньої структури, що відбиває просування як людини, так і суспільства в цілому від біологічного (фізіологічного) до все більш різнобічного, багатого життя.

Економічні інтереси – це вигода, якої досягають у процесі реалізації економічних відносин.

Суб’єкти економічних інтересів - це сторони (фізичні та юридичні),які вступають у відносини виробництва, розподілу, обміну, споживання.

Об’єкти економічних інтересів – економічні блага (товари, послуги, інформація тощо).

Тема.Основи економіки природокористування.

Обмеженість ресурсів – незбалансованість між відносно необмеженими потребами й відносно обмеженими засобами, джерелами, що забезпечують задоволення цих потреб.

Економічні ресурси – засоби, які використовуються в процесі виробництва для задоволення потреб людей.

Земля як економічний ресурс – це усі даровані блага природи, які застосовуються у виробництві.

Капітал - - це всі виготовлені виробничі знаряддя.

Праця – сукупність усіх фізичних і розумових здібностей людини, які застосовують у виробництві життєвих благ.

Кількість праці – залежить від чисельності населення, його вікового і статевого складу, ступеня фізичного здоров’я і господарської активності.

Якість праці – визначається освітнім і професійним рівнем працівників,суспільним і технічним поділом праці, ступенем особистої свободи, психолого – фізіологічними умовами.

Продуктивність праці – кількість продукції, яку виробляють за одиницю часу; чим більше виробляють продукції – тим вища продуктивність.

Абсолютно обмежені ресурси (рідкісні) – ресурси, що не відновлюються( корисні копалини).

Відносно обмежені ресурси – стосовно безмежних потреб людини, але які відновлюються.

Аналітична економія – наука про ефективність використання обмежених ресурсів.

Ефективність економіки – відношення між кількістю ресурсів, витрачених у процесі виробництва, і кількістю товарів і послуг, отриманих у результаті використання цих ресурсів.

Повна зайнятість ресурсів – використання усіх наявних для виробництва ресурсів.

Повний обсяг виробництва – ресурси використовують так, що вони найповніше задовольняють потреби суспільства.

Розподільна ефективність – ресурси залучаються до виробництва саме тих товарів та послуг, які найбажаніші і найпотрібніші для суспільства.

Виробнича ефективність – використання найсучаснішої технології, яка забезпечує максимальну віддачу від залучених ресурсів, виробництво товарів і надання послуг із найнижчими витратами.

Альтернативна вартість – це кількість певного продукту, від якої відмовилися, щоб отримати певну кількість даного продукту.

Закон альтернативної вартості – для отримання додаткової одиниці потрібного продукту доводиться відмовлятися від щораз більшої кількості іншого продукту.

Інвестиції – довгострокове вкладення капіталу у виробництво.